Филологические науки /7. Мова, мовлення, мовленнєва комунікація

Липченко Т.С., Яворска І.Юл.

Львівський державний університет внутрішніх справ, Україна

Структурно-композиційні особливості сучасного англомовного ділового документу-контракту

На сьогодні текстолінгвісти не обмежуються аналізом лише вербального аспекту текстів а вивчають його як семіотично ускладнену структуру. У цьому контексті бізнесова комунікація, яка є надзвичайно поширена в сучасному суспільстві і передбачає взаємовідносини, зумовлені певними соціальними чи професійними ролями, є надзвичайно цікавим дослідницьким об’єктом. Бізнесова комунікація реалізується крізь різні жанри.

Як відомо, метою організації тексту є не лише привернення уваги адресата до найважливіших, на думку адресанта, текстових фрагментів, а й організація найоптимальнішого структурно-композиційного режиму сприйняття тексту документу загалом [6, 72-75].

Жанри мають свою матеріальну субстанцію – тексти. Через текстову основу відбувається сприйняття, виділення і систематизація жанрових ознак та розуміння їхньої комунікативної ролі [13, 105-114]. Стосунки між жанрами і текстами мають діалектичний характер; жанри існують у текстах, а тексти відтворюють і видозмінюють жанри. Важливу роль у бізнес комунікації відіграє контракт, який є певним жанрово оформленим видом бізнесових відносин.

Її особливість на даному етапі характеризується низкою важливих чинників сприйняття мови.

Ділова мова розглядається мовознавцями не тільки як система знаків, синтаксичних утворень, семантико-синтаксичних структурних аспектів, лексико-семантичних формувань, а як особливий тип діяльності. [2, 15].

Оскільки бізнес комунікація – це взаємодія особистостей з використанням мови, то, беручи до уваги стрімкий розвиток бізнесу, слід враховувати відповідні характерні зміни в бізнес-комунікації. Важливість бізнес-комунікації полягає насамперед у тому, що вона є необхідною умовою будь-якої діяльності, засобом для створення та розвитку комунікації загалом.

Бізнес-комунікація передбачає поєднання категорій бізнесу та категорій мови. Наскільки успішними є їхнє поєднання, настільки успішним може бути їхнє впровадження. Наприклад, ідея сама по собі може бути прекрасною, але, не володіючи якостями оратора чи якостями знавця бізнес-термінології, якостями співрозмовника (автор-реціпієнт) можна не зуміти донести суть справи і цінна ідея може бути втрачена.

Бізнес-комунікація – це усталені мовні зразки та моделі, які перебувають у постійному русі (наприклад, дослідження бізнес комунікації ділового контракту засвідчила, що у часовому вимірі мовні заготовки, хоча і збереглися, але набули новизни за рахунок їхнього контекстуального вжитку та впровадження більш складніших конструкцій чи частоти їхнього вживання).

Бізнесова комунікація, будучи процесом соціальної взаємодії в пізнавально-трудовій діяльності, засобом корекції, обов’язковою складовою всіх без винятку бізнесових дій, виконує “цементуючу” роль у бізнес- відносинах (підписання контракту, усна чи письмова домовленість тощо). Тобто якість володіння бізнес-комунікацією може стати запорукою успішних бізнесових втілень.

На даний момент майже не існує сфери людської діяльності, в якій бізнес-комунікація не відігравала б значної ролі, оскільки її основною функцією є передача інформації.

Важливість бізнес-комунікації в сучасних умовах полягає ще й у тому, що комунікативні сторони у процесі бізнес-комунікації не тільки обмінюються інформацією стосовно бізнес інтенцій, але відбувається процес сприйняття однієї бізнес-сторони іншою. Саме тут вкрай важливу роль відіграють мовні засоби. Бізнес відносини самі по собі не є простим процесом, тому важливість бізнес-комунікації полягає у вмінні зрозуміло висловити бізнес-наміри. Чим простіше одна сторона (a party) висловлює свої думки - тим зрозумілішими вони є для іншої, що може стати запорукою довіри та довгострокових бізнес-відносин.

Аналіз останніх досліджень і публікацій свідчить про те, що питання мовних особливостей та жанрової диференціації є одним із центральних у бізнесовому мовленні. Розробкою даної тематики займалися такі вітчизняні лінгвісти: Александрова Г.М. (співвідношення знакової структури та функції термінологічних мовних одиниць на матеріалі англомовної економічної та бізнес термінології), Матвєєва І.В. (“Миры” лица в коммуникативном пространстве современного немецкого языка), Федорова Т.В. (Аргументация в контексте непрямой коммуникации (на материале англиского языка)) А.Д. Бєлова (лінгвістичні аспекти аргументації в сучасній англійській мові), В.Богдан (синтактика, семантика, прагматика англомовних приєднювальних конструкцій і складні речення з підрядними зв’язками), О.Воронюк (заголовки текстів), Г. Денискіна (структурні і комунікативні параметри жанру), С. Іванова (жанрова своєрідність та комунікативні особливості), Н. Наумова (англомовний комерційний контракт), Т. Радзієвська (комунікативно-прагматичні аспекти текстотворення), Т. Чрділелі (структура, семантика і прагматика ділового мовлення) та інші.

Сучасна лінгвістика приймає до уваги соціальні ролі бізнес комунікантів (спосіб поведінки людини, обумовлений її соціальним статусом, правилами (нормами), прийнятими у конкретно-визначеному ситуацією суспільстві)), соціальний контекст комунікативного процесу, людський та мовленєвий фактори, гендерні аспекти, осбливості мови у процесі людської свідомості, мислення та становлення культури; виділяє певні типи ділових контрактів: контракти щодо продаж (sales-related contracts), контракти, пов’язані із зайнятістю (employment-related contracts), орендні контракти (leases), контракти, які фіксуються у різних сферах бізнесу (general business contracts), попередній контракт (preliminary contract), загальний/генеральний контракт (general contract) та інші типи бізнесової комунікації [5, 30].

Таблиця 1. Найпоширеніші типи контрактів

Names of Contracts

Назва котрактів

1. Bill of Sale Agreement; Agreement for the Sale of Goods Purchase Order Agreement; Warranty Agreement; Limited Warranty Agreement; Security Agreement; 2. Employment Agreement Employee Non-complete Agreement Independent Contractor Agreement Consulting Agreement Distributor Agreement Sales Representative Agreement Confidentiality Agreement Reciprocal Nondisclosure Agreement Employment Separation Agreement; 3. Real Property Lease Agreement; Equipment Lease Agreement; 4. Franchise Agreement, Advertising agency Agreement Indemnity Agreement, Covenant Not to Sue Agreement; Settlement Agreement, Stock Purchase Agreement, Partnership Agreement, Joint Venture Agreement, Agreement to Sell Business

Проект угоди продаж Угода щодо продажі товарів Купівельне замовлення Гарантійна угода Угода обмеженої гарантії Угода застави Угода зайнятості Угода часткової зайнятості Угода незалежної контрактної сторони Консультантська угода Дистриб’юторська угода Угода торгового представництва Конфіденційна угода Угода взаємного нерозголошення Угода роздільної зайнятості Угода оренди (довгострокової) нерухомості Угода оренди обладнання Угода права голосу Угода рекламного агенства Угода компенсації, гарантії Угода про не подання до суду Угода на поселення Угода закупівлі запасів Партнерська угода Угода спільного підприємства Угода щодо продажі бізнесу

Наприклад, у багатонаціональних США, де англійська мова не визнана офіційною державною мовою, прийнято спеціальні “мовні закони”, які зобов’язують використовувати інші мови разом з англійською для укладення контрактів. Законодавством деяких штатів (наприклад, Каліфорнія, Флорида, Іллінойс) передбачено положення про обов’язок суб’єктів права перекладати деякі письмові контракти на мови національних меншин (йдеться, насамперед, про “внутрішньоекономічні” договори) [3, 38-41].

Таблиця 2. Термінологія контрактів

Термінологія контрактів	Інтерпретація
1. Client, Customer	Замовник
2. Receiver	Отримувач
3. Leaseholder	Орендатор
4. Licensee	Ліцензіат
5. Buyer/Consignee	Покупець
6. Performer	Виконавець
7. Developer	Розробник
8. Lessor	Орендонадавач
9. Licensor	Ліцензіар
10. Agent/Dealer	Посередник
11. Seller	Продавець
12. Sides	Сторони
13. Parties	Партнерські сторони
14. Partners	Партнери
15. Merchant/Commercial traveler	Комерсанти
16. Renting	Короткострокова оренда
17. Hiring	Середньострокова оренда
18. Lease/Leasing	Довгострокова оренда
19. Financial Leasing	Фінансовий лізинг

Невирішені раніше частини загальної проблеми. Сучасний контракт, як офіційно-діловий документ бізнес відносин, ще не є достатньо досліджений у даному типі дискурсу. Оволодіння комунікативними законами та вміння їх застосовувати є важливим чинником комунікативної компетенції і тому потребує окремої уваги [10, 21-23].

Вивчення сучасних лінгвістичних процесів неможливе без зв’язків лінгвістичної науки з дослідженнями у сфері інтерлінгвістики, структурної лінгвістики, філософії мови, комп’ютерної лінгвістики, лінгвогеографії, соціолінгвістики, прагмалінгвістики, когнітивної лінгвістики, лінгвокібернетики та інших сфер мовного пізнання.

Насамперед, це стосується структури контракту та жанру. Саме ці елементи є постійно змінними і потребують чіткої класифікації та аналізу. Дослідження зазнають такі питання, як: комунікативний синтаксис, динамічна теорія тексту, дискурсивний аналіз, семантичні і прагматичні зв’язки мовлення, теорія дискурсу, когнітивне у мові, жанр та жанрові особливості тощо [2, 22].

Метою дослідження є характеристика основних композиційних та мовних особливостей сучасного ділового англомовного контракту та самі англомовні контракти (саме вони вважаються пріорітетними при судових розглядах), а також правила формування структури документів (контрактів).

Основні результати дослідження. Контракт – матеріально оформлена угода двох або більше суб’єктів діяльності, або їх іноземних контрагентів, спрямована на встановлення, зміну або припинення їхніх взаємних прав та обов’язків у зазначеній ними діяльності. Контракти укладаються тільки у письмовій формі. Повідомлення телеграфом чи телетайпом також вважається письмовою формою.

Контракти є консенсуальними. При цьому контракт розуміється у кількох значеннях: 1) текст, підписаний сторонами (документ), 2) юридичний факт; 3) правовідносини між сторонами.

Контракти можуть укладатися як організаціями, приватними чи державними підприємствами, так і між державами в особі органів державної влади.

Контракт – це документ, а документ є основним видом ділової комунікації. Тому контракт має відповідати вимогам, які висуваються до оформлення документів: містити заголовок, характеризуватися цілісністю змісту, структурною організацією, зв’язаністю та завершеністю викладу тощо.

По суті, текст договору є “обличчям” комунікативного процесу. При підготовці тексту англомовного ділового контракту прийнято утримуватися від надмірного багатослів’я, повторень, безвідносності, архаїчної мови, довгих речень, нечіткості формулювань, невідповідності між положеннями договору, використання умовного способу дієслова тощо. Зазвичай текст англомовного ділового контракту поділяється на статті (параграфи) та пункти (підпункти), а також абзаци. Такий текстовий поділ на абзаци, які розпочинають нове положення чи його частину, сприяє послідовному та більш чіткому осмисленню та сприйняттю прочитаного. Інколи доречними є абзаци з одного чи двох речень з метою вирізнення певної частини чи певного положення контракту. Нумерування є ще одним вкрай важливим складовим елементом структурної композиції ділового контракту, оскільки сприяє чіткості у визначенні посилань на конкретні положення контракту.

Предметом контракту може бути кількість і якість товару (обсяги виконання робіт, надання послуг), базисні умови поставки товарів (приймання й здачі виконаних робіт або послуг), ціна та загальна вартість контракту, умови платежів, умови приймання/здавання товару (робіт, послуг), упаковка та маркування, форс-мажорні обставини, санкції та рекламації, урегулювання спорів у судовому порядку, місцезнаходження (місце проживання), поштові та платіжні реквізити сторін. Кожен із пунктів контракту може бути обговорений сторонами та змінений за їхньою спільною згодою.

Слід звернути увагу на мовні особливості сучасного англомовного ділового контракту купівлі-продажу (табл. 3)

Таблиця 3. Термінологія контракту купівлі-продажі

Термінологія контрактів	Інтерпретація
1. Prolongation of Contract terms	Збільшення строків виконання контракту
2. Expansion of the range	Розширення номенклатури
3. Article, item	Товар
4. Expansion of the assortment	Розширення асортименту
5. Package deals	Комплексність угод
6. Delivery of complete equipment	Поставка комплексного обладнання
7. Turn-key Contract	“Під ключ”
8. Large-scale transaction	Угоди великого масштабу
9. Contract for a single shipment	Разові Контракти
10. Contract for regular/periodic delivery	Контракти періодичної доставки
11. Reciprocal orders	Взаємні замовлення

Предмет контракту коротко виражається в його назві: зайнятість, купівля, продажа, оренда, комісія, доручення та інші.

Певним жанрам (визначеним, відносно стійким тематично, композиційно та стилістично сформованим типам висловлювань) відповідають певні стилі. Введення спеціальної лексики аранжує стиль, наштовхує на однозначність у розумінні певних понять та положень.

Текст документу контракту є правильно структурований і виділяє ключові умови, щоб контракт добре читався і був зрозумілим.

Аналіз проведено на матеріалі 15-ти сучасних англомовних контрактів різних типів.

Структура текстів контрактів інколи є досить складною, тому обов’язковою є нумерація статей-заголовків (Articles), параграфів, підзаголовків (Definitions), чи частин власного тексту контракту. Саме вони дають конкретні визначення діловій термінології у даному контексті (“for purpose of this Agreement, the following words and phrases shall have the following meaning…”). Середня кількість параграфів – 12-ть.

Середня довжина сучасних англомовних контрактів становить 10-ть сторінок.

Не менш важливе значення надається абзацам. Вони зазвичай вміщують специфіку акценту даного контракту. Наприклад, абзац “terms” – specifying the terms and conditions set forth in this Contract.

Заголовки також мають свою композиційну структуру. Послідовність заголовків, підзаголовків, поділ на абзаци – це чіткий перехід від однієї узгодженої контрактними сторонами позиції документу до наступної із дотриманням певного порядку.

Умови контракту групуються по їх суті та за важливістю їхньої значущості.

Дуже часто у текстах Контракту зустрічаються речення із почерговим вживанням shall / will (здебільшого shall у його модальному значенні (функція зобов’язання), а will з вказівкою на майбутню часову форму)). Це стосується тих ситуацій, коли одна із контрактних сторін хоче наголосити на обов’язковості (shall) виконання певних пунктів контракту.

Оскільки матеріалом дослідження є контракти купівлі-продажу, то варто навести зразки та частоту вживання вищезгаданих виразів на прикладі середньостатистичного контракту середньої складності SONY CONSUMER AUDIO/VIDEO PRODUCTS GROUP SONY ELECTRONICS INC. RESELLER AGREEMENT. (15 сторінок., 6 статей, 13 розділів) (табл. 4). На основі 15-ти контрактів.

Таблиця 4. Середньостатистична частота вживання shall/will в контрактах купівлі-продажу

Допоміжне слово	Частота вживання	Зразки
SHALL	79	“The term “Value-Added Component” shall mean the product or component created, owned and/or obtained or licensed by Reseller that must be included in the Bundle as set forth in the Product and Market Schedule”
WILL	37	“The Reseller will not be excused from payment of any amounts it owes invoices for Products sold are only issued upon shipment”….

Вирази із допоміжними shall/will служать логічним конектором, дозволяють перейти до вживання складних граматичних конструкцій на зразок: “…shall have been declared.., shall have been terminated.., shall not be deemed to have been breached…” та великої кількості пасивних речень: “… shall be taken to indicate, … shall be entitled to recover…, will be deemed to have been sufficiently given…” таким чином підтримуючи обов’язковість твердження. Речення із вживанням активних конструкцій (Наприклад: “The Seller sells… the Buyer buys…”. Дані елементи зазвичай вживаються у перших статтях контракту, або в контекстуальних ситуаціях стосовно вирішених понять. Це є показником того, на кого покладена безпосередня відповідальність, або свідчення незмінності вказаних даних (Наприклад: “ The total sum of the contract will not exceed EUR 100.000 (one hundred thousand euro) …”. У наступних статтях контракту віддається перевага вживанню пасивних конструкцій (Наприклад: “ …quantity, terms shipment will be defined… – В цих частинах тексту контракту дані елементи пасивної конструкції виконують функції констатації поставлених контрактом завдань.

Слід зазначити, що важливу роль у текстах контрактів відіграють вирази та їхні комбінації, які, зазвичай, не так часто вживаються у повсякденному діловому мовленні (herein, hereinafter, hereof, hereon, hereunder, hereby, hereto, heretofore, herewith, therein, thereon, thereafter, whatsoever, whichever, whereupon, whereof, whereas, therefore, on behalf of, notwithstanding, therewith, thereupon, therefrom, forthwith тощо. Їхнє вживання підкреслює важливість твердження, закріплення ваги попередньосказаного своєю незвичайною словотвірною будовою: (…under this Agreement or at law therefore…in addition to any other remedy available to it hereunder or at law therefore…).

Дослідження показують, що ділове мовлення неможливе без мовленєвих актів, які характерні для переговорів, пропозицій, заявок, відповідей, зауважень, обіцянок, суперечок тощо. Все, що сказане за певних умов, у певних комунікативних ситуаціях міжособистісного спілкування, підпадає під певні готові форми, які організовуються мовленєвим жанром.

Під час комунікативного переходу від переговорів до писемного тексту мовленнєві ресурси сприяють поступовому формуванню текстової основи в напрямку лаконічності, компактності, ємності, точності, що притаманно для жанру ділового контракту.

Висновки. Мовні особливості сучасного англомовного ділового контракту є дуже цікавою та перспективною сферою для подальшого дослідження. Текст англомовного ділового контракту потребує глибокого аналізу як зі сторони лінгвістики так і зі сторони бізнес-комунікації. Провідні мовні особливості заслуговують особливої уваги. Мова є відображенням реальності і повинна постійно набувати нових форм, щоб відзеркалювати та відображати бізнес трансформації.

Сучасні лінгвістичні дослідження можливі лише за умов міждисциплінарного підходу та загальної антропологічної спрямованості методик, які організовують процес інтенційної комунікації задля підписання контракту. Така особлива ситуація зумовлена загальним ходом розвитку наукової думки та зміною парадигми розгляду суспільних міжособистісних відносин.

У реальних сучасних ділових документах намітилися певні тенденції, які носять жанровий характер. За певних обставин домовленість між сторонами фіксується традиційно (за загальноприйнятою історичною схемою), дотримуючись всієї структури офіційно-ділового документу, яким є контракт. Хоча за інших обставин спостерігається тенденція до оригінальності – введення нових пунктів, інноваційної лексики (ідіоми, термінологія, договірна лексика), граматичного оформлення. Проникнення будь-яких нововведеннь у структуру контракту призводить до утворення нових жанрових прийомів побудови комунікації в цілому з урахуванням поглядів обох бізнесових сторін.

У сучасній лінгвістиці у процесі детального дослідження перебувають:

1) ознаки ділового функціонального стилю: спеціальна лексика, яка у текстах ділових контрактів набула нової семантики (наприклад, термінологічна лексика у текстах контрактів може функціонувати не тільки з метою тлумачення певного процесу чи явища, а покликана номінувати чи конкретизувати поняття, структурні моделі та словосполучення);

2) синтаксична стандартизація мови сучасної англомовної бізнесової комунікації: незмінність типів речень, структурно-семантичні особливості абзацу, синтаксичні розриви (введення застережень – словосполучення чи речення, які несуть додаткову інформацію щодо обмеження прав, обов’язків, повноважень однієї із сторін, чи навпаки розширення сфери діяльності, уточнення певних пунктів, введених в основній частині положення чи в преамбулі. Зазвичай велика увага приділяється правильному їх розташуванню в структурі контракту з метою уникнення ускладнень та синтаксичної перевантаженості);

3) сукупність законів, структурні закономірності постанов, угод, ділове листування, характерні риси мови текстів офіційно-ділового спілкування (однозначність, всеохоплюваність, лаконічність, змістовність), тобто сукупність жанрів бізнесової комунікації

Однак, діловий етикет накладає певні обмеження на комунікантів, зобов’язуючи їх дотримуватися певних писаних чи неписаних правил (ведення переговорів, процес обговорення та підписання контрактів, укладення договорів, представницьке спілкування тощо), вирізняти в бізнесовій комунікації основне, лаконічно і грамотно викладати свої думки за допомогою мовних засобів.

Література

1. Анисимова Е.Е. Лингвистика текста и межкультурная коммуникация: -М.: Издательский центр “Академия”, 2003.-128с.- С. 45-57.

2. Белова А.Д. Лингвистические аспекты аргументации: Дис. Д-ра филологических наук. 10.02.04.- К., 1998.- 443 с. – C. 15.

3. Бехта І. Гіпертекст – альтернативна модель конвенційного тексту у постмодерністську епоху // Мовні і концептуальні картини світу.- К.: Видавничий дім Дмитра Бураго, 2004.- Кн.1.- С. 38-41.

4. Бігун В. Мовно-правничі аспекти зовнішньоекономічних договорів (контрактів) // Юридичний журнал. – 2004.- № 2, ч.1. 2004.- c. 11-13 ( Мовні Аспекти Підготовки текстів зовнішньоекономічних договорів (контрактів). Текстове оформлення та зміст: загальні вимоги)

5. Виноградов В.В. Избранные труды. О языке художественной прозы.- М., 1980. - 362 c.-С.30.

6. Данилюк С.С. Паралінгвістичні засоби текстівелектронної пошти.- Черкаси, 2009. – 112 с.- С. 72-75.

7. Лексико-семантичні особливості текстів міжнародних договорів // Іноземна філологія.-1999.- Вип. 111.- С.144-149.

8. Ноздрина Л.А. О категориальном статусе некоторых лингвистических явлений //Вестник ВГУ.- Серия лингвистика и межкультурная коммуникация.- 2001.-№2. с39-45.

9. Падучева Е. В. Прагматические аспекты связности диалога // Изв. АН СССР. Сер. “Лит.и яз”. - М., 1982.-Т. 41.- № 4.- C.12-14.

10. Федосюк М.Ю. Нерешенные вопросы речевых жанров // Вопросы языкознания.- 1997.- №5. с.- 21-23.

11. Штерн І.Б. Вибрані топіки та лексикон сучасної лінгвістики: Енциклопедичний словник.- К., 1998.- 336 с.

12. Яхонтова Т.В. English academic writing (for students and researches). / Основи англомовного наукового письма. - Вид. 2-ге.- Львів: ПАІС, 2003. – 220 с.

13. Яхонтова Т.В. Лінгвістична генологія наукової комунікації. Монографія. – Львів.: Видавничий центр ЛНУ імені Івана Франка, 2009.- 419 с. – С. 105-114.

14. Business History: The Reader’s Companion to US Women’s History.- Wilma Pearl Mankiller, Social Science, 1998.- 696 p.