Економічні науки/

Каракай А.О. , Тодосейчук А.С.

Донецький національний університет економікм і торгівлі імені Михайла туган-Барановського.

Головні проблеми та напрямки вдосконалення податкової системи України

Податкова політика України на сучасному періоді спрямована на стабілізацію фінансового стану підприємств у цілому, у першу чергу, за рахунок зниження податкового навантаження, виконання дохідної частини бюджетів всіх рівнів, чіткого розмежування повноважень та відповідальності виконавчої і законодавчої влади в процесі підготовки, затвердження та виконання бюджету, а також визначення відповідальності розпорядників бюджетних коштів на усіх рівнях. Ця тема є дуже актуальною, тому що сучасний стан податкової системи не є досконалим і викликає багато питань.

Метою даної статті є вивчення основних напрямків податкової політики України, визначення завдань та можливих шляхів реформування податкової системи.

Отже основними завданнями податкової політики на сучасному етапі є наступні:

- зниженні граничного рівня перерозподілу валового внутрішнього продукту через доходну частину бюджету;

- розширення бази оподаткування шляхом законодавчого скасування пільг;

- послаблення податкового навантаження на фонд оплати праці;

- подальшому впровадженні і посиленні ролі місцевих податків і зборів у формуванні доходів місцевих бюджетів;

- посиленні контролю за правильністю справляння податків, боротьби з ухиленням від сплати платежів, контролю за бюджетною дисципліною та цільовим використанням бюджетних коштів.

Держава, проводячи податкову політику повинна дотримуватись визначених на певний час орієнтирів у розвитку суспільства, змінюватися поступово, еволюційним шляхом. З набуттям незалежності України почала формувати свою власну податкову політику. Її не можна назвати стабільною, так як це був період пошуку оптимальних форм і механізмів стягнення податків, який триває й досі.

Стабільність податкової політики по-перше, дає змогу всім суб’єктам фінансових відносин мати сталі інтереси і виходячи з них вести перспективну фінансову політику. Коли податкова політика змінюється щороку, а то й декілька разів на рік, то це призводить до нерівноваженості і невпевненості у фінансовій діяльності підприємств. Ні про яке нормальне фінансове планування в таких умовах не може бути й мови. По-друге, стабільність податкової політики забезпечує високий рівень податкової роботи, оскільки податкова служба теж повинна мати певний час на освоєння механізму стягнення того чи іншого податку. Коли ж податки і порядок їх стягнення весь час змінюються, то на невизначеність фінансових інтересів платників накладається це й плутанина в роботі податкової служби.

Для рефомування податкової системи України необхідне послаблення податкового тиску щодо тих, хто платить податки й інвестує кошти у виробництво. Для цього потрібно насамперед знизити кількість податків, тому що наше податкове законодавство цим переобтяжене. З другого боку –необхідно полегшити податковий тиск.

Взагалі, реформування податкової системи в Україні має виправити основні проблеми існуючої системи:

- має бути здійснено скасування невиправданих пільг в сфері оподаткування;

- податкове законодавство та існуючі методики обчислення та нарахування податків мають бути значно спрощені, ніж вони були та є;

- система податків повинна мати мінімум необґрунтованих пільг, бути пов'язаної з загальною політикою ціноутворення і ростом заробітної плати, це важливо як для товаровиробника, так й для держави, обидві сторони зацікавлені у цьому;

- податки повинні надавати більше волі підприємництву, інвестиціям, науково-технічному прогрессу, а не навпаки.

Слід відмітити, що реформування податкової системи повинно відбуватися не лише на загальнодержавному рівні, але й на регіональному рівні, основним напрямом якого є вдосконалення системи місцевого оподаткування, яка має ліквідувати дисбаланс між дохідною та видатковою частинами доходів регіонів.

При побудові та вдосконаленні податкової системи варто також взяти до уваги наступні спостереження за процесами системи оподаткування, та прийняти такі рішення, які б не викликали суперечок:

- універсальний податок на споживання не впливає на вибір товарів, а акцизи впливають (для держави - це плюс, для споживача – мінус, отже потрібно вибрати раціональний шлях);

- частковий податок на доходи капіталів порушує інвестиційний процес, а нашій країні потрібні інвестиції на даній стадії розвитку, тому потрібно або зменшити цей податок, або застосувати пільги до потенційних інвесторів;

- витрати прогресивного прибуткового оподатковування значно вище пропорційного, до уваги держави.

Таким чином можна зробити висновок, що податкова політика - це діяльність держави у сфері встановлення, правового регламентування та організації справляння податків і податкових платежів у централізовані фонди грошових ресурсів держави. Податкова політика повинна забезпечити вирішення двох основних завдань. З одного боку - це встановлення оптимальних податків, які не стримуватимуть розвиток підприємництва, а з іншого - забезпечити надходження до бюджету коштів, достатніх для задоволення державних потреб.