Мажар В.Є., Давиденко І.С., Давиденко О.М.

Обласне патологоанатомічне бюро та Буковинський державний медичний університет, м. Чернівці, Україна

МОРФОЛОГІЯ ДИСЕМІНОВАНОГО КРИПТОКОКОЗУ ЗА УМОВ АНЕРГІЇ ТА НЕЯСНОГО АНАМНЕЗУ

Криптококоз – рідкісне захворювання, яке викликається мікроскопічним дріжджоподібним грибком Cryptococcus neoformans. У лабораторних тварин дисемінована форма захворювання виникає при внутрішньовенному введенні достатньої дози підготовленого збудника з розвитком гранульоматозної запальної реакції тканин (головний мозок, нирки, печінка, селезінка) навколо мікроорганізму [1]. У людей криптококоз розвивається на фоні імунодефіциту [2-5]. Приблизно у половині спостережень імунодефіцит пов’язують з ВІЛ-інфекцією, а решта – терапія кортикостероїдами чи пухлини (лімфоми, саркоїдоз) [2,4].

Вважається, що криптокок потрапляє в організм людини через легені, де може викликати зміни (близько третини спостережень), або ж частіше долає легені без ініціації в них морфологічних змін. В Міжнародній класифікації хвороб Х-го перегляду розрізняють наступні форми криптококозу: легеневий криптококоз (шифр В45.0), церебральний криптококоз (шифр В45.1), шкірний криптококоз (шифр В45.2), кістковий криптококоз (шифр В45.3), дисемінований криптококоз (шифр В45.7), інші різновиди криптококозу (шифр В45.8), криптококоз неуточнений (шифр В45.9). Клінічна картина криптококозу залежить від його форми.

Нами описується власне спостереження недіагностованого зажиттєво дисемінованого криптококозу у чоловіка 33 років з домінуванням у клінічній картині симптомів зі сторони головного мозку – тяжкі болі у лобній частині голови протягом 6 місяців. Випадок закінчився летально при наростанні церебральної симптоматики. З анамнезу відомо, що хворий (за професією водій-дальнобійник) з власної ініціативи проводив собі протитуберкульозну терапію з огляду на те, що в родині ніби були туберкульозні хворі, а у нього (як можна здогадатися) відмічалися певні симптоми з боку легеневої системи. В аналізах крові за останні тижні відмічалося зниження кількості лейкоцитів з чотириразовим зменшенням відсотку лімфоцитів. Ніяких аналізів щодо ВІЛ-інфекції та імунологічних досліджень не виконувалося. Хворий поступив у лікарню в ЛОР-центр з підозрою на фронтит, але в зв’язку із наростанням тяжкості стану був переведений у реанімаційне відділення, де і помер.

На розтині тіла померлого відмічено, що головний мозок без видимих локальних уражень, спостерігалося набухання тканини мозку та мозкових оболонок з втратою їх еластичності. В легенях виявлені ділянки ущільнення та розм’якшення тканини. В інших органах макроскопічно змін не зазначено.

При гістологічному дослідженні легень у всіх досліджених ділянках визначалися скупчення об’єктів діаметром 4-21 мкм, які профарбовувалися гематоксиліном, але розташовувалися на відстані один від другого, розділених ніби невидимою капсулою (Рис.1). Незвичним було те, що навколо цих об’єктів, які вочевидь були мікроорганізмами, не відмічалося запальної реакції. Аналогічна картина виявлена у нирках (Рис.2), підшлунковій залозі (Рис.3), слизовій оболонці шлунка (Рис.4), селезінці (Рис.5) та міокарді (Рис.6).

Рис.1. Легені.

Рис.1. Нирка, кіркова речовина.

Рис.3. Підшлункова залоза.

Рис.4. Шлунок.

Рис.5. Селезінка.

Рис.6. Міокард.

Звертало увагу те, що у селезінці біла пульпа була невираженою (Рис.5).

Оскільки описані мікроскопічні об’єкти найбільше нагадували криптококи, була поставлена ШЙК-реакція (PAS-реакція). У результаті вивчення препаратів встановлено, що навколо більшості мікроорганізмів визначалася PAS-позитивна капсула (Рис.7), яка за будовою відповідала капсулі криптококів. ШЙК-реакція, окрім того виявила парне брункування мікроорганізмів (Рис.7), що також є характерним для криптококозу.

Рис.7. Селезінка. ШЙК-реакція.

В головному мозку знайдені дрібні вогнища деструкції в оболонках та тканині півкуль мозку, відмічалося набухання мозку. Криптококів не виявлено.

Таким чином, встановлений порівняно рідкісний діагноз «Дисемінований криптококоз» (шифр згідно Міжнародної класифікації хвороб - В45.7), який розвинувся на фоні невстановленого типу імунодефіциту з анергією.

Література.

1. Синченко В.Г., Проданчук Н.Г., Давыденко И.С. Нормэргическая реакция тканей мышей линии NMRI как критерий стандартности генерализованных микозов в эксперименте // Лабораторные животные (Laboratory Animals).- 1992.- Т.2, №4.- С.26-30.

2. AIDS and Other Manifestationsof HIV Infection. 4-th Ed. / Edited by G.P.Wormser. - New York: Elsevier Academic Press. – 2004. – 1099 p.

3. AIDS: Diseases and Disorders / Edited by S.Bardhan-Quallen. - Detroit: Thomson Gale. – 2005. – 113 p.

4. Heath K. The blue book: Guidelines for the control of infectious diseases. – Melbourne: Melbourne Victoria. – 2005. – 270 p.

5. Tropical and Parasitic Infections in the Intensive Care Unit / Edited by Ch.Feldman.- Boston: Springer Science + Business Media. - 2005. – 245 p.