ФИЗИЧЕСКАЯ КУЛЬТУРА И СПОРТ / 2/ Развитие физической
культуры и спорта всовременных условиях
Іващенко
П.М., Соляник І.М.
Дрогобицький державний педагогічний університет ім.
І.Франка Україна
Ефективність використання
спортивно-оздоровчого туризму на курорті
Трускавець
Анотації
Петро Іващенко. Використання
різноманітних форм спортивно-оздоровчого туризму з оптимальним фізичним навантаженням,
та збільшення рухової активності впродовж перебування на курорті в поєднанні з
пройомом мінеральних вод підвищує ефективність санаторно-курортного лікування.
Обговорюється перспектва розвитку туризму на курорті Трускавець.
Ключові слова: Трускавець-Курортополіс,
"Нафтуся", гірсько-пішохідний туризм,
літотрепсія, вільна економічна зона, руховий режим, лікувальна фізична
культура.
Петр Иващенко Игорь Соляник Дрогобычский государственный
педагогический университет им. И.Франка. Особенности применения
спортивно-оздоровительного туризма в комплексной санаторно-курортной терапии на
курорте Трускавец. Использование разных форм спортивно-оздоровительного туризма
с оптимальной физической нагрузкой и увеличением двигательной активности на
протяжении пребывания на курорте, с одновременным приемом минеральных вод,
повышает ефективность санаторно-курортного лечения. Обсуждается перспектива
развития туризма на курорте Трускавец.
Ключевые слова:
Трускавец-Курортополис, "Нафтуся", горно-пешоходный туризм, летотрепсия,
свободная экономическая зона,
двигательный режым, лечебная физическая культура.
Summary
Drohobych State I.Franko Teacher Training
University. The peculiarities of sports and health improving tourism use in the
complex sanatorium and health resort therapy at the health resort “Truskavets”.
The use of different forms of sports and health improving tourism with the
optimal physical load and increasing of efferent activity within one’s stay at
the resort and taking mineral water at the same time heighten the effectiveness
of sanatorium and health resort treatment.
The tourism development prospects at the
health resort “Truskavets” are being discussed now.
Key words: Truskavets-Helth Resort polis;
“ Naftusia” ; mountaineering ; reduced taxes economic zone; active exercise
regiment; therapeutic physical training.
Актуальність. Аналіз джерельної бази дає підстави говорити про
те, що Україна ввійшла до двадцятки найбільших туристичних держав світу. Однак,
як свідчить дійсність, вона ще не повністю використовує свої потенційні
можливості і навіть не стимулює діяльність суб'єктів
підприємництва у сфері туризму. Слід сказати, що багато туристичних об’єктів
занепадають, роками не реконструюються.
Рекреаційна зона Карпатського
регіону переживає значну соціальну та економічну скруту, яка характеризується
втратою місць працевлаштування, падінням рівня збуту сільськогосподарської
продукції, неможливістю реалізації товарів народних промислів та ін. Одним із
методів вирішення проблеми відродження економіки Карпатського регіону, є
створення центрів туристичної індустрії. Але, як свідчить аналіз досліджуваної
проблеми – це потребує багато коштів та часу.
Мета дослідження. Визначити ефективність
використання спортивно-оздоровчого туризму на
курорті Трускавець
Результати дослідження. Поступлення
певних коштів від закордонних та вітчизняних інвесторів на розширення в
прикарпатському регіоні нових форм рекреації з метою найбільш повного
врахування матеріальних можливостей, духовних, культурних і оздоровчих запитів
всіх категорій відпочиваючих.
Популярність курорту виключно
велика із-за всесвітньо відомої мінеральної води “Нафтуся” та різноманітних
природних лікувальних факторів. Санаторно-курортне лікування є одним із етапів
у системі лікувально-профілактичного обслуговування населення і являє собою
комплекс засобів, які включають природні лікувальні фактори в поєднанні з
лікувальною фізичною культурою, лікувальним харчуванням і іншими чинниками,
направлений на зміцнення і збереження здоров’я хворих, а також на попередження
захворювання.
На курорті є великі можливості для
широкого застосування такої форми лікувальної фізичної культури, як ближній
гірсько-пішохідний туризм, дозволяючий ширше використовувати фізичні вправи і
кліматичні фактори курорту для найбільш вираженого оздоровчо - тренуючого
впливу на організм хворих. Ближній гірсько-пішохідний туризм являється методом
тренуючої терапії, сприяє розвитку у хворих витривалості до всезбільшуючих
фізичних навантажень і має велике лікувально-профілактичне значення.
Під впливом ближнього
гірсько-пішохідного туризму зміцнюється м’язова система, опорно-руховий апарат,
покращується обмін речовин, нормалізується функція дихання і кровообігу.
Деякі дослідження проведені
(Р.П.Шологон, 1991 р.) з хворими на сечокам’яну хворобу. Виявлено, що ближній гірсько-пішохідний
туризм за маршрутом по околицях курорту Трускавець до – (5-6 км) і маршрутом
Трускавець-Борислав до – (10-12 км) підсилює вплив природних лікувальних
факторів курорту. Однак, питання, про
широке включення ближнього гірсько-пішохідного туризму в санаторно-курортну
терапію до теперішнього часу не вирішено.
Саме географічне розташування
курорту Трускавець і природні його умови спонукають до розвитку ближнього
гірсько-пішохідного туризму, Трускавець оточений живописними горами Карпатами з
вершинами до 500-600 м над рівнем моря, дрімучими лісами і пологими схилами,
швидкими річками. Так весь регіон, так званого великого Трускавця, який включає
в свою зону м. Борислав і
селище міського типу Східницю з її різноманітною чудовою природою, теж спонукає
до розвитку ближнього гірсько-пішохідного туризму.
Велика роль у благоприємному впливі
гірських походів відводиться емоційному фактору. Краса гірського карпатського
ландшафту, радість від подолання гір викликає позитивні емоції, змінює реакцію
організму на навантаження, покращує процеси життєдіяльності, знімає втому
піднімає загальну працездатність, настрій, викликає почуття бадьорості, приплив
сил.
Поряд з тим гірсько-пішохідний
туризм позитивно впливає на зняття негативного стресу у лікуючихся на курорті,
викликаних різними хворобами. Стрес веде до хронізації патологічних процесів.
Впливаючи на внутрішнє середовище (лужно-кислотну рівновагу, електролітичний
баланс, загальний обмін, імуногенез), стрес є тією силою, яка блокує
лікувальний ефект, який має місце при внутрішньому прийомі мінеральної води.
Хворий всю свою увагу зосереджує
навколо особистих відчуттів, переживань викликаних хворобою, зростає депресія і
тривога, яка в 2-3 рази більша в порівнянні з здоровим. У зв’язку з тим
формується порочне коло, понижується мотивація до оздоровлення. Наслідком цього
являються “таблетоманія” і самолікування, яке не стимулює до “активного
пошуку”, а швидше навпаки – ще більше пригнічує його.
Сучасна модель медицини, в якій
хворому відводиться пасивна роль, очевидно вже вичерпала себе. Таким чином,
зрозумілий інтерес клініцистів, курортологів до традиційних методів терапії –
психотерапії, медитації, йоги, іглорефлексотерапії, фізіотерапії, лікувальної
фізичної культури. Тому слід розвивати в умовах курорту і нетрадиційні форми
лікувальної фізичної культури, як: гірсько-пішохідний туризм, кінний туризм,
спортивну рибну ловлю, мисливство і все це буде сприяти розширенню рухової
діяльності хворих.
Ми переконані, що використовуючи
різні форми лікувальної фізичної культури, можна активізувати руховий режим хворого в умовах курортної
терапії і одночасно розширити сферу
діяльності спеціалістів лікувальної фізкультури, спортивно-оздоровчого туризму.
Курорт Трускавець сприятливий для
лікування хворих з урологічними, гастроентерологічними та ендокринними
(цукровий діабет) захворюваннями, а також після оперативних втручань і
літотрепсії (5).
Дані багаторічних
науково-практичних спостережень показують, що ефективність
лікувально-відновлюючого процесу в санаторно-курортних закладах і акліматизація
хворого до нових умов зовнішнього середовища залежить від раціональної побудови
санаторного режиму.
З метою диференційованого підходу
до призначення допустимого фізичного
навантаження на організм хворого на
курорті застосовуються три режими з наступним збільшенням фізичного
навантаження:
·
режим руху № 1 щадний (слабкої дії фізичного навантаження);
·
режим руху № 2 щадно-тренуючий (помірної дії фізичного навантаження);
·
режим руху № 3 тренуючий (вираженої дії фізичного навантаження)
Для хворих, які знаходяться на
режимі руху № 1 (щадний) і № 2 (щадно-тренуючий) пропонується три маршрути:
Маршрут № 1 (500-1200 м) по рівній
чи пересічній місцевості з одним невеликим підніманням у гору (кут нахилу не
перевищує 10°) Швидкість руху 60-70 кроків у хвилину,з зупинками для
відпочинку.Навантаження поступово збільшується за рахунок збільшення кількості
зупинок для відпочинку.Прогулянки та екскурсії пішохідні в межах курорту-до 5
км.
Маршрут №2 (1200-3000м) по рівній або пересічній місцевості,з двома підйомами в гору (кут
нахилу до 15°). Швидкість
руху 80-90 кроків за хвилину. Зупинки для
відпочинку визначаються індивідуально. Збільшення навантаження регулюється
довжиною маршруту та темпом руху. Пішохідні прогулянки та екскурсії в околицях
курорту, автобусні - за межі міста.
Маршрут №3 (3000-5000 м) по рівнинній або пересічній
місцевості з трьома підйомами в гору (кут нахилу 20°). Швидкість руху
визначається індивідуально. Збільшення навантаження регулюється за рахунок
збільшення довжини дистанції маршруту і його тривалості, зменшення кількості
зупинок для відпочинку, а також за рахунок швидшого темпу. Пішохідні прогулянки
та екскурсії допускаються до 10 км з відпочинком у дорозі, а автобусні
екскурсії до 60-80 км в обидва боки.
На наш погляд, при проведенні
гірсько-пішохідного туризму з хворими які знаходяться на режимі руху № 3
(вираженої дії фізичного навантаження)
потрібно розробити також три основних маршрути різної інтенсивності і
протяжності. Перший маршрут – ближній до 5-6 км, це довкілля курорту
Трускавець. Другий маршрут – середній до 10-12 км, це
Трускавець-Борислав-Східницький перевал, третій маршрут дальній до 18 км, це
Трускавець-Борислав-Східниця.
На маршрутах потрібно визначити їх протяжність, кути підйомів і
спусків, висоту над рівнем моря, затіненість, місця відпочинку і ночівлі.
При визначенні туристського
маршруту Трускавець-Борислав-Східниця ми керувалися тим, що на шляху
проходження маршруту є мінеральні джерела типу “Нафтусі”, де хворі можуть пити
воду і дотримуватися питного і
санаторно-курортного режиму.
Для участі в гірсько-пішохідному
туризмі залучаються хворі, які знаходяться на
режимі руху № 3(вираженої дії фізичного навантаження), котрі по своєму
віку і фізичній підготовленості можуть приймати участь у поході.
Гірсько-пішохідні походи можна
проводити як одноденні, так і дводенні з нічлігом в наметі. Краща пора року для
проведення турпоходів – з травня по жовтень місяць. Організовують і проводять
походи з хворими інструктори лікувальної фізичної культури.
Для проведення гірсько-пішохідного
туризму потрібно мати і відповідне туристське спорядження: намети, спальні
мішки, рюкзаки, штурмовки, інвентар для приготування їжі. Доцільно продумати і
питання харчування.
Таким чином, впровадження і
розвиток гірсько-пішохідного туризму в санаторно-курортну практику буде
сприяти більш ефективному лікуванню
хворих.
Література
1.Шимонко И.T. Курорт
Трускавец.-Киев.:”Здоровье”,1987.
2.Скоробагатов М.О. Курортне лікування сечокам`яної хвороби.-Київ.:”Здоров`я”,1991.
3.Шологон Р.П. Лечебная
гимнастика в комплексной терапии больних мочекаменной болезнью.Метод. рекомендации.Tрускавец,1976.
4.Шологон Р.П. и др. Лечение заболеваний органов мочеполовой системы на
курорте Трускавец,1983.-C.9,12,13,17.
5.Реалізація здорового способу життя
– сучасні підходи.Збірник
наукових статей ІІ міжнародної конференції 22-23 травня 2003 року.Дрогобич ”Коло” 2003 cт.196-197.
Авторська довідка
Фамилии
авторов: Iващенко Петро Миколайович,
Соляник Ігор Миронович
Название
тезисов: Ефективність використання спортивно-оздоровчого туризму на курорті Трускавець
Страна: Україна. Количество страниц: 6. Необходимое количество сборников-2.
Название конференции: II научно-практическая конференция Европейская наука XXI века - 2010.
Почтовый адрес: 82107 Львівська обл. м Дрогобич вул. Грушевського дім 79/1 кв. 14.
Электронный адрес: mmmosik@yandex.ru