Экономические науки/4. Инвестиционная деятельность и фондовые рынки.

 

К.е.н., доцент Коваленко І.В.

Херсонський державний аграрний університет, Україна

 

Інвестиційні процеси у молокопереробній галузі

АПК регіону

 

 

 

 

Молокопереробна галузь АПК та її підприємства завжди мали велике значення для економіки будь – якої країни і істотно впливали на її розвиток. Україна не є винятком, і тому особлива увага вищих органів влади держави приділяється вирішенню проблемних питань функціонування переробних підприємств саме цього підкомплексу АПК. Молочній промисловості України в XXI ст. необхідно вирішувати надзвичайно складні завдання, основні з яких пов'язані з необхідністю: збільшення обсягів виробництва і переробки молока для забезпечення населення продовольством за рахунок власних ресурсів з метою досягнення продовольчої безпеки країни; проведення науково-технічної політики в області здорового і безпечного харчування; створення конкурентоздатного молочного виробництва в умовах ринку; досягнення сталого розвитку молочної промисловості в системі АПК; створення безвідходних виробництв з глибокої та комплексної переробки молока; екологізації науки, техніки, технологій, виробництва; інтеграції вітчизняної молочної промисловості в міжнародне співтовариство.

Для вирішення зазначених проблем необхідно здійснити системний аналіз ситуації, що склалася в молочній промисловості, з урахуванням міжнародного рівня, в області виробництва, переробки, споживання і тенденцій розвитку.

На початок 2011 р. на території Херсонської області функціонувало 30 молокопереробних підприємств. Дані виробництва забезпечують товаром як регіональний так і національний ринок молока і молокопродуктів, займаються виробництвом пакетованого молока та сливок, УВТ – молока, твердих та плавлених сирів, морозива. Згідно офіційної статистики, виробництво молока у Херсонській області в останні роки залишається стабільним. Хоча експерти спостерігають зміни в його структурі. Наприклад, з кожним роком зменшуються обсяги вживання непереробленого питного молока, і, в той же час, прямопропорційно зростає реалізація переробленого фасованого молока. За останні п’ять років сегмент фасованого молока зростав, у середньому, на 13,9 % щорічно. Сегмент виробництва переробленого фасованого молока об’єднує пастеризоване молоко і сливки та молоко довгострокового зберігання (УВТ - молоко). Частка пастеризованого продукту у загальному обсязі реалізованого фасованого молока складає 80 – 90 %, решта – УВТ – молоко, а частка питних фасованих сливок в останні три роки в обсязі виробництва фасованого питного молока не перевищувала  0,9-1 %. Необхідно відмітити, що вступ України до СОТ не вплинув на внутрішній ринок фасованого питного молока, оскільки внутрішні ціни на цей продукт знаходяться на рівні внутрішніх цін у європейських країнах.

Серед найпотужніших підприємств Херсонської області необхідно виділити ті, чия продукція відома і продається не тільки на території України, а й експортується за кордон, а саме: ЗАТ „Молочний завод Родич (Danone), ВАТ „Новокаховський ЗПС, ВАТ „Новотроїцький маслосирзавод. Значна кількість продукції з незбираного молока виробляється малими підприємствами при сільськогосподарських організаціях. Проте вирішальна роль на ринку належить все ж великим підприємствам і компаніям, перевага яких проявляється в більш низькій собівартості продукції, можливостями забезпечення екологічної безпеки, глибокої комплексної переробки сировини при його мінімальних втратах, а також інвестування у сферу виробництва молока-сировини і в розробку нової техніки і технологій.

Всього ж молокопереробними підприємствами Херсонщини у  2010 р.  було   вироблено  товарної  продукції  на  загальну суму 368691,4 тис. грн., що на 131 % більше, ніж у 2009 р. Збільшення обсягів виробництва стало можливим завдяки вкладеним інвестиціям, що надійшли на вищезгадані підприємства у 2008 р. в розмірі 21881 тис. грн., з яких  12636 тис. грн. були інвестиціями в основний капітал, а 9245 тис. грн. – капітальними інвестиціями. Довгострокові фінансові інвестиції склали 845,8 тис. грн. У загальному обсязі отриманих інвестицій, відбувались вкладення за рахунок: власних коштів – 53,6 %; банківських кредитів – 26,4 %; коштів іноземних інвесторів – 19,8 %; інших надходжень – 0,2 %.

Серед вітчизняних економістів – аграрників немає спільної думки щодо структури та її однозначної оцінки щодо регіональних інвестицій, які надходять до переробних підприємств агропромислового комплексу, і визначення того, якою вона повинна бути для досягнення високих та стабільних темпів економічного розвитку регіону. Так, у сучасних працях вчених – економістів можна знайти доволі деталізоване обговорення теми співвідношення необхідних та реальних обсягів державних та приватних інвестицій. Існує достатньо досліджень структури інвестицій на мікрорівні; досліджені інвестиції на фінансових ринках; є роботи присвячені структурній інвестиційній диспропорції між галузями промисловості національної економіки. Але існує мало досліджень, в яких вивчався би взаємозворотній вплив стану інвестиційної системи регіону та його економічного зростання. Нами, на підставі проведених досліджень, пропонується схема регіональних інвестицій в основний капітал, яка, на нашу думку, має наступний вигляд (рис. 1).

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 


Рис. 1 Структура інвестицій в основний капітал молокопереробних підприємств АПК Херсонської області

У свою чергу, необхідно зазначити, що за основними напрямками використання інвестицій в основний капітал молокопереробних підприємств розподіляються на: інвестиції на технічне переозброєння, реконструкцію діючих підприємств, будівель і споруд – 82,1 % у 2010 р. від загального обсягу фінансування, та на інвестиції у нове будівництво (включаючи розширення діючих підприємств, будівель, споруд) – 17,9 %.

В цілому ж, молокопереробні підприємства спрацювали у 2010 р. з прибутком у розмірі 5495,6 тис. грн. Активізація інвестиційної діяльності підприємств також сприяє інтеграції економіки молокопродуктової галузі у світовий економічний простір. Тому, що на мікроекономічному рівні функції інвестицій полягають в забезпеченні можливостей ефективного вирішення (формування) та розвитку виробництва і переробки молока, забезпечення можливостей дослідження і впровадження нових технологій виробництва молочних продуктів, які роблять їх конкурентними. Активізація інвестиційної діяльності в контексті зовнішньоекономічної діяльності стимулює зростання і розвиток молокопереробних підприємств, передбачає якнайшвидше розширення економічної і науково-технічної кооперації з розвиненими країнами в галузі інвестування та виробництва і переробки молока, відновлення ринків збуту з країнами Східної Європи, розширення зв'язків із західноєвропейськими країнами, розвиток ринку СНД.

Вчасна активізація інвестиційної діяльності забезпечить високий рівень конкурентоспроможної інтеграції вітчизняних молокопереробних підприємств шляхом: науково-технічного і технологічного оновлення виробництва шляхом глибокої модернізації; зменшення ресурсомісткості за рахунок ефективного використання власних енергетично-сировинних ресурсів; підвищення рівня внутрішньої збалансованості національної економіки з метою зменшення зовнішньої залежності в їх розвитку за рахунок формування системи власної міжгалузевої кооперації (інтеграції) та забезпеченні певних виробничих циклів; формування умов для соціально-орієнтованого розвитку національної економіки за рахунок, з одного боку, цілеспрямованої трансформації її структури, з другого - завдяки забезпеченню балансу споживчого ринку.

Таким чином, можна зробити висновок, що не дивлячись на постійне здорожчення виробництва молока та молокопродуктів, спричинене такими об’єктивними причинами, як збільшення вартості молока, енергоносіїв, заробітної плати персоналу у зв’язку з високими темпами інфляції, молокопереробні підприємства АПК залишаються привабливими для інвесторів і продовжують структуруватися. Але в умовах членства України в СОТ, інвесторам молокопереробних підприємств значну увагу необхідно приділяти підвищенню якості сировини, що використовується у виробництві. Оскільки якщо вона не буде відповідати вимогам, закріпленим у нормативних документах Світової організації торгівлі, світові ринки збуту для вітчизняної молочної продукції будуть закрити.