Экономические науки/10. Экономика предприятия

Леонов П.М.

Одеська національна академія харчових технологій

Конкурентноздатність підприємств масложирової

галузі України

Галузь виробництва рослинної олії в Україні є могутнім комплексом, що поєднує виробників насіння і масложирової продукції. Взагалі ця галузь орієнтована на виробництво соняшникової олії і продуктів пов'язаних з нею.

Україна займає третє-четверте місце у світовому рейтингу виробників соняшника після Аргентини, Російської Федерації та країн Європейського Союзу, забезпечуючи до 7%-12% світового виробництва соняшника.

Ринок олії є одним із найконкурентніших в Україні. На ринку присутні як вітчизняні, так і іноземні гравці, представлені, передусім, дочірніми структурами. Інтерес іноземних компаній до ринку виготовлення олії почав спостерігатися після введення високого мита на експорт насіння соняшнику.

Так, серед іноземних компаній слід відзначити такі: компанія Cargill, міжнародний агропромисловий холдинг «Вungе», група «КМТ», група Кернер, холдинг «Зерноторгова компанія», ЗАТ «Євротек». Крім цих, вертикально інтегрованих компаній, значну частку ринку займають також інші великі виробники: Пологівський ОЕЗ, Одеський ОЕЗ, Слов'янський ОЖК, Запорізький ОЕЗ.

Однією з найважливіших передумов економічного росту масложирової галузі є стабілізація і зростання виробництва на кожному підприємстві. При цьому, на відміну від планово-адміністративної, в умовах ринкової економіки потрібне зростаня не будь-якого виробництва і за будь-яку ціну, а тільки конкурентноздатного виробництва.

На даний час не існує єдиного визначення поняття "конкурентноздатності". Конкурентноздатність - поняття відносне, оскільки успішно конкуруючий на одних ринках товар буде зовсім неконкурентоспроможним на інших. Це потребує розмежування конкурентноздатності на зовнішньому і внутрішньому ринках, що особливо важливо для підприємств масложирової галузі.

З моменту свого створення і протягом усього життя товаровиробник повинен вирішувати життєво важливі проблеми конкурентноздатності.

В умовах ринкової економіки виробник, що поставляє свої товари на ринок, не може тривалий час займати стійкі позиції, спираючись у своїй стратегії тільки на показники конкурентноздатності товару, не враховуючи нові рівні якості та витрати по створенню і реалізації товару. При вступі на новий для себе ринок, ухваленні рішень про розширення виробництва або його скорочення, здійсненні інвестицій з метою модернізації технологічного устаткування або відновлення продукції, що випускається, неодмінно потрібна оцінка конкурентноздатності підприємства, що може проводитися шляхом аналізу його продукції за умови, що підприємство не є збитковим і не продає продукцію за демпінговими цінами.

Оцінка конкурентноздатності ґрунтується на порівнянні характеристик аналізованої продукції з конкурентною потребою і виявлення їхньої відповідності один одному. Для об'єктивної оцінки необхідно використовувати ті ж критерії, якими оперує споживач, вибираючи товар на ринку. Оцінка формується шляхом зіставлення параметрів аналізованої продукції з параметрами бази порівняння. Порівняння повинне проводитися по групах нормативних, технічних і економічних параметрів. При оцінці використовуються диференціальний і комплексний методи оцінки.

Диференціальний метод оцінки конкурентноздатності заснований на використанні одиничних параметрів аналізованої продукції з базою порівняння і їх зіставленні. Комплексний метод оцінки конкурентноздатності заснований на застосуванні комплексних (групових, узагальнених і інтегральних) показників. Так, наприклад, при аналізі конкурентноздатності ВАТ «Одеський олійножиркомбінат» диференціальним методом показник конкурентноздатності склав 94,4%, а при аналізі конкурентноздатності інтегральним методом показник конкурентноздатності склав 78,8%. У результаті проведення оцінки конкурентноздатності ВАТ «Одеський олійножировий комбінат» вдалося визначити, що підприємство має досить високий рівень конкурентноздатності.

Оцінка конкурентноздатності підприємства має практичне значення, тому що дозволяє оцінити складні і слабкі сторони продукції цих підприємств і вжити конкретних заходів по поліпшенню якості продукції і корекції її ціни. Підприємство зможе обґрунтовано приймати рішення про виробництво нових видів продукції і про припинення виробництва тих видів продукції, подальше виробництво яких недоцільно. Це дасть можливість підприємству стабільно працювати, збільшуючи виробництво продукції та відповідно і суму прибутку.

Оцінка конкурентноздатності підприємств актуальна зараз на ринку виробництва олії, де спостерігається загострення конкуренції у боротьбі за постачальників сировини, що відбувається з таких причин:

- низька врожайність соняшнику, що більшою мірою пов’язано з недостатнім використанням добрив;

- зростання диспропорції – нарощування потужностей з переробки соняшнику порівняно з обсягами виробництва насіння соняшнику.

У зв’язку з тим, що врожай олійних культур в Україні не перевищував 5 млн. т. зайві потужності можливо будуть заповнені за рахунок імпортної сировини або за рахунок інтенсифікацій вирощування олійних культур. Разом з цим, слід відзначити, що оснащення багатьох олійноекстракційних заводів морально та фізично застаріло (близько 40% олійноекстракційних ліній експлуатуються більше 40 років).

Отже, останнім часом спостерігається тенденція за якої учасники ринку активно вкладають інвестиції у модернізацію та проводять роботи з нарощування потужностей заводів, формування інфраструктури, яка включатиме ланку елеваторів, переробних заводів, автотранспортних та торговельних підприємств, що сприятиме підвищенню рівня конкурентоспроможності вітчизняних підприємств масложирової галузі.