Физическая культура и профессиональный спорт

Муза І.М., Бронець А.В., Шестаков О.М.

Донецкий  национальный университет экономики и торговли                         имени  Михаила Туган-Барановского, Украина

Моральний аспект фізичного виховання у ВНЗ

          В останні десятиліття спорт перетворився на потужний громадський рух, що є одним із напрямів у розвитку фізичної культури. Під його впливом у суспільстві формується складний спектр духовних, моральних, етичних цінностей і специфічних соціально – економічних відносин. У комплексі спортивної діяльності можна побачити всі аспекти суспільного життя: політичний, економічний, культурний, моральний та інші.

          Нас цікавить морально – виховний потенціал фізичної культури. Актуальність цього аспекту обумовлена тим, що за період трансформації нашого суспільства від соціалізму до суспільства ринкових відносин, ми спостерігаємо тенденцію до суттєвого зниження моральності на всіх щаблях суспільної структури. На наш погляд, сфера фізичної культури має великі можливості в формуванні моральності особистості і соціальних груп.

          В науковій літературі з теорії фізичного виховання цей аспект мало досліджений в Україні. Деякі фрагменти аналізу морального потенціалу спорту можна знайти у авторів: Бальсевича В.К., Визитей М.М., Столярова В.І., Станкіна М.І., та у деяких інших авторів, роботи яких представляють загально – теоретичні міркування.

          Мета та завдання дослідження – привернути увагу фахівців на проблему морального виховання студентів у ВНЗ, де є великі можливості у моральному вихованні студентів, що обумовлено самим змістом курсу фізичного виховання.

          Методика формування моральної свідомості і поведінки повинна бути звернена до духовної суті студентів. Процес формування моральної поведінки і звичок пов`язан з необхідністю використання методів заохочення, привчання і вправляння, які сприяють прояву і закріпленню необхідних і гідних способів поведінки.

          У моральному вихованні не треба забувати, що кожен вік своєрідний і вимагає вибору шляхів і засобів. Дотримання принципу індивідуального підходу передбачає відповідність педагогічних впливів до життєвого досвіду, сил і можливостей студентів. Виховний процес, грунтуючись на індивідуальних особливостях студентів, повинен створювати можливості для виникнення і прояву нових, цінніших інтересів і потреб.

          Більшість з того, що розуміють під «фізичним вихованням», є одночасно і вихованням волі. У процесі навчання рухів, удосконалення фізичних здібностей обов`язково приводяться в дію, виявляються і розвиваються вольові риси особи. Без цього немислима реалізація жодного завдання на шляху до фізичної досконалості.

          Серед вольових якостей, які найбільше піддаються впливові у процесі фізичного виховання є: цілеспрямованість; наполеглевість і впертість, що проявляються при подоланні труднощів; витримка; рішучість і сміливісить; ініціативність.

          Специфічними «фактами» виховання вольових якостей є систематичне долання постійно зростаючих труднощів. При цьому труднощі повинні відповідати можливостям студентів.

          У процесі занять фізичними вправами проявляються такі основні типи вольових зусиль:

- вольові зусилля при концентрації уваги;

- вольові зусилля при інтенсивних м`язових напруженнях;

- вольові зусилля, пов`язані з необхідністю долати втому під час тренувань і, особливо, змагань;

- вольові зусилля, пов`язані з подоланням негативних емоцій;

- вольові зусилля, пов`язані з дотриманням певного режиму життя, тренування і харчування.

          Формування вольових якостей сприяє становленню студентів як суб`єктів діяльності здатних вільно, в рамках усвідомленої необхідності, визначати свою поведінку і діяльність та нести відповідальність за її результати.

          Забезпечуючи підвищення функціональних можливостей організму, фізичне виховання створює найважливіші передумови високої працездатності для всіх видів праці:

1) фізичне виховання, має прикладне значення для господарсько – трудової діяльності, формуючи рухові навички і вміння, що безпосередньо застосовуються в ній;

2) у процесі фізичного вдосконалення, яке досягається роками наполегливої праці, формується позитивне ставлення до праці взагалі.

          Фізичне виховання розширює сферу естетичного впливу навколишнього середовища на особу та вирішує такі завдання: виховувати здатність сприймати, відчувати й оцінювати красу в сфері фізичної культури та в інших галузях її прояву; формувати естетично зріле прагнення до фізичної досконалості; формувати естетику поведінки і міжлюдських стосунків у фізкультурній діяльності;

          Головними засобами естетичного виховання в процесі занять фізичними вправами є: краса фізичної зовнішності людини; цілеспрямовані досконалі рухи; розміреність зусиль, динаміка ритмів; сама атмосфера та умови занять.

          Підводячи підсумок вищевикладеного можна зробити висновок, що сучасна теорія спорту, вивчаючи різні його аспекти, повинна більше уваги приділити морально – виховному аспекту фізичного виховання, одною з складових якого є моральне виховання в курсі фізичного виховання у ВНЗ. Великий виховний потенціал курсу фізичного виховання у ВНЗ може суттєво сприяти формуванню моральних, естетичних, вольових якостей особистості, працьовитості та відповідальності, що так необхідні сучасному суспільстві.

Література:

1. Станкин М.І. Психолого – педагогические основы физического воспитания. – М., 2001.

2. Визитей М.М. Фізична культура і спорт як соціальне явище. – Київ., 2005