Васильєва С.І., Cмірнова О.П.

Криворізький факультет Запорізький національний університет

Аналіз укладання контрактів в зовнішньоекономічній діяльності підприємства

 

Зовнішньоекономічна політика є частиною економічної політики, яка у свою чергу є складовою політики держави взагалі її цілі мають бути сумісними з цілями економічної політик та політики взагалі. Так само зовнішньоекономічні заходи мають бути сумісними із загальним політико-економічним та суспільно-політичним ладом у суспільстві. Певні зовнішньоекономічні цілі можуть розглядатися тільки як засіб або проміжна мета для досягнення стратегічної загальноекономічної або загальнополітичної цілі.

В міжнародній комерційній практиці використовуються різні способи підписання експортно-імпортних угод. Найбільш поширеним, як уже відзначалося, являється підписання контракту контрагентами, що приймають в ньому участі. В міжнародній практиці контрактом називають договір купівлі-продажу товарів в матеріально-речовій формі. Контракт - це документ, який свідчить про те, що одна сторона угоди (продавець) зобов'язується доставити товар у власність іншій стороні (покупцю), яка, в свою чергу, зобов'язується прийняти його і заплатити ціну за товар. Контракт - основний комерційний документ, що визначає права й обов'язки сторін. По суті в ньому викладений комплекс дій по здійсненню зовнішньоторгового обміну [1].

Вихід на зовнішні ринки як в якості продавця, так і в якості покупця товарів,

зумовлює різного роду контракти з сторонами, які є заінтресованими у роботі з підприємством. А це в свою чергу породжує інститут контракту, тобто основного документу, що регулює взаємовідносини контрагентів тієї чи іншої угоди на міжнародному ринку. Це потребує від підприємств створення на своїй базі потужної системи управління контрактною діяльністю. Адже правильно складений контракт - це надійна гарантія від збитків. Це, навіть, фактор, здатний принести підприємству прибуток.

          Справжній контракт - це свого роду витвір мистецтва. Його укладання потребує як знань законодавства та практики, так і творчих здібностей , вміння чітко та лаконічно формулювати основні умови договору та виділяти в життєвих ситуаціях юридично-значимі аспекти [1,2].

Договір міжнародної купівлі-продажу – найбільш важливий із усіх

зовнішньоторговельних договорів. Шляхом виконання саме такого договору здійснюється  зовнішньоторговельний товарообмін, що складає основну частину зовнішньої торгівлі України.                                                                                              

         З даним договором тісно зв'язані різні види договору підряду, тобто угод, спрямованих   на виконання робіт і надання послуг, що супроводжують

постачання машин і устаткування. Виконання договору цього виду припускає

заключення договору перевезення і страхування, а нерідко також ліцензійного договору, що підписується для того, щоб забезпечити виробництво товарів, передбачених договором міжнародної купівлі-продажу товарів.

         Зовнішньоекономічний  договір  (контракт) - матеріально оформлена угода двох або  більше суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності та їх іноземних контрагентів, спрямована на встановлення, зміну або припинення їх взаємних прав та  обов'язків у зовнішньоекономічній діяльності.
Як і всяка цивільно-правова угода, зовнішньоеконо­мічний контракт має відповідати ряду загальних вимог (умов), додержання яких є необхідним для дійсності угоди. Ці вимоги виводяться доктринальним шля­хом із норм чинного законодавства. Крім загальних умов, зовнішньоекономічні контракти підпорядковуються й певним спеціальним вимогам. Йдеть­ся насамперед про суб'єктний склад договору. Сторонами в ньому є, з одного боку, суб'єкт зовнішньоекономічної ді­яльності України, а з другого — іноземний контрагент [2].

          Однією з основних умов успішного здійснення зовнішньоекономічних операцій є заключення контрактів. Зовнішньоекономічний контракт вважається укладеним, якщо він належним чином підписаний сторонами, юридичні адреси яких у ньому зазначені. Кожен контракт повиннен мати індивідуальний номер, а також указівку на дату і місце його підписання. Відсутність якого-небудь з цих елементів може привести до визнання контракту недійсним. Контракт оформляється сторонами угоди після закінчення переговорів у потрібній кількості екземплярів, кожна зі сторін одержує рівне число екземплярів контракту. Умови контракту купівлі-продажу включають погоджені сторонами і зафіксовані в документі статті, що відбивають взаємні права й обов'язки контрагентів. Сторони контракту самостійно вибирають ті чи інші формулювання статей контракту, керуючись ситуацією на ринку, торговельними порядками і потребами сторін. Крім того, деякі умови контракту можуть визначатися міжнародними й іншими угодами або загальними умовами торгівлі, на які в контракті в цьому випадку робляться посилання [3].

         Отже, підставою для здійснення зовнішньоекономічної операції є договір (контракт) - письмово оформлена угода двох або більше суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності та їх іноземних контрагентів, спрямована на встановлення, зміну або припинення їхніх взаємних прав і обов’язків у зовнішньоекономічній діяльності.

 

Література:

 

1.                                                                                             http://www.referatu.com.ua/referats/7380/43954/?page=4.  Оцінка ефективності укладання міжнародних контрактів.

2.                                                                                             http://revolution.allbest.ru/. Узагальнене поняття зовнішньоекономічного договору .

3.                                                                                             http://studrada.com.ua/. Свобода укладення зовнішньоекономічного контракту.