Экономические науки/4. Инвестиционная деятельность и фондовые рынки 

 

Гаркушина І.Ю.

Науковий керівник: Озаріна О.В., к.е.н., доцент

Донецький національний університет економіки і торгівлі ім. М. Туган-Барановського, Україна

Випуск єврооблігацій в Україні: за і проти

 

Проблема вибору шляхів залучення іноземних інвестицій залишається на сьогодні актуальною для багатьох країн, економіка яких перебуває в стані розвитку. Такою країною є і Україна. Все більше уваги приділяється використанню найбільш оптимального для цього інструменту – єврооблігацій.

Ринок європаперів поняття умовне. Більшість угод проводиться на ньому через фінансові центри Лондона, Гонконгу, Сінгапуру, ряду країн Карибського басейну. Обсяг угод на цьому ринку з усіма видами боргових зобов’язань перевищує $1,2 трлн. у квартал – це на порядок вище, ніж на ринку будь-якої країни. Іншими словами, тут можна знайти гроші під найдорожчий проект.

Крім величезної ємності, ринок європаперів привабливий ще й тим, що дозволяє емітентам знижувати витрати за рахунок проведення арбітражних операцій, за рахунок використання розходжень у валютних курсах, у процентних ставках, а також за рахунок податкових пільг.

Єврооблігації можуть випускатися, як безпосередньо емітентом, так і з використанням опосередкованих схем. При прямій схемі емітент і кінцевий одержувач коштів, отриманих від розміщення єврооблігацій, співпадають. Отже, ця особа несе відповідальність за розрахунки з іноземними інвесторами.

Євробонди, як правило, передбачають отримання інвестором доходу без будь-яких податкових відрахувань. Привабливість прямої схеми залежить від податкового законодавства країни емітента.

Незважаючи на те, що кількість угод на ринку єврооблігацій за участю українських емітентів збільшилась, ці угоди здійснюються переважно через опосередковані схеми, оскільки норми чинного законодавства України не дозволяють повноцінно використати пряму емісію. Так на сьогоднішній день 19 українських емітентів розмістили єврооблігації на $5 млрд. І жоден з них не здійснив випуск напряму, усі використовували для цього схеми за участю іноземних банків чи SPV-компаній (special purpose vehicle – спеціально створена компанія).

Сегмент єврооблігацій на сьогоднішній день є одним з найбільших серед інших сегментів ринку українських облігацій (табл. 1).

Таблиця 1

Обсяги ринку українських облігацій

Показник

На 31.12.2005 р.

На 31.12.2006 р.

На 31.12.2007 р.

Обсяг ринку держоблігацій, млн. грн

1 935

5 729

7 822

Обсяг ринку корпоративних облігацій, млн. грн

4 180

6 646

7 728

Обсяг ринку муніципальних облігацій, млн. грн

150

195

195

Обсяг ринку єврооблігацій українських емітентів, млн. дол

4 764

6 228

7 889

       суверенні єврооблігації

4 354

4 495

5 016

       корпоративні єврооблігації

260

1 383

2 523

       муніципальні єврооблігації

150

350

350

 

Тож дані таблиці свідчать, що ринок єврооблігацій протягом трьох останніх років розвивався найбільш динамічно і стабільно порівняно з ринками інших видів облігацій. Але цей ринок не досягає тих обсягів, які міг би мати через численні бар’єри в українському законодавстві для його розвитку.

Суверенні випуски складали більшість з емісій за 2007 рік. Шість випусків суверенних єврооблігацій на загальну суму 3,35 млрд. дол. з термінами погашення від 2007 до 2015 років. Чотири з шести випусків були деноміновані в доларах, інші два були деноміновані в євро.

Муніципальні випуски єврооблігацій представлені трьома випусками міста Київ на суму 600 млн. дол. зі строками погашення від 2008 до 2015 року. Їхня дохідність коливається від 6,6% до 7,8% річних.

Випуск єврооблігацій українськими компаніями на зовнішніх ринках стає дедалі більш популярним. У 2002 р. український мобільний оператор «Київстар» був першою українською компанією, яка провела емісію. У серпні 2003 р. єврооблігації були випущені Київською міською держадміністрацією. Протягом 2005-2007 років єврооблігації також випускали: банк «Надра», банк «Форум», «Нафтогаз» та ін.

Отже, норми національного законодавства, які врегульовують правовідносини щодо випуску цінних паперів на зовнішніх ринках, зокрема боргових цінних паперів, вимагають негайного вдосконалення. Відповідно до ст. 51 Угоди про співробітництво та партнерство між Україною та ЄС, яку було ратифіковано Законом № 237/94-ВР від 10 листопада 1994 р., сторони визнають, що важливою умовою для зміцнення економічних зв’язків між Україною та ЄС є зближення існуючого та майбутнього законодавства України з законодавством ЄС.

Таким чином, в усіх країнах, де спостерігався дефіцит фінансових інструментів, внутрішній ринок єврооблігацій набув широкого розвитку. Розвиток цього ринку призводить до легалізації внутрішніх інвестиційних ресурсів країни, зменшенню репатріації прибутків іноземних компаній, збільшенню податкових надходжень до державного бюджету. На думку експертів, учасники українського фондового ринку готові до розвитку внутрішнього ринку єврооблігацій. У свою чергу, ПФТС як організатор ринку має усі технічні можливості щодо супроводження повного циклу укладання та виконання угод з єврооблігаціями. Для розвитку ринку необхідно вдосконалити чинну законодавчу та нормативно-правову базу.

Література:

1.       Бутняров А. Єврооблігації – шлях до залучення іноземних інвестицій// Ринок цінних паперів. – 2007. - №1-2. – с.75-81

2.       www.cbonds.info

3.        www.eurobumagi.info