Економічні науки/10. Економіка підприємства

К.п.н. Лобачева І.Ф, Шмерхльов Р.О., Рибак М.П.

Вінницький торговельно-економічний інститут КНТЕУ

СУТЬ СТРАТЕГІЧНОГО АНАЛІЗУ ТА ЙОГО ЗНАЧЕННЯ

ДЛЯ УПРАВЛІННЯ ПІДПРИЄМСТВОМ

В період переходу економіки нашої держави до ринкових умов гостро постала проблема стратегічного управління та аналізу діяльності підприємства. Ці поняття є взаємопов’язаними, так як стратегічне управління підприємством неможливо уявити без проведення стратегічного аналізу. Стратегічний аналіз – це комплексне дослідження позитивних і негативних факторів зовнішнього і внутрішнього середовищ, які можуть вплинути на конкурентне становище підприємства у довгостроковій перспективі, а також шляхів досягнення стратегічних цілей підприємства. За допомогою стратегічного аналізу готується комплексний стратегічний план розвитку підприємства, здійснюється науково обґрунтована, всебічна і своєчасна підтримка прийняття стратегічних управлінських рішень.

Поняття стратегічного аналізу та його місце в системі управління підприємством розглядали багато закордонних та вітчизняних науковців. Так, більшість зарубіжних авторів визначають стратегічний аналіз як процес підготовки та оцінки інформації, потрібної для прийняття стратегічних рішень або як метод оцінки стратегічної позиції бізнесу та його здатності використовувати цю позицію для розвитку. Перші праці, в яких згадується поняття стратегічного аналізу належать таким відомим науковцям як І.Х. Ансофф, А.А. Томпсон і А.Дж. Стрікленд. Також багато праць присвятили цій проблемі вітчизняні автори. Наприклад, на думку І.М. Парасій-Вергуненко, виникнення стратегічного аналізу пов’язане із еволюцією поняття управління. Стратегічний аналіз цей науковець розглядає в контексті функції стратегічного управлінського обліку. В системі стратегічного управління здійсненню аналізу передує стратегічне планування та стратегічний облік [1, с. 194]. Проте, деякі автори не виділяють аналіз як окрему функцію управління.

Ці підходи також можна доповнити такими трактуваннями стратегічного аналізу, яких ще недостатньо досліджено:

1) визначення потрібного рівня потенціалу підприємства та можливості його максимального використання для досягнення стратегічних завдань;

2) прогнозування змін у зовнішньому середовищі, аналіз варіантів перетворення небезпек на можливості;

3) аналіз ефективності стратегії, яка виконується в цей час та можливості її вдосконалення чи зміни з метою прискорення досягнення стратегічних цілей [2, c. 37].

Тож, запропоновані трактування свідчать, що сьогодні не мають єдиного

підходу до пояснення сутності стратегічного аналізу, тому метою даного дослідження є уточнення його головних ознак та принципів.

По-перше, варто зазначити, що стратегічний аналіз характеризується такими головними ознаками, що мають виняткове значення при прийнятті управлінських рішень:

– орієнтація на майбутнє (довгострокова спрямованість);

– високий рівень невизначеності;

– глобальний характер і важливість наслідків стратегічних рішень для підприємства.

Стратегічний аналіз зосереджується на комплексному дослідженні факторів, які підприємство може використати для свого розвитку в довготривалій перспективі. І тому, метою стратегічного аналізу, на нашу думку, є проведення змістовного і більш-менш формального дослідження чинників, виявлення тенденцій, формування можливих напрямків довгострокового розвитку підприємства. Предметом стратегічного аналізу слід вважати концептуальні напрями функціонування і розвитку підприємства, його організаційні, економічні та інформаційні ресурси та можливості, які розглядаються з погляду нарощування стратегічного потенціалу підприємства та зміцнення його позицій на ринку у довгостроковому аспекті. Також предметом стратегічного аналізу є слабкі місця та загрози, стратегічні переваги та потенціал об’єкта дослідження, які при певному поєднанні з іншими факторами внутрішнього та зовнішнього середовища формують альтернативні напрями дій, які сприяють досягненню стратегічних цілей та виконання місії підприємства. Об’єктами стратегічного аналізу, як правило, виділяють окремі стратегічні господарські підрозділи, стратегічні зони господарювання, сектори бізнесу або окремі продукти.

У більшості випадків, стратегічний аналіз зосереджується на вирішенні трьох основних питань, важливих для будь-якого підприємства в будь-якій

ситуації:

1. В якому становищі перебуває підприємство зараз?

2. В якому становищі воно повинно бути, на думку керівництва, через певний проміжок часу?

3. Які існують шляхи досягнення бажаного становища і якими способами його можна досягнути? [3, c. 235-236].

Роль стратегічного аналізу в системі управління підприємством визначається його перевагами, які дають змогу: створити інформаційну базу для прийняття стратегічних рішень на основі оцінювання внутрішнього та зовнішнього середовища; зменшити негативний вплив змін зовнішнього та внутрішнього середовища на результати діяльності підприємства; вчасно реагувати на зміни та вносити відповідні корективи до стратегії, яка реалізується на цьому етапі діяльності господарюючого суб’єкта; визначити необхідний рівень потенціалу підприємства та дію чинників зовнішнього середовища, які у поєднанні дають змогу досягти його стратегічних цілей.

Тож, підбивши підсумки варто зазначити, що сьогодні ефективне функціонування підприємства визначається тим, наскільки вдало воно взаємодіє із зовнішнім середовищем. Це можливе за умови здійснення підприємством стратегічного управління та застосування стратегічного аналізу, який сьогодні потребує вдосконалення методики його проведення. Розглянуті та запропоновані підходи до стратегічного аналізу дали змогу визначити його місце та роль в управлінні підприємством, після чого можна сформувати наступні висновки:

- досягнення стратегічних завдань підприємства залежить від ефективності використання його потенціалу;

- стратегічний аналіз передбачає аналіз складових потенціалу підприємства з

метою визначення їхньої відповідності поставленим стратегічним завданням;

- результати стратегічного аналізу мають бути покладені в основу розроблення стратегії розвитку підприємства.

Список використаних джерел

1. Парасій-Вергуленко І.М. Стратегічний аналіз в банках: теорія, методологія, практика: Монографія. – К.: КНЕУ, 2007. – 360 с.

2. Головко Т.В. Стратегічний аналіз : навч.-метод. посібн. [для самост. вивч. дисц.] / за ред. М.В. Кужельного / Т.В. Головко, С.В. Сагова. – К. : Вид-во КНЕУ, 2008. – 198 с.

3. Мних Є.В. Економічний аналіз діяльності підприємства: Підручник / Є.В. Мних. – Київ: Київський національний торговельно-економічний університет, 2009. – 513 с.