Соціологія / 13.Сучасні технології соціологічного опитування

студентка 6 курсу Цимбаліста І.В.

Миколаївський міжрегіональний університет розвитку людини «Україна», Україна

Сексуальна культура сучасних підлітків

Проблема формування особистості підлітка до теперішнього часу залишається однією з самих складних проблем у вітчизняній педагогіці. Її вирішення потребує комплексного науково – педагогічного підходу, адже процес формування особистості складається з різних факторів:впливу спадковості., виховання в сім’ї та школі та впливу оточуючого середовища.

На сьогоднішній день в Україні спостерігається різке погіршення стану фізичного, психічного, духовного і соціального здоров’я дітей та юнацтва. Гостро стоїть проблема репродуктивного здоров’я, ранньої вагітності, захворювань, що передаються статевим шляхом. Зростає чисельність дітей з порушенням норм поведінки та тих, які відносяться до «групи ризику» і залучаються до раннього алкоголізму, наркоманії, інфікуються вірусом імунодефіциту, збільшується питома вага протиправної поведінки під впливом алкогольного та наркотичного сп’яніння. Окреслилась тенденція до погіршення психічного і духовного здоров’я молоді, зростає бездуховність та жорстокість, статева розпуста в дитячому та молодіжному середовищах. Втрата цінності здоров’я молоддю створює проблему національної безпеки, самого існування держави.

За результатами нашого дослідження, ми визначили, що серед причин, які спонукають до ранньої сексуальної активності юнаків та дівчат і, як наслідок, вагітності дівчат у підлітковому середовищі в сучасній Україні, перш за все є, негативний вплив засобів масової інформації (57%). Телевізійні канали активно використовують еротичні та навіть порнографічні фільми, пропагуючи вільний образ сексуальної особистості.

Визначаючи основні мотиви вступу підлітків в дошлюбні сексуальні зносини, ми виявили, що найчастішою відповіддю серед підлітків було «кохання» (дівчата – 61%, юнаки – 39%). Перше місце у юнаків займає відповідь – «сильний сексуальний потяг», «набуття досвіду»(35%), у дівчат – «цікавість»(26%), прагнення утримати партнера (25%). Це дає нам можливість стверджувати, що мотивами вступу дівчат в статеві відносини є в першу чергу кохання до партнера та страх його втратити при довгому відкладенні статевої близькості, а в хлопців -«сильний сексуальний потяг», «розвага», «самоствердження».

Фактори, які стають причинами безвідповідальної та небезпечної сексуальної поведінки, особливо серед молодих людей, мають комплексний характер. Типовими для сучасного суспільства є акселерація та пов’язаний з нею ранній розвиток секс уальних стосунків. Сексуальна революція та відкритість теми призвели до збільшення кількості сексуальних партнерів у період раннього юнацтва, коли особистість та її погляди на життя ще не сформовані.

Виходячи з нашого дослідження було виявлено, що більшість молодих людей (70%) схильні мати одного постійного партнера, але існують такі, що мають по два партнери (8%), три та більше – (4%).

На основі таких даних можна зробити певні висновки з приводу сексуальної поведінки підлітків. Більший відсоток тих, хто віддає перевагу одному сексуальному партнеру, не свідчить про відсутність сексуальної розбещеності, про яку так популярно говорять сьогодні ЗМІ. Що стосується інших категорій респондентів, то, безперечно, потрібний «сексуальний плюралізм» є особливо небезпечним за умов стрімкого поширення ВІЛ – інфекції, що спостерігається протягом останніх років саме в Україні. Найбільш критичною в цьому плані є група респондентів, хто мав сексуальні зносини з двома партнерами і більше. З іншого боку, слід пам’ятати про існування певного соціального диморфізму, який притаманний підлітковій групі: нерідко вони можуть удавати «бажане за дійсне», тобто їх висловлювання можуть не співпадати з реаліями їхнього життя, а до публічної сфери підліток виносить неправдиві дані про їх власну інтимність.

Наявна ситуація вказує на необхідність проведення просвітницької роботи з молоддю щодо формування у них сексуальної культури.

Нажаль, на сьогоднішній день ми спостерігаємо байдужість багатьох державних інститутів до виховання сексуальної культури молоді. Статево освітніх програм у школах не вистачає. Не кращим є стан наявності науково – популярної книги, теле- та радіо – програм з проблем формування сексуальної культури молоді.

У зв’язку з цим, актуальним у системі навчальної та виховної роботи загальноосвітньої школи залишається здійснення статевого виховання і сексуального просвітництва. Ці проблеми турбують сьогодні як науковців, так і суспільство в цілому. На державному рівні прийнято ряд надзвичайно важливих програм, актів, постанов, указів, які законодавчо регламентують забезпечення здорових та безпечних умов життя для громадян, сприяють утвердженню норм здорового способу життя та сексуальній культурі, але на сьогоднішній день і вони не досконалі.

Допрацьовуються та впроваджуються Національні програми, які розраховані на проведення профілактичної роботи серед неповнолітніх та молоді, їхніх батьків, а також професійної допомоги, що надається педагогічним колективом навчальних закладів.

Для того, щоб процес формування сексуальної культури молоді був більш ефективним, необхідно прийняти перспективну Державну Програму статевого виховання молоді, яка б охоплювала такі основні концептуальні ідеї:

· докорінне оздоровлення та зміцнення інституту сім’ї;

· допомога суспільства щодо фундаментальної перебудови в організації та здійсненні виховних функцій школи, зокрема статевого виховання учнів;

· надання методичної допомоги батькам, педагогам, шкільним психологам та медичним працівникам в проведенні статевого виховання дітей;

· широко залучати до співпраці працівників медичних, правоохоронних установ, громадських організацій (жіночих, молодіжних, дитячих);

· запровадження підготовки фахівців, навчання їх прийомам ведення профілактичної роботи.

Отже, можна зробити висновок, що формування сексуальної культури молодого покоління української нації в наш час розглядається як показник цивілізованості держави.

Література:

1.Боришевський М.Й. Виховання у дітей статевої самосвідомості//Вихователю про психологію та педагогіку сексуального розвитку дитини: Науково – методичний збірник/ за ред.. Т.В. Говорун. – К.:ІЗМН, 1996. – С. 19 – 27 с.

2. Виховні системи освітніх закладів: досвід та проблеми/ Дніпропетр. ін – т освіти. Кафедра теорії та методики виховання. – Дніпропетровськ: Промінь, 2000. – Кн..1/ уклад. Л.М. Архипенко, Л.Л. Маркіна. – 2000. – 214 с.

3. Говорун Т.В. Соціалізація статі та сексуальності. Монографія. – Тернопіль: Навчальна книга – Богдан, 2001. – 240 с.

4. Збереження репродуктивного здоров’я неповнолітніх. Навчально – методичний посібник/В.М. Оржеховська, Л.І. Габора. – К.: ТОВ «ХІК», 2004.

5. Корчова Г.Л. Соціально – педагогічні умови профілактики статевих девіацій старшокласників: Навчальний посібник. – К.: «Хай – Тек Прес», 2007. – 160 с.

6.Сечейко О.В. Психологічні детермінанти сексуальної поведінки підлітків: Дис…канд.. психолог. Наук. 19.00.07.,К., 2000. – 228 с.