Аверчев О.В. – к. с.-г. н., доцент Херсонського державного аграрного університету

Єфімова Н.М. – аспірант кафедри землеробства ХДАУ

Формування посівів проса за різних агротехнічних заходів у рисовій сівозміні

Збільшення виробництва продукції рослинництва може забезпечуватися залученням додаткових ресурсів або за рахунок розширення посівних площ. Для України з її обмеженими енергетичними ресурсами останній шлях не може розглядатися як раціональний і перспективний. Так, за статистичними даними ФАО, відсоток посівних площ під сільськогосподарськими культурами в Україні порівняно з європейськими країнами є зависоким (56,0% проти 13,4%) і в середньому становить 672 га на 1000 душ населення проти 422 га у Європі. При цьому врожайність зернових у розрахунку на душу населення майже вдвічі нижча (2,226 кг/га проти 4,187 кг/га).

Слід зазначити, що перевищення допустимої розораності сільськогосподарських угідь Херсонської області становить 32,7%, а середньообласний індекс екологічної невідповідності сучасного використання орних земель - 1,327. В зв’язку з цим постає нагальне питання підвищення врожайності зернових культур, в тому числі круп’яних, за рахунок інтенсифікації виробництва.

Розміщенню проса в рисовій сівозміні сприяють організаційно-технологічні особливості вирощування проса, що проводяться в агромеліоративних полях рисової сівозміни.

Завдяки здатності давати добрі врожаї як у звичайні строки сівби, так і запізнілі, просо має очевидну перевагу над тими зерновими культурами, для яких встановлені строки мають вирішальне значення. Також є відомості про порівняно високу адаптаційну здатність рослин проса, протистояти затопленому ґрунту. Так, дослідженнями, які були проведені на Костичевській станції встановлено, що рослини проса витримують тимчасовий надлишок вологи і дають найбільшу прибавку врожаю при проведенні цього заходу в період викидання волоті.

У свою чергу, вирощування проса в агромеліоративному полі рисової сівозміни дає змогу отримувати додатковий урожай зерна та покращити гідрологічний, поживний і фітосанітарний режими ґрунту.

Польові досліди з післяжнивною культурою проса проводились в агромеліоративних полях рисової сівозміни Інституту рису НААНУ. У трифакторному досліді вивчалися сорти (Веселоподолянське 176, Східне і Харківське 31), спосіб обробітку ґрунту (дискування 10-12 см і оранка 20-22см), норми висіву (3,5, 4,0 і 4,5 млн.шт./га). Сівба проводилась у першій декаді липня суцільно-рядковим способом. Попередником була озима пшениця. Зрошення дослідних ділянок проводилося методом короткочасного затоплення чеків.

В умовах зрошення, методом затоплення посівів, формування врожаю проса залежить не лише від метеорологічних чинників, що складаються протягом вегетації, але й від агротехнічних факторів. Так, вологозарядковий полив і високі літні температури забезпечили з'явлення дружних сходів на усіх варіантах досліду з розмахом за роками 228-372 шт./м² (V= 13%). При цьому схожість проса варіювала від 55 до 89% і склала в середньому по досліду 75,7%. Як видно з таблиці 1, значний вплив на ці показники відмічено у варіантах, де вивчалися норми висіву.

Таблиця 1.

Формування посівів проса за різних агротехнічних заходів у рисових чеках (2008-2010 рр.)

Фактор	Градація фактору	Число рослин по сходах, шт./м^2	Число рослин перед збиранням, шт./м^2	Схожість, %	Виживання, %
Сорт	Веселоподолянське 176	299,5±6,04	244,9±5,05	75,1±0,83	82,1±0,69
	Східне	302,0±5,05	248,2±4,49	75,7±0,72	82,3±0,53
	Харківське 31	304,6±5,33	250,1±4,73	76,2±0,80	82,4±0,66
Обробіток ґрунту	Дискування 10-12 см	299,9±4,39	243,3±3,94	75,0±0,64	81,2±0,48
	Оранка 20-22см	304,1±4,55	252,1±3,76	76,3±0,63	83,3±0,52
Норма висіву	3,5 млн.шт./га	259,6±1,91	209,6±2,16	74,4±0,56	81,1±0,72
	4,0 млн.шт./га	310,4±3,85	257,2±3,28	77,6±0,86	83,1±0,54
	4,5 млн.шт./га	336,1±3,88	276,4±2,86	75,0±0,83	82,6±0,59
Середнє		302,0±3,16	247,7±2,74	75,7±0,45	82,3±0,36
V%		13	14	8	6

Примітка. Жирним шрифтом виділені суттєві значення на рівні 95%.

Кількість рослин, що збереглися до збирання врожаю, коливалася приблизно у тих самих межах (V%= 14%), як і кількість сходів. Обробіток ґрунту також мав суттєвий вплив. Так, оранка забезпечила 252,1 шт./м² збережених рослин.

Відсоток рослин, що вижили на кінець вегетації, залежав як від проведеної оранки (83,3%), так і від норми висіву, зокрема, найкраще виживання спостерігалось за сівби з нормою висіву 4,0 млн.шт./га (83,1%).

Залежність показників, що мають відношення до формування стеблостою й урожайності, свідчать про те, що просо виявляє чутливість до більшості із агротехнічних факторів, хоча у неоднаковій мірі. Результати кореляційного аналізу представлено у таблиці 2.

Таблиця 2

Кореляційні зв’язки між агротехнічними факторами, що вивчалися, і показниками формування посівів проса (2008-2010 рр.)

Варіант	Густота по сходах, шт.	Густота перед збиранням, шт.	Схожість,%	Виживання,%	Урожайність, ц/га
Сорт	-0,05	-0,04	-0,04	-0,02	-0,05
Обробіток ґрунту	0,05	0,13*	0,11	0,22*	0,27*
Норма висіву	0,84*	0,79*	0,04	0,13	0,11

Примітка. Суттєві значення показників на рівні 95% виділені зірочками *.

_{Так, суттєвими зв’язками з нормою висіву характеризуються такі показники, як густота рослин по сходах і перед збиранням (r= 0,84 і 0,79 відповідно). У меншій мірі, але також суттєво пов’язаний такий фактор, як обробіток ґрунту з густотою рослин перед збиранням і відсотком рослин, що вижили на кінець вегетації (r= 0,13 і 0,22 відповідно). В результаті доля врожаю залежала саме від фактору обробітку ґрунту (r= 0,27). Слід зазначити, що фактор норми висіву не виявився регулюючим в процесі виживання рослин (r= 0,13) і у формуванні врожаю (r= 0,11). Оцінка кореляційних зв’язків також показала, що агротехнічні фактори мало сприяли схожості проса (r= від -0,04 до 0,11).}

Отже, формування посівів проса, за різних агротехнічних заходів у рисовій сівозміні, в значній мірі залежить від обробітку ґрунту.