Экономические
науки/7.Учет и аудит
к.е.н. Шевчук
О.Д., магістрант
Склярук І.І.
Вінницький
державний аграрний університет, Україна
Значення аудиту достовірності фінансової
звітності підприємства в сучасних умовах господарювання
Реформування суспільно-політичної ситуації в країні сприяє
зростанню значущості і аудиту. Насамперед підвищується роль аудиту у
забезпеченні самоконтрольованості громадянського
суспільства. Водночас аудит покликаний стати засобом незалежного контролю та
неупередженої оцінки тих аспектів функціонування державної влади та місцевого
самоврядування, які є визначальними з загально-суспільних
позицій.
У процесі такого реформування слід брати до уваги, що
аудит, як функція загально-суспільних інтересів,
відрізняється від інших форм контролю і мотиваційними чинниками, і специфікою
підходу до діяльності господарюючих суб'єктів, що підлягають перевіркам. Тому
набувають дедалі більшого значення його економіко-правові цілі та функції, що
полягають у захисті інтересів користувачів фінансової звітності. Таке зростання
значущості аудиту зумовлюється, по-перше, сучасними особливостями приватизації,
об'єктами якої є вже не тільки окремі підприємства, а й такі стратегічно важливі
блага, як земля України з унікальною концентрацією чорноземів, природних,
рекреаційних та інших ресурсів, її надра з рідкісними корисними копалинами, а
також об'єкти паливно-енергетичного, агропромислового, металургійного,
хімічного, машинобудівного та інших комплексів.
По-друге, значущість аудиту зумовлюється й тим, що
законодавчі акти, які врегульовують здійснення державного контролю, не завжди
передбачають його спрямування на захист інтересів власників.
Вельми важливим порівняно з іншими формами контролю є
значення аудиту у відстежуванні процесів економічного
зростання. Аудит відрізняється від них
насамперед системним підходом до діяльності господарюючих суб'єктів.
Визначальну роль при цьому відіграє зосередження уваги аудиторів на основних елементах
цієї діяльності – активах, зобов'язаннях, власному капіталі, доходах та
витратах господарюючих суб'єктів незалежно від їхньої галузі, форми власності,
прибуткової чи неприбуткової спрямованості та ін. Тому аудиторські перевірки
покликані не лише з'ясовувати достовірність фінансової звітності, а й завдяки
дотриманню принципу превалювання сутності над формою проникати у глибинну
логіку економічних явищ і процесів, що вивчаються, обґрунтовувати ефективні
прогнозні рішення. Особливого значення набуває аудит активів, тобто
контрольованих підприємствами ресурсів, використання яких забезпечує отримання майбутніх
економічних вигод.
Порівняння аудиту з іншими різновидами та формами
контролю (оперативний казначейський контроль, податковий контроль, контрольні
функції Рахункової палати, Державної контрольно-ревізійної та Митної служби
тощо) свідчить про те, що сфера їхньої компетенції є вужчою, а відтак жодна з
них неспроможна проконтролювати ті сторони діяльності господарюючих суб'єктів,
які охоплюються аудитом.
В умовах необхідності виведення багатьох підприємств із
кризового стану набуває значимості діагностичний, профілактичний, санаційний та
інші види аудиту фінансової звітності, що мають запобіжний, превентивний
характер.
Безальтернативність аудиту в управлінні підприємницькою діяльністю особливо
помітна на мікроекономічному рівні. Внутрішній аудит є основним елементом системи
управління підприємствами, особливо великих розмірів та розгалуженої
господарської діяльності. Постає невідкладна необхідність поширення
внутрішнього аудиту на акціонерні товариства, холдингові компанії, інвестиційні
фонди та інші корпоративні структури. Підвищенню ефективності їхньої діяльності
також повинно сприяти інтегрування внутрішнього аудиту з управлінським обліком
та функціонально-вартісним аналізом, що спільно мають утворити систему внутрішнього
контролінгу, покликану вишукувати та мобілізовувати
резерви економії ресурсів, зменшення собівартості та підвищення конкурентоспроможності
продукції, товарів, робіт і послуг.
Переконливість аналітичних висновків в аудиті фінансової
звітності залежить від якості проведеного аналізу і за необхідності
підтверджується іншими аудиторськими процедурами. Основним призначенням
аналітичних процедур в аудиті є одержання доказів. У міру своєї кваліфікації
аудитор повинен використовувати різні аналітичні прийоми для прийняття рішень
про достовірність показників, відображених у фінансовій звітності.
Аудитор обов’язково
повинен виконати аналітичні процедури на стадії завершення аудиту і формування
висновку. Висновки зроблені внаслідок таких операцій використовуються для
підтвердження достовірності фінансової звітності підприємства. Але вони можуть
і накреслити напрями, що вимагають додаткових процедур перевірки.
Однак, існуюча система вітчизняного аудиторського процесу
ще не досконала. Однією із найгостріших проблем формування професійної компетентності
фахових аудиторів є дистанціювання освіти й науки від
практики незалежного та державного фінансового аудиту. Так, реальна практика
незалежного та державного фінансового аудиту в Україні вже випередила і
продовжує випереджати як освітню, так і наукову підготовку фахівців з аудиту.