Салип Юлія Олександрівна, к.е.н.

                                                           Якименко Марина Володимирівна

                                                  Криворізький факультет

Запорізького національного  університету

 

 Сучасне страхування в Україні

 Страховий бізнес у країнах з розвинутою економікою є одним з найбільш прибуткових. Через це чи не з перших років незалежності на Україні з'явилася безліч бажаючих спробувати сили в цій сфері бізнесу,але як виявилося на практиці, одного бажання для цього було недостатньо. Історія страхової справи в Україні починалася практично з чистого листа. У країні не було ресурсів в достатньому обсязі для розвитку, не було кваліфікованих фахівців, була відсутня необхідна ринкова інфраструктура, не існувало ефективної законодавчої бази. Єдине, що було в наявності для будівництва, це союзна республіканська філія, що дісталася у спадщину від Держстраху разом із усіма його активами, пасивами і проблемами. У таких архіскладних умовах вітчизняному страховикові приходилося ставати на ноги .В умовах відсутності з боку держави будь-якої підтримки, існування правового вакууму, а також наявності могутніх іноземних страховиків, бажаючих захопити перспективний український ринок. Однак, незважаючи на зазначені фактори, за минуле десятиліття вдалося закласти основи для розвитку страхової справи на Україні. Більш того, тенденція росту ринку страхування, що спостерігається в останні роки, вселяє довіру.

Страхування являє собою відносини по захисту майнових інтересів фізичних і юридичних осіб при настанні визначених подій (страхових випадків) за рахунок грошових фондів, cформованих із внесків, що сплачуються або страхових  премій. Це дозволяє зробити наступні висновки: страхування - це економічні відносини, у якому беруть участь як мінімум дві сторони (дві особи, суб'єкта відносини).

В Україні  традиційно виділяються три напрямки страхування: страхування майна, страхування відповідальності, індивідуальне страхування.

Одна сторона (суб'єкт) - це страхова організація (державна, акціонерна або приватна), що називають страховиком. Страховик виробляє умови страхування (зокрема , зобов'язується відшкодувати страхувальникові збиток при страховій події) і пропонує їх своїм клієнтам - юридичним особам (підприємствам, організаціям, установам) і фізичним особам . Якщо клієнтів улаштовують ці умови, то вони підписують договір страхування установленої форми й однократно або регулярно в плині погодженого періоду платять страховикові страхові премії (платежі, внески) відповідно до договору.

Інша сторона (суб'єкт) страхових економічних відносин - це юридичні або фізичні  особи, названі страхувальниками.

Страхування може проводитися в обов'язковій і добровільній формі. Суспільство в особі держави встановлює обов'язкове страхування, тобто обов'язковість внесення відповідним колом страхувальників фіксованих страхових платежів, коли необхідність відшкодування матеріального збитку, або надання іншої грошової допомоги зачіпає інтереси не тільки конкретної постраждалої особи, але і суспільні інтереси. Тому соціальне страхування, страхування будівель і деяких сельхоз тварин у громадян, страхування військовослужбовців, пасажирів і деякі інші види страхування в нашій країні є обов'язковими.

Добровільна форма страхування побудована на дотриманні наступних принципів: добровільне страхування діє в силу закону, і на добровільних початках. Закон визначає підлягаючому добровільному страхуванню об'єкти і найбільш загальні умови страхування. Конкретні умови регулюються правилами страхування , що розробляються страховиком. Добровільне страхування завжди обмежене терміном страхування. Добровільне страхування діє тільки при сплаті разового або періодичних страхових внесків. Страхове забезпечення по добровільному страхуванню залежить від бажання страхувальника. По майновому страхуванню страхувальник може визначати розмір страхової суми в межах страхової оцінки майна. По особистому страхуванню страхова сума за договором встановлюється угодою сторін.

Діючі в даний час умови усіх видів страхування вироблені багаторічною практикою його проведення з урахуванням досвіду закордонних країн. Вони постійно удосконалювалися з метою більш повного задоволення інтересів страхувальника. Розвиток страхового ринку і конкуренції між страховиками створюють сприятливий ґрунт для подальшого поліпшення як істотних, так і несуттєвих умов страхування.

З цого виходить,що тенденції, які намітилися на ринку страхування, вселяють оптимізм. Зокрема, широкі перспективи для страховиків обіцяє прийняття законів, що регулюють класичне страхування: страхування відповідальності власників транспортних засобів, життя, а також пенсійне і медичне страхування.

Література:

1. Барнатій Т. Проблеми розвитку страхового ринку України // Банківська справа. -- 2009. -- №5. -- С.21--25.

2. Барновський О.І. Розвиток страхового бізнесу в Україні // Фінанси     України. - 2008. - № 8. - С.85.Страхування: Підручник Керівник авт. кол. і наук. ред. Осадець, д-р екон.

3.Інтернет-джерела: www.refine.org.ua/search.html

4. С.С.Осадець . Страхування. Київ, КНЕУ, 2003 р.

5. К.В.Шелехов, В.Д.Бигдаш. Страхование. Киев, МАУП, 2001 г

наук, проф. - К.: КНЕУ, 2000p.-528с