Повержук Ю. М., Ковальчук Н.О.

Буковинська Державна Фінансова Академія

Фінансова санація підприємства, її економічний зміст та значення в сучасних умовах господарювання

 

Розвиток економічної системи будь-якого суспільства зав­жди супроводжується нерівномірним розвитком її складових та необхідністю їх збалансування. Результатом таких суспіль­них процесів є виникнення і чергування періодів піднесення та спаду економіки. В свою чергу, такі коливання, коливання цілої системи, не можуть не впливати на складові цієї систе­ми, тому суб’єкти господарювання стикаються з кризовими ситуаціями на підприємстві, які можуть виникати на всіх стадіях його життєвого цик­лу.

Проблеми банкрутства підприємств є особливо актуальними в умовах економічної кризи. В такі періоди механізм банкрутства є своєрідним критерієм відбору більш ефективних підприємств. Найдієвішим засобом запобігання банкрутству підприємства виступає  фінансова санація.

Згідно інформації, яка надходить до Державного департаменту з питань банкрутства, протягом 2008 року порушено 11338 справ про банкрутство підприємств різної форми власності, тоді як у 2007 році ця кількість складала 13 792 справ, тобто на 17,8 % більше.  В таблиці 1 наведено дані про кількість порушених справ про банкрутство підприємств у 2004-2009 роках.

 Таблиця 1

Показники порушення справ про банкрутство протягом 2004-2009 років

Період

Всього підприємств, одиниць

Державні підприємства, одиниць

Підприємства з державною часткою більше 25 %, одиниць

Всього за 2004 рік

7515

183

76

Всього за 2005 рік

7791

185

97

Всього за 2006 рік

10683

153

50

Всього за 2007 рік

13792

157

60

Всього за 2008 рік

11338

151

53

Всього за 2009 рік

15642

443

152

 Ми бачимо, що кількість банкрутств підприємств в 2004-2009 роках щорічно зростала, причому перше найбільш активне зростання їх кількості відбулося в 2006 році (на 2892 підприємства проти приросту на 276 підприємств у 2005 році відносно 2004-го). Надалі кількість банкрутств також зростала, і в 2007 році їх чисельність збільшилася ще на 3109 підприємств. Проте в наступному 2008 році кількість банкрутств скоротилася на 2454 випадки, хоча їх рівень все ще перевищував рівень 2006 року. Водночас за 2002-2008 роки кількість підприємств, що збанкрутували, зросла на 4878 одиниць.

Переважна кількість підприємств-банкрутів зазнає ліквідації. Так, за даними зведеної інформації по Державному департаменту з питань банкрутства станом на 01.02.2011 року було ліквідовано 595 підприємства, тоді як відновлення платоспроможності відбулося тільки на 24 підприємствах (з них одне державне). Лише на восьми підприємствах було укладено мирову угоду, і на тринадцяти – виконано боржником всі зобов’язання перед його кредиторами. Водночас протягом лютого 2011 року було припинено 723 справ в процедурах банкрутства, з яких 12 підприємств державної власності [5].

Тому метою роботи постає вивчення ролі і значення фінансової санації для діяльності підпримств з метою виходу їх з фінансової кризи.

В роботі проаналізовано проблеми виходу підприємств з фінансової кризи, вивчено поняття фінансової санації, дано характеристику цього поняття  відомими вченими, оцінено сучасний стан банкрутства підприємств та обґрунтовано значення фінансової санації.

Актуальність цієї проблематики підсилюється прийняттям Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, що регулює питання фінансової санації та банкрутства підприємств. Прийняття закону вдосконалило процедуру банкрутства, визначило граничні строки на проведення процедури розпорядження майном боржника, відбулось зменшення тривалості процедури банкрутства, скорочення витрат на провадження справи про банкрутство, а також прийнято ряд нововведень щодо порядку проведення санації.

Проблему санації досліджує багато науковців, зокрема в статті Плікуса І.Й. «Концепція вартісно–орієнтованого управління та можливості її використання при обґрунтуванні доцільності санації підприємств» розглянуто питання щодо застосування підходів VBM–управління у практиці арбітражних керуючих, а саме для обґрунтування доцільності санації підприємства й оцінки ефективності діяльності після проведення санації [4].

Деякі з авторів (наприклад, І. А. Бланк) із санацією ототожнюють лише заходи щодо фінансового оздоровлення підприємства, які реалізуються з допомогою сторонніх юридичних чи фізичних осіб і спрямованих на попередження оголошення підприємства-боржника банкрутом і його                 ліквідації [1].

Найбільш повним можна вважати визначення, дане відомими зарубіжними економістами Н. Здравомисловим, Б. Бекенферде, М. Гелінгом, провідними фахівцями у питаннях виведення підприємств із фінансової кризи: санація — це система фінансово-економічних, виробничо-технічних, організаційно-правових та соціальних заходів, спрямованих на досягнення чи відновлення платоспроможності, ліквідності, прибутковості і конкурентоспроможності підприємства-боржника в довгостроковому періоді або санація — це сукупність усіх можливих заходів, які здатні привести підприємство до фінансового оздоровлення [2].

Метою фінансової санації підприємств є покриття поточ­них збитків та усунення причин їх виникнення, поновлення або збереження ліквідності та платоспроможності підприємств, скорочення всіх видів заборгованостей, покращання структу­ри оборотного капіталу та формування фондів фінансових ре­сурсів, необхідних для проведення санаційних заходів вироб­ничо-технічного характеру.

Банкрутство певного суб’єкту господарювання має суттєві негативні наслідки не лише для його власників, а й для широкого кола господарських партнерів, робітників і держави в цілому у зв’язку з порушенням розбалансованістю макроекономічної рівноваги. Найефективнішим засобом запобігання банкрутству підприємства є фінансова санація, що означає сукупність усіх можливих заходів, які спроможні привести підприємство до фінансового оздоровлення [3].

Вивчення системи економічних відносин суб’єкта господарювання, чинників виробництва, які викликають кризовий стан, джерел та інтересів суб’єктів відносин дозволяє перейти до розробки сценарію виходу з кризи неплатоспроможності, а на його основі — запропонувати комплекс заходів щодо оздоровлення і активізації господарської діяльності.

Отже, санація – це комплекс послідовних взаємозв'язаних заходів фінансово-економічного, виробничо-технічного, організа­ційного, соціального характеру, спрямованих на виведення суб'єкта господарювання з кризи і відновлення або досягнення ним при­бутковості та конкурентоспроможності.

 

Література:

1.      Бланк И. А  Основы финансового менеджмента :  В 2 т. Т.1. – 3-е изд., переработ. и доп. / И. А. Бланк – М.: Омега-Л, 2011. – 578 с.

2.      Колісник М.К. Фінансова санація і антикризове управління підприємством: навчальний посібник /М. К. Колісник, П. Г. Ільчук, П.І. Віблий – К.: Кондор, 2007. – 272 с.

3.      Мозенков О. В. Механізм управління процесом санації підприємств – банкрутів / О. В. Мозенков  // Актуальні проблеми економіки .- 2009. - №6(96).- С. 122-126

4.      Плінкус І. Й. Концепція вартісно- орієнтованого управління та можливості її використання при обґрунтуванні доцільності санації підприємств / І. Й. Плінкус // Фінанси України. – 2011. - № 1. - С. 108-121

5.  Державний департамент з питань банкрутства [сайт www.sdb.gov.ua]