Запорізький національний
університет, Україна
Методологічні засади
формування собівартості продукції
У системі показників, що характеризують
ефективність виробництва, одне із провідних місць належить собівартості
продукції.
Таблиця 1.
Характеристика собівартості
|
Науковці |
Характеристика |
|
Мочерний С.В. |
Витрати виробництва
- це витрати на придбання основних факторів виробництва, тобто робочої сили,
засобів виробництва (в тому числі землі) для виготовлення продукції протягом
певного періоду |
|
Бойчик І.М. |
Витрати виробництва
це витрати живої та уречевленої праці в процесі виробництва; поділяються на
витрати підприємства і суспільні витрати; виокремлюють також витрати
постійні, змінні, середні, граничні тощо |
|
Рижиков В.С., Панков В.А., Вовенська В.В., Підгора Є.О. |
Витрати виробництва
- це сукупність витрат матеріальних коштів та необхідної праці, які показують
скільки коштів необхідно на виробництво продукції на даному підприємстві |
У собівартості продукції як синтетичному показнику
відбиваються всі сторони виробничої й фінансово-господарської діяльності
підприємства: рівень використання матеріальних, трудових і фінансових ресурсів,
якість роботи окремих працівників і керівництва в цілому.
Визначення цього показника необхідно з багатьох
причин, у тому числі для визначення рентабельності окремих видів продукції й
виробництва в цілому, визначення оптових цін на продукцію, здійснення
внутрівиробничого планування, визначення національного доходу в масштабах
країни. Собівартість продукції є одним з основних факторів формування прибутку.
Якщо вона підвищилася, то при інших рівних умовах розмір прибутку за цей період
обов’язково зменшиться за рахунок цього фактора на таку ж величину. Між
розмірами величини прибутку й собівартістю існує зворотньо-функціональна
залежність. Чим менше собівартість, тим більше прибуток, і навпаки. Собівартість
є однієї з основних частин господарської діяльності й відповідно одним з
найважливіших елементів цього об’єкта управління.
Положенням про склад витрат визначено, що
собівартість продукції (робіт, послуг) являє собою вартісну оцінку використаних
у процесі виробництва природних ресурсів, сировини, матеріалів, палива,
енергії, основних фондів, трудових ресурсів, а також інших витрат на її виробництво.
Оцінка і контроль виробничої діяльності підприємства
тісно пов’язані з аналізом витрат на виробництво продукції, як загалом, так і
за окремими видами. Згідно основних положень про склад витрат на виробництво,
собівартість продукції (робіт, послуг) підприємства формується із витрат,
пов’язаних із використанням в процесі виробництва природних ресурсів, сировини,
матеріалів, палива, енергії, основних фондів, нематеріальних активів, трудових
ресурсів, а також інших витрат на її виробництво.
В даних бухгалтерського обліку має бути видно: скільки, яких
ресурсів було витрачено на виробництво, їх натуральні та вартісні параметри,
характеристика процесу перетворення (трансформації) речовин сил природи у новий
продукт праці, кількісні та вартісні характеристики нового продукту праці. Ці
характеристики мають сприяти оцінці відповідності витрат попередньо визначеним
нормам (квоті, плану тощо).
В процесі управління витратами основна увага
зосереджується на мінімізації їх загального обсягу. А це можливо в тому
випадку, коли підприємство проводить ефективну управлінську політику, яка
повинна враховувати як внутрішні так і зовнішні фактори взаємодії управління
виробництвом (рис. 1).
Найбільшого значення при цьому набуває оперативність
отримання інформації про витрати, що дозволяє втручатися у виробничий процес з
метою його оптимізації, попереджувати невиробничі витрати, що має велике
значення у мобілізації резервів підвищенні ефективності виробництва.
Рис. 1. Схема собівартості
Управління витратами дозволяє надати узагальнюючу оцінку
ефективності використання ресурсів і визначити резерви збільшення прибутку та
зниження ціни одиниці продукції. Для збереження і покращення загальної прибутковості
підприємства керівництво повинно знати суму витрат на будь-який момент за
окремими видами продукції, за кожним цехом та іншими структурними підрозділами
підприємства. Облік витрат дає цю інформацію, допомагає контролювати витрати,
встановлюючи критерії ефективності виробництва. Перевірка витрат за кожен тиждень
або місяць надає керівництву інформацію про ефективність діяльності
підприємства. Вона показує, на якій ділянці потрібно вжити заходів щодо зменшення
витрат.
Порядок формування і структура витрат, що не входять е собівартість реалізованої продукції показана в схемі (рис. 2).
Необхідно звернути увагу на те, що певні
витрати, такі як адміністративні, зниження ціни запасів, недостача товарно-матеріальних
цінностей, раніше входили в собівартість реалізованої
продукції, робіт і послуг. Витрати на збут включалися в повну собівартість реалізованої
продукції. В даний час методологія обліку і планування змінилася, унаслідок
чого з чистими доходами від реалізації продукції, робіт і послуг, визнаних по, методу нарахування незалежно від факту їх
оплати, при виведенні фінансових результатів від реалізації (прибутку або
збитку від реалізації) порівнюється тільки виробнича собівартість реалізованої
продукції. В той же час для визначення фінансового результату від операційної діяльності до прибутку (збитку) від реалізації
додаються інші операційні доходи і віднімаються інші операційні,
адміністративні витрати і витрати на збут.
За ознакою часу собівартість поділяється на планову
(нормативну) і фактичну собівартість. До розрахунку планової собівартості включаються
максимально допустимі витрати підприємства на виготовлення продукції, що
передбачені планом на минулий період. Фактична собівартість характеризує розмір
дійсно затрачених засобів на випущену продукцію.
Рис. 2 Схема витрат, що не
включаються до собівартості