Хвостенко Ю.В., Лукашкова І.О.

Донецький Національний Університет Економіки і Торгівлі імені М.Туган-Барановського, Україна

Основні проблеми на підприємствах з автоматизованим обліком.

 

   Однією з модних ініціатив практично будь-якого розвинутого підприємства – є запуск проекту по автоматизації або навіть „комплексної” автоматизації діяльності. Рекламні матеріали, присвячені сучасним програмним системам, вже переважають за своєю кількістю методичні користувальницькі керівництва цими системами. У нашій країні, як великі, так і малі підприємства використовують одні й ті ж самі програмні засоби, однак проблеми їх вибору та запровадження значно залежать від розмірів компанії. [1, c.11]

     Із впровадженням комп'ютер­них інформаційних облікових систем, що ґрунту­ються на сучасних інформаційних технологіях, бухгалтери та управлінці отримують численні переваги і виграє підприємство в цілому. Однак проблема створення або впровадження таких сис­тем на підприємстві залишається однією з най­складніших не тільки в Україні, а й у світі. [2, c.56]

     Основним чинником, який свідчить про те, що підприємство має проблеми із упровадженням програмного забезпечення, є ситуація, коли:

а)       кошти на автоматизацію вже витрачені;

б)      на  визначену  дату  програмне  забезпечення не виконує тих функцій, які, як планувалось, ма­ли бути реалізовані.

     У подальшому проект може розвиватися за двома сценаріями: перший - керівництво підпри­ємства через небажання припуститись повторної помилки вже не йде на додаткові витрати, і проект закривається; другий - поступово, зусиллями ве­ликого штату програмістів система переписується, іноді майже повністю, і в такому вигляді вводить­ся в експлуатацію. Як наслідок підприємство витрачає додатковий час і гроші. [3, с.64].  Якщо проблема не усвідомлена, то підприємство може очікувати негативний підсу­мок, а саме - коли буде визнано, що впроваджен­ня зазнало фіаско. Однак це не є найгіршим - найгірше, коли після того буде прийняте рішення впроваджувати іншу програму в той самий спосіб, і все завершиться так само.

     Звичайно, всі проблеми взаємопов'язані. Вирішення хоча б однієї з них спрощує вирішення інших. Наприклад, якщо підприємство від почат­ку готове вкладати значні кошти у впровадження системи, то залучення сторонніх консультантів та суттєве оновлення (і навчання) штату власних фахівців значно сприятимуть успіху проекту. Це той ринковий рівень оплат, який на сьогодні існує щодо оплати послуг консультантів та впроваджувальних фірм. [4].

     На невеликих і середніх за розміром підприємствах часто немає іншої альтернативи, ніж покладати функції контролю, аналізу, фінан­сового планування та прогнозування саме на авто­матизовану бухгалтерію. При цьому на перший план виступає кадрова проблема. Адже в такому випадку бухгалтер має бути як фахівцем дуже ви­сокої кваліфікації, так і здатним перейматись про­блемами бізнесу та управління в цілому не менше, ніж керівник, та й керівник має бути спроможний як поставити завдання з отримання інформації пе­ред бухгалтером і програмістом, так і мати належ­ний рівень освіти для трактування й використання одержаних даних.

     У разі впровадження управлінських систем класу ЕКР на великих підприємствах йому, насам­перед, можуть зашкодити проблеми системи управ­ління в цілому, тобто проблеми загальної органі­зації бізнесу й обліку. Оскільки такі програмні системи намагаються змоделювати бізнес-процеси підприємства в програмному забезпеченні й су­проводжувати, фіксувати кожну дію того або ін­шого працівника, безлад в організації бізнесу та неузгодженість бізнес-процесів, погана організація бухгалтерського обліку та документообороту мо­жуть виявитись критичними для проекту впровад­ження. [5, с.5].

У цілому незважаючи на наведені проблеми можна зробити висновок, що альтернативи інформаційним облі­ковим технологіям в середньостроковій перспекти­ві як у бухгалтерів, так і у керівників немає. І це стосується підприємств будь-яких розмірів і галу­зей. Все більшого поширення набуває думка, що ІТ - це питання гігієни підприємства, а не розко­ші або стратегічної конкурентної переваги. Пи­тання тільки в тому, який варіант автоматизації обрати, як і з ким його здійснити і скільки це ко­штуватиме. Я вважаю, що фірма готова до комп’ютеризації тоді, коли діяльність окремих елементів в її системі починає стабілізуватися, тобто напрям визначений, склад менеджерів оптимальний і функціонально повний, показники діяльності постійно зростають. На мою думку, автоматизація обліку дуже необхідна, можна виділити декілька позитивних її сторін:

1) На вашому підприємстві відсортуються давно вже не потрібні документи (наприклад, старі журнали-ордери), а на зміну їм прийдуть нові (наприклад, складські звітності, які не можливо вести вручну)

2) У бухгалтера зміняться акценти. Йому не потрібно вже щоб знайти помилку підняти купу листів, в яких дуже легко заплутатись.

3) Вимоги до персоналу теж змінюються. Тепер персонал необхідне володіти комп’ютером, а отже буде більш досвідченим та кваліфікованим в обліку.

4) та інші.

 

 

Література:

1.     Касаткин Алексій. Проблемы автоматизации управленческого учета на малом предприятии // Управленческий учт и финансы. – 2008. - №1–С. 11

2.     Сергій Івахненков. Упровадження програмного забезпечення обліку і контролю: потенційні переваги та реальні проблеми // Бухгалтерський облік і аудит. – 2007. – №2. – С.56

3.     Николаева Татьяна. Не человеческий бизнес // Бизнес.-2007.-№ 12(687).-С. 64.

4.     Уткин В. Сколько «ест» ІТ? // «&.СТРАТЕГИИ». www.strategy.com.ua

5.     Проскурин С.П.  Десять вопросов на тему автоматизации // Бухгалтер и компьютер. – <span lang=UK =