Економічні науки/15. Державне регулювання економіки

 

Юрічева К.О. , Тодосейчук А.С.

Донецький національний університет економіки і торгівлі

 імені Михайла Туган-Барановського.

 

Особливості прибуткового оподаткування підприємств.

 

Прямі податки, хоча й поступаються непрямим за своєю питомою вагою   у формуванні доходів бюджету мають   суттєве  значення  у  податковій  системі України. Найрозвинутішою є система прибуткового оподаткування, розкриття особливостей якого є метою моєї статті.  Земельне  та майнове оподаткування як за своєю бюджетною  роллю,  так  і  за  впливом  на платників поки що недостатньої  вагомі.  Причому  це  скоріше  недолік,  ніж перевага  податкової  системи.  Адже  в  умовах  переходу  від  планової  до ринкової економіки  ще  не  встигла  сформуватися  досить  сильна  податкова служба, котра могла б надійно і  всебічно  контролювати  доходи  громадян  і підприємств.  Невизначеність  законодавства   й   відсутність   повноцінного податкового апарату значно ускладнюють контроль за  доходами,  особливо  від підприємницької діяльності. В цих умовах майнове, і  земельне  оподаткування може відіграти врівноважуючу роль у системі прямого оподаткування.

Нинішній  податок  на  прибуток  підприємств  в  Україні  має  значну зовнішню схожість із податком на прибуток корпорацій. Фактично  підприємства в даний час за організацією несуть у собі  більшою мірою ознаки  колективної форми власності, тобто їх прибуток  має  явні  ознаки  колективного  доходу. Основною формою процесу приватизації стає акціонування,  тобто  перетворення державних підприємств у відкриті  акціонерні  товариства,  їх  прибуток  уже прямо е формою колективного доходу. Це свідчить про  необхідність  створення чіткої системи прибуткового оподаткування, котра не  може,  як  діючий  нині податок на прибуток, спиратися на систему платежів державних  підприємств  і організацій з прибутку в бюджет, що існувала раніше.

Враховуючи функції доходів  підприємств  і  необхідність  використання прибуткового оподаткування як інструменту регулювання розвитку  виробництва, очевидно, що фіскальній функції податку на прибуток (доход)  юридичних  осіб слід  надавати  другорядного  значення.  Цю  функцію  більшою  мірою   мають виконувати інші податки, зокрема особистий прибутковий податок із  громадян. Такий підхід зумовлює  й  відповідну  структуру  доходів  бюджету,  за  якої питома вага особистого прибуткового податку більша, ніж податку на  прибуток (доход). Саме така структура і склалася в  країнах  із  розвинутою  ринковою економікою. В  Україні  спостерігається  протилежна  ситуація.

Таке співвідношення двох видів  прибуткового  оподаткування  зумовлене кількома причинами. Насамперед, протягом багатьох років платежі в бюджет  із прибутку підприємств завжди мали високу питому  вагу  в  доходах  держави  і значно перевищували надходження від прибуткового податку з  громадян.  Різко змінити таке співвідношення за декілька років просто неможливо.  Крім  того, об'єкт оподаткування податком на прибуток підприємств набагато більший,  ніж прибутковим податком із громадян, що також впливає на загальний  розмір  цих двох видів податків і забезпечує  перевищення  частки  податку  на  прибуток підприємств над часткою прибуткового податку з громадян у доходах бюджету.

Дослідження  основ  прибуткового  оподаткування  підприємств  потребує визначення  поняття  «доход  підприємства».  З  позицій  оподаткування  слід розрізняти валовий і чистий доход  підприємства.  Валовий  доход  відображає

новостворену  вартість  і  включає  заробітну  плату  і  чистий  доход.  Він визначається як різниця між  виручкою  від  реалізації  й  матеріальними  та прирівняними до них  затратами.  Визначення  чистого  доходу  складніше,  бо визначається як рівнем матеріальних і  прирівняних  до  них  затрат,  так  і співвідношенням двох складових валового доходу. На рівні підприємств  чистий доход має форму прибутку.

Перехід  до  оподаткування  доходу  викликаний  тим,  що   внаслідок роздержавлення й приватизації власності, розвитку економічної  самостійності і самофінансування  суб'єктом  управління  фактично став  трудовий  колектив.  Оскільки  нормування заробітної плати з боку держави скасоване, відбувається - розмивання  чітких меж  між  фондом  оплати  праці  й  прибутком.  Регулювання  пропорцій  між  фондом  оплати  праці  й   прибутком   — найважливіша сфера економічних відносин. В економіці  розвинутих  зарубіжних країн оптимальність співвідношення споживання та нагромадження  досягається, через боротьбу  інтересів  найманого  робітника  і  власника.  Тому  з  боку держави не потрібні спеціальні важелі, які підтримували б дані пропорції  на підприємствах,  хоча  опосередковано  це  досягається  через  різні   ставки оподаткування доходів фізичних і юридичних осіб.

Отже, на мою думку, податкове навантаження  при  оподаткуванні  цих  доходів повинно бути меншим, ніж при оподаткуванні доходів громадян. Це  треба  мати на  увазі  прк  визначенні  ставок  податку  на   прибуток   (доход).Останні необхідно встановлювати на такому рівні, при якому прибуткове  оподаткування не завдавало би перешкод  виробництву  й  не  гальмувало  його  розвиток.  У противному  разі  податок  на  прибуток  (доход)  втрачає  роль  регулюючого інструменту.

В Україні оподаткування валового  доходу  підприємств  було  зумовлене особливостями її економічного розвитку в сучасних  умовах.  Світовий  досвід показує, що  при  встановленні  більш  чітких  відносин  власності  об'єктом оподаткування стає  прибуток.  Невизначеність  законодавства  й  відсутність повноцінного податкового апарату значно ускладнюють  контроль  за  доходами, особливо від підприємницької діяльності. В цих умовах  майнове,  і  земельне оподаткування  може  відіграти  врівноважуючу   роль   у   системі   прямого оподаткування.