Економічні науки/6
К.т.н. Бурак В.Г.,
Сушич О.Ф.
Херсонський
національний технічний університет, Україна
Залежність вибору методів
побудови та вдосконалення організаційних структур від стратегії
У сучасному
світі відбуваються глобальні зміни в системі суспільного виробництва. Здійснюється перехід від
виробництва масового
споживання до диверсифікованого споживання. Сучасні технології, і особливо інформація, дають
можливість виробляти невеликі
партії багатоваріантної продукції для задоволення різноманітних смаків споживачів.
Структура управління
виражає форму, будову суб'єкта управління, спосіб його внутрішньої організації, зв'язки
елементів суб'єкта між
собою (порядок розташування, підпорядкованість окремих ланок управлінського апарату), котрі дають змогу виконувати
необхідні функції управління. Структура
управління забезпечує стабільність,
стійкість управлінської системи, завдяки чому вона зберігає свої властивості при зміні зовнішніх або
внутрішніх умов. Крім того, вибір структури організації залежить від
обраної стратегії розвитку організації.
Метод
поділу за функціями. Формування
управлінської одиниці здійснюється за функціями
підприємства. Це означає, що для таких функцій, як постачання, виробництво,
маркетинг, фінансова, кадрова та ін., є своя
управлінська одиниця. Кожна така одиниця централізовано виконує свої функції на рівні всього підприємства, включно
з внутрішніми підрозділами й окремими філіалами.
Переваги методу поділу
за функціями такі: виділення відносної
важливості кожної управлінської функції; використання
спеціалізації та її переваг; високий
ступінь узгодженості й контролю в межах однієї конкретної функції та можливість єдиного підходу до
розв'язання будь- якої проблеми,
пов'язаної з цією функцією.
Метод
розподілу за продукцією, що випускається. Практикується
підприємствами, котрі спеціалізуються на виробництві різноманітних видів продукції з використанням різноманітної сировини та обладнання.
Головні переваги методу:
ефективне виконання та якість виробництва, координація, узгодженість і використання переваг спеціалізації.
Метод
розподілу за групами (категоріями) споживачів. Використовується
на підприємствах, що мають справу з різними групами споживачів. Найчастіше цей метод застосовується
для формування управлінських підрозділів, які здійснюють такі функції, як постачання, розробка
продукції, її виробництво, реклама,
реалізація тощо, відповідно до вимог кожної групи споживачів.
Недоліки: складність
координації діяльності різних управлінських одиниць, неможливість використання переваг однієї функції
тощо.
Метод
поділу за робочими змінами. На багатьох підприємствах із різних причин використовується змінний режим роботи.
Управлінські функції робочих
змін відрізняються одна від однієї більшою чи меншою мірою. Робота поділяється
на денні, вечірні та нічні зміни. Очолюють
роботу начальники зміни, котрі підпорядковуються генеральному директору.
Метод
поділу за географічним положенням. Згідно з цим методом кожний завод
або філія конкретного підприємства розглядається
як незалежна управлінська одиниця, що здійснює всі необхідні функції.
Експертний метод у
практиці вдосконалення організаційних структур використовується досить широко. Це пояснюється
недостатнім розвитком кількісних
методів аналізу, недоліками нормативної бази тощо. Перевагою експертного методу є оперативність
отримання результатів аналізу та розробка рекомендацій щодо усунення недоліків
організаційних структур.
Метод
структуризації мети ґрунтується
на уявленні про виробничо-господарську
організацію як багатоцільову систему. Метод передбачає структуризацію мети
(завдань) організації за відповідними ознаками, які є основою
для виділення видів діяльності, складу управлінських робіт.
Метод організаційного моделювання ґрунтується на використанні відповідних формалізованих уявлень (моделей) об'єкта і
структури управління. Серед групи
методів організаційного моделювання найбільш
відомий метод, в основі якого лежить декомпозиція інформаційного процесу виконання управлінських робіт.
Вибір конкретного
методу проведення робіт з удосконалення організаційної структури управління залежить від характеру
проблем, Що стоять перед підприємством,
наявності ресурсів, кваліфікованих виконавців,
міри обґрунтованості нормативної та методичної бази й інших умов. На практиці, як правило, використовується
поєднання розглянутих методів,
котрі доповнюють один одного. З
іншого боку, використання експертного методу при
вдосконаленні структури управління не виключає
застосування типових рішень, аналогів, що себе виправдали на практиці.
Висновки
Стосовно стратегії
підприємства можна зробити такі висновки. По-перше, стратегія підприємства складається з дій і
підходів управлінського персоналу для досягнення визначеної мети діяльності.
По-друге, стратегія забезпечує (має
забезпечувати) спрямованість і адаптованість
дій підприємства в ринкових умовах. По-третє, створення стратегії - це перш за
все підприємницька діяльність. По-четверте, розробник стратегії більшою мірою має бути зорієнтований
на зміни зовнішнього середовища,
ніж на вивчення внутрішніх проблем підприємства. По-п'яте,
стратегія динамічна та в процесі розвитку підприємства.
В умовах перехідного
періоду й економічної кризи в Україні головною метою переважної більшості підприємств є адаптація до умов підвищеної динамічності зовнішнього та внутрішнього
середовища. Відтак підприємствам
необхідна відповідна стратегія розвитку, яка стала б основою прийняття ефективних управлінських
рішень. Стратегічний характер вибору мети функціонування вітчизняних підприємств набуває пріоритетного значення для вищого
управлінського персоналу.
Сьогодні зовсім недостатньо того, що кожний підрозділ і всі
працівники організації будуть
працювати ефективно самі по собі. Високої результативності підприємницької структури в сучасних ринкових
умовах не буде досягнуто, якщо
один або кілька підрозділів не будуть достатньо ефективно інтегровані в її загальну структуру. Більше того, недостатня інтеграція може позначитися на
ефективності організації вже через
кілька тижнів або місяців.
Література:
1.
Жданов С. А. Механизмы экономического
управления предприятием: Учебное пособие для вузов. - М.: ЮНИТИ-ДАНА, 2002. -
318с.
2.
Управление организацией: Учебник / Под ред.
А.Г.Поршнева, З.П.Румянцевой, Н.А.Саломатина. - 2-е изд., перераб. и доп. - М.:
ИНФРА-М, 1999. - 669с.