Экономические науки/7.Учет и аудит

Боднар О.А.

Науковий керівник Бровко О.Т.

Вінницький торговельно-економічний інститут КНТЕУ

Облік і капіталізація фінансових витрат

З отриманням незалежності в Україні питанням формування витрат, собівартості продукції (робіт, послуг) підприємства і організації не надавали належної уваги. Це привело не до удосконалення методів планування, обліку, калькулювання і аналізу собівартості продукції, а до втрати тих прийомів, які були вже напрацьовані в попередні роки.

Незначна кількість досліджень і публікацій щодо організації і ведення обліку фінансових витрат, а також порядок їх капіталізації робить це питання нагальним і актуальним. Дослідженням даної проблеми займалися такі науковців, як Пархоменко В., Голов С., Гура Н., Костюченко В., Засадний Б. та інші.

Згідно з п. 3 П(С)БО 31, фінансові витрати – це витрати на проценти та інші витрати підприємства, пов’язані із запозиченнями, які включають в себе позики, векселі, облігації, а також інші види короткострокових і довгострокових зобов’язань, на які нараховуються відсотки [1] .

Облік витрат фінансової діяльності підприємства На рахунку 95 "Фінансові витрати". Рахунок 95 "Фінансові витрати" має такі субрахунки:

· 951 "Відсотки за кредит";

· 952 "Інші фінансові витрати". За дебетом рахунку відображається сума визнаних витрат, за кредитом — списання на рахунок 79 "Фінансові результати".

На субрахунку 951 "Відсотки за кредит" ведеться облік витрат, пов'язаних з нарахуванням та сплатою відсотків, процентів тощо за користування кредитами банків. На субрахунку 952 "Інші фінансові витрати" ведеться облік витрат, пов'язаних із залученням позикового капіталу, зокрема витрат, пов'язаних з випуском, утриманням та обігом власних цінних паперів тощо.

Порядок визнання фінансових витрат визначається обліковою політикою підприємства. Розпорядчий документ про облікову політику має визначати порядок віднесення до витрат звітного періоду витрат, пов’язаних зі створенням кваліфікаційного активу: або включення цих витрат до втрат звітного періоду, або їх капіталізація [2, с.89].

П(С)БО 31 передбачає два методи обліку фінансових витрат: базовий і альтернативний. Кожне підприємство самостійно обирає метод і відображає в обліковій політиці на звітний рік.

За базовим методом фінансові витрати відображаються як витрати в тому звітному періоді, в якому вони були здійснені підприємством, незалежно від цільового призначення і фактичного використання отриманої позики. Альтернативний метод передбачає, що фінансові витрати можуть капіталізуватися, тобто включатися до собівартості кваліфікаційного активу.

Існує три способи визначення суми фінансових витрат, що підлягають капіталізації.

1. Якщо кошти позичаються спеціально з метою придбання, будівництва або виробництва кваліфікаційного активу сумою фінансових витрат, що підлягає капіталізації, є фактичні витрати, які понесені протягом звітного періоду за вирахуванням будь-якого доходу, отриманого від тимчасового використання цих позик на інші цілі до їх вкладення у кваліфікаційний актив.

2. Якщо запозичення безпосередньо не пов’язані зі створенням кваліфікаційного активу, то сума фінансових витрат, що підлягає капіталізації, є добутком норми капіталізації та середньозважених витрат на створення кваліфікаційного активу.

3. Відповідно до П(С)БО 31 у разі наявності запозичень, безпосередньо пов’язаних зі створенням кваліфікаційного активу, та інших запозичень, які безпосередньо не пов’язані зі створенням кваліфікаційного активу, сума фінансових витрат, що підлягає капіталізації, визначається в такому порядку:

1) Визначається сума фінансовий витрат.

2) Визнається добуток норми капіталізації фінансових витрат та середньозважених витрат, безпосередньо пов’язаних зі створенням кваліфікаційного активу.

3) Визначається загальна сума фінансових витрат, що підлягає капіталізації, шляхом складання сум фінансових витрат, розрахованих у п.1 і п.2.

У фінансовій звітності фінансові витрати відображають у Звіті про фінансові результати. Суму капіталізованих фінансових витрат показують у Балансі: протягом терміну створення кваліфікаційного активу в складі незавершених капітальних інвестицій або незавершеного виробництва, а після введення в дію кваліфікаційного активу – в складі вартості цього активу. У примітках до фінансової звітності до розділу ІІІ «Капітальні інвестиції» включено додаткові рядки 341 «Капіталізація фінансових витрат» та 342 «Річна (або середньорічна) норма (норми) капіталізації»

Отже, прийняття П(С)БО 31 створило правову основу регламентації нових підходів до порядку відображення в обліку фінансових витрат, наближену до міжнародних стандартів. Це надає можливість підприємствам обирати прийнятний метод обліку фінансовий витрат, пов’язаних із створенням кваліфікаційних активів: базовий або альтернативний.

Література:

1. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 31 «Фінансові витрати», затв. Наказом Міністерства фінансів України від 31.03.99 №87

2. Гура Н.О. Фінансові витрати: нова концепція визнання та порядок капіталізації // Фінанси України, 2010. - №12. – С.89-96

3. Засадний Б. Витрати для ефективного управління діяльністю підприємства // Справочник экономиста, 2009. - №4. – С.43-47

4. Пархоменко В. Капіталізація фінансових витрат // Казна, 2008. - №11. – С.39-42