Малюська З.В.

Хмельницький національний університет

Навчання студентів професійно-направленому спілкуванню на іноземній мові

У час, коли Україна налагоджує  економічні зв’язки зі світовим ринком, все більше зростає потреба у висококваліфікованих спеціалістах, які були б готові до спілкування із зарубіжними партнерами, клієнтами на іноземній мові, а також уміли б кваліфіковано складати ділові документи. В сучасній методичній літературі немає єдиної думки щодо того, коли доцільно починати навчання студентів професійно-направленому спілкуванню на іноземній мові. Деякі лінгвісти підтримують думку про те, що в немовному вузі на початковому етапі слід орієнтуватись на непрофесійні сфери комунікації з поступовим переходом до професійної тематики. Тому, вже на початковому етапі є можливість вводити, наприклад, на економічних факультетах загально-економічну лексику. Але до цього повинно передувати  їх вивчення на рідній мові. Ми пропонуємо трьохступеневий інтегрований підхід від простого до складного. Непрофесійні сфери спілкування переплітаються з професійно-діловими: знайомство – знайомство з діловим партнером (персоналом) фірми, перші контакти з представниками зарубіжних фірм на виставці, на ярмарку. Моя біографія – працевлаштування,ділова поїздка за кордон – зустріч та прийом  зарубіжного партнера,бронювання номера в готелі. Робочий день в офісі – сучасні засоби зв’язку (факс, телефакс, інтернет).

В наш час у міжнародному бізнесі найбільш широко вживаним і найефективним став телекс, без якого неможливе ділове спілкування. Велике поширення цього способу обміну інформації можна пояснити його зручністю і швидкістю. Тому увагу студентів вже на етапі закріплення граматичного та  лексичного матеріалу слід звернути на виконання вправ  різних типів, використовуючи диференційовані та  індивідуальні підходи. Працюючи над складанням телексів, треба звернути увагу на форму висловлювання, яка повинна бути стислою.

Для успішного формування навиків та умінь ділового спілкування в немовному вузі слід звузити набір комунікативних напрямів до найбільш типових і достатніх при навчанні спілкуванню. Чітку і повну конкретизацію комунікативних намірів отримуємо в конкретних типових ситуаціях спілкування, які необхідно моделювати в процесі навчання. В загальному виді комплекс комунікативних намірів, конкретизованих ситуаціями спілкування представляють інформування, спонукання виразу, дотримання мовного етикету. В цих умовах важливо використовувати міжнародний досвід навчання студентів діловому спілкуванню. Таким чином, вже на початковому етапі здійснюється підготовка студента до професійного спілкування. На другому етапі завдяки інтегрованому введенню загальноекономічної лексики використовуються ситуації на такі теми: види банків, походження банків, тоговельно-промислова палата, види підприємств, комерційні контакти. Розвиваючи професійні ситуації, студент оволодіває необхідними для нього поняттями і термінами, які характерні для його майбутньої роботи. На третьому етапі майбутньому фахівцеві пропонують ситуації за такими темами: заснування фірми, інвестування, приватизація підприємств, реклама. Навчання професійному спілкуванню має відбуватися шляхом творчого мислення. Таким чином, здійснюється навчання іноземній мові в  проблемній професійній ситуації, в якій розвивається потреба самостійно вирішувати проблеми: що таке бізнес по-американськи, по-українськи ? Чому, засновуючи підприємство, керівник прагне мати мінімальний штат? та інш. Ефективним є моделювання ділових рольових ігор, які дають можливість диференційовано підходити до розподілу професійних ролей: засідання адміністративної ради підприємства (президент компанії, комерційний директор, фінансовий директор, акціонери, секретар).

Для теоретичного обґрунтування та практичної розробки методики діловому безпосередньому спілкуванню, спілкуванню по телефону, а також, складанню ділових документів необхідно вирішити ряд задач, серед яких  визначення комунікативних потреб, сфер діяльності, номенклатури комунікативних ролей спеціалістів та комунікативних намірів. Для успішного формування навиків та умінь ділового спілкування в немовному вузі слід звузити набір комунікативних намірів до  найбільш типових і достатніх при навчанні спілкуванню. Чітку і повну конкретизацію комунікативних намірів отримуємо в конкретних типових  ситуаціях спілкування, які необхідно моделювати в процесі навчання. В загальному виді комплекс комунікативних намірів, конкретизованих ситуаціями спілкування, представляють інформування, спонукання виразу, дотримання мовного етикету.

Виходячи з визначенням мети та завдань навчання майбутнього спеціаліста спілкуванню на іноземній мові, поетапності введення професійних ситуацій, їх  тематичної цілісності, конкретизації мовного та мовленнєвого матеріалу, різноманітності видів та форм професійної комунікації, можна зробити висновок про доцільність застосування професійно орієнтованих ситуацій при навчанні студентів іноземній мові, оскільки вони наближають студента до реальних умов практичної комунікації; формують у нього концепційні та комунікативні навички; активізують навчальний процес; сприяють його мотиваційності та результативності; дають можливість студенту самовиразитися .