Экономические науки/ 7. Учет и аудит

 

Столяр Л.Г.

Чернівецький торговельно-економічний інститут КНТЕУ, Україна

Визнання витрат: бухгалтерський та податковий аспект

З прийняттям Податкового кодекс України виникло багато питань щодо  оподаткування діяльності підприємтсмв.  Проте механізм нового порядку визначення податку на прибуток призупинили до 1 квітня. Бухгалтери мали право визначати прибуток за І квартал за «старими» правилами. В свою чергу наближення податкового обліку до бухгалтерського невідбулось, це стосується і порядку визнання витрат  підприємства.

Згідно ст. 138 Податкового кодексу витрати підприємства поділяються на витрати операційної діяльності та інші витрати, в далеке минуле відійшли «валові витрати». Податковим кодексом визначено, що витрати сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження   господарської   діяльності   платника   податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів, або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).  Отже визначення витрат узгоджене з  визначенням витрат згідно П(С)БО 3 «Звіт про фінансові результати» та П(С)БО 16 «Витрати». Визнання витрат в податковому обліку аналогічне правилам бухгалтерського обліку витрати, що становлять собівартість товарів (робіт, послуг) визнаються в тому періоді, коли було визнано дохід від продажу таких товарів, робіт послуг. Тобто діє принцип нарахування та відповідності доходів і витрат. Інші витрати визнаються у тому ж періоді, в якому їх було пронесено.  

Крім того прослідковуються спроби авторів Податкового кодексу максимально наблизити класифікацію витрат бухгалтерського і податкового обліку, але все-таки  структура витрат, що подана в кодексі досить заплутана і дещо відрізняється від правил бухгалтерського обліку в частині формування собівартості продукції.

Розглянемо класифікацію витрат згідно Податкового кодексу та П(С)БО 16 «Витрати» в табл.1.

Таблиця 1

Класифікація витрат в податковому та бухгалтерському обліку

П(С)БО 16 «Витрати»

Податковий кодекс

Витрати операційної діяльності

собівартості реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг)

собівартість виготовлених  реалізованих товарів,  виконаних робіт,  наданих

послуг  та  інші   витрати   беруться   для   визначення   об'єкта

оподаткування  з  урахуванням  пунктів 138.2,  138.11,

пунктів 140.2-140.5 статті 140,  статей 142 і 143 Податкового кодексу,  які прямо визначають особливості формування витрат

платника податку

адміністративні витрати

витрати на збут

інші операційні витрати

 

фінансові витрати

-

втрати від участі в капіталі

-

Інші витрати

витрати, які виникають під час звичайної діяльності (крім фінансових витрат), але не пов'язані безпосередньо з виробництвом та/або реалізацією продукції (товарів, робіт, послуг).

загальновиробничі витрати

адміністративні витрати

витрати на збут

інші операційні витрати

фінансові витрати

інші витрати звичайної діяльності

Отже до витрат операційної діяльності, згідно Податкового кодексу   включають тільки прямі витрати пов’язані з виробництвом та реалізації товарів, продукції та послуг. Загальновиробничі витрати, адміністративні, витрати на збут та інші операційні витрати віднесено до складу інших витрат. В свою чергу до інших витрат згідно П(С)БО 16 «Витрати» відносять витрати пов’язані з реалізацією фінансових інвестицій, необоротних активів, втрати від зменшення корисності необоротних активів,  втрати від безоплатної передачі необоротних активів та ін. Проте крім цих нюансів, що до складу операційних витрат та інших витрат підприємства, існують розбіжності, щодо визначення собівартості реалізованих товарів, продукції, виконаних робіт та наданих послуг табл.2.

Таблиця 2

Склад собівартості продукції за П(С)БО та Податковим кодексом

П(С)БО 16 «Витрати»

Податковий кодекс

Собівартість реалізованої продукції (робіт, послуг):

виробничої собівартості продукції (робіт, послуг):

 

- прямі матеріальні витрати;

- прямі витрати на оплату праці;

- інші прямі витрати;

- змінні загальновиробничі та постійні розподілені загальновиробничі витрати.

Витрати,  прямо

пов’язаних  з  виробництвом  таких  товарів,   виконанням   робіт,

наданням послуг, а саме:

 

-  прямих матеріальних витрат;

- прямих витрат на оплату праці;

-  амортизації виробничих  основних  засобів  та  нематеріальних активів,  безпосередньо   пов’язаних   з   виробництвом   товарів,

виконанням робіт, наданням послуг;

- вартості придбаних  послуг,  прямо  пов’язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг;

-  інших прямих  витрат,  у  тому  числі  витрат   з   придбання електричної енергії (включаючи реактивну);

нерозподілених постійних загальновиробничих витрат

наднормативних виробничих витрат

Отже, ми бачимо, що до складу собівартості, відповідно до Податкового кодексу, включаються всі витрати, які прямо пов’язані із виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг, тоді як в бухгалтерському обліку,  відповідно до П(С)БО 16, у виробничу собівартість включаються змінні загальновиробничі і постійні розподілені загальновиробничі витрати. Відповідно до нових правил податкового обліку всі загальновиробничі витрати будуть обліковуватись у складі «інших витрат». Також, згідно з П(С)БО 16, до складу собівартості входять і витрати від втрати браку, що складаються із повністю забракованої по технологічним причинам продукції, а в податковому обліку фактична вартість остаточно забракованої продукції не включається до складу витрат платника податку, крім втрат від браку, які складаються з вартості остаточно забракованої з технологічних причин продукції (виробів, вузлів, напівфабрикатів) та витрат на виправлення такого технічно неминучого браку, в разі реалізації такої продукції. Норми цих витрат встановлюються Кабінетом Міністрів України. 

Проведений аналіз визнання витрат, їх складу та визначення собівартості вироблених і реалізованих товарів, виконаних робіт і наданих послуг, свідчить, що  норми Податкового кодексу, не відповідають принципам та правилам національних положень стандартів бухгалтерського обліку та порушують їх.

Література:

1.    Податковий кодекс. Прийнятий Верховною Радою України вiд 02.12.2010 № 2755-VI. [електронний ресурс]. – доступ. – www.rada.gov.ua.

2.    Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 16 “Витрати” (з наступними змінами і доповненнями): Наказ Мінфіну України від 31.12.1999 р. № 318. [електронний ресурс]. – доступ. –  www.minfin.gov.ua.

3.    Бабіч В. Оподаткування прибутку підприємств: фінансові та облікові аспекти / В. Бабіч, А. Поддєрьогін // Бухгалтерський обілк і аудит. – 2011. - №2. – С.3-11.

4.    Єгорова Ю. Немає доходів, немає витрат, або нові правила визнання витрат. / Ю. Єгорова // Головбух. – 2011. - № 10(729). – С.16-18.