Педагогические науки/ 2.Проблемы подготовки специалистов

Сулима Т.П., Коломієць Ю.В.

ДВНЗ «Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет імені Григорія Сковороди», Україна

Цілі, мета та завдання професійно – технічної освіти ПТНЗ

Як відомо, професійно-технічна школа в одним із різновидів соціальних інститутів (виховних, культурних), що створені в нашому суспільстві для соціалізації підростаючого покоління та передавання йому культурних цінностей людства.

Головною функцією профтехосвіти є процес формування особистості підлітка, адаптування його до життя в суспільстві, що здійснюється шляхом його навчання та залучення до праці, культури. Це надає учневі можливість засвоїти в певному обсязі культурні норми і цінності, щоб діяти у відповідності до них. Завдання формування особистості в системі профтехосвіти мав цілеспрямовано комплексний характер, оскільки тут здійснюються професіоналізація молоді, виховання трудівників - виконавців особливих функцій у системі суспільного розподілу праці.

Зміст праці, для виконання якої готуються майбутні робітники, визначає зміст освіти в системі професійно-технічної підготовки кадрів і особливості навчально-виховного процесу. В зв'язку з цим розробка конкретних дидактичних проблем профтехосвіти має починатися з аналізу відображення у змісті професійно-технічної освіти потреб промислового та сільськогосподарського виробництва. Для того, щоб виокремити об'єктивні основи змісту освіти в профтехшколі, слід розглянути загальні тенденції розвитку матеріального виробництва нашої країни за сучасних умов, що визначають як нинішній рівень вимог до змісту праці кваліфікованих робітників, так і напрямок змін.

Загальна структура змісту освіти в ПТУ (наявність у навчальних планах трьох циклів дисциплін - загальноосвітнього, загальнотехнічного і професійного) визначається, насамперед, трьома головними групами потреб суспільства. До них відносять такі:

1. Загальні вимоги соціального розвитку (поєднання досягнень науково-технічної революції з особливостями сучасного етапу розвитку ринкових відносин), створення матеріально-технічної бази, яка забезпечувала б необхідні передумови для різнобічного та гармонійного розвитку особистості, зумовлюють необхідність обов'язкової середньої освіти.

2. Комплексна механізація та автоматизація виробництва забезпечує
вирівнювання трудових функцій у робітників, які безпосередньо виготовляють
продукт, і тим самим створює матеріальну основу для однорідної в соціально-економічному плані праці.

3. Існування різноманітних професій, що потребують висококваліфікованої праці, висуває питання про професійну (спеціальну) освіту.

Між цими трьома складовими освіти існує не лише відмінність, й єдність, що ґрунтується на функціональній взаємозумовленості кожного з цих типів знань у трудовому та виробничому процесах.

У зв'язку з тим, що сучасне виробництво, і не тільки велике, оснащене складною технікою, кваліфікований робітник має бути озброєним основами наукових і технічних знань, обізнаним з технологією виробничих процесів і об'єктами техніки.

Перелічені вище три типи знань характеризуються різними ступенями узагальненості. Так, знання із загальноосвітніх дисциплін є сукупністю знань основ наук про природу, суспільство, мислення, способи діяльності тощо. Засвоєння цих знань забезпечує формування наукового світогляду, а також моральних цінностей - любові до праці, природи, вітчизни, тобто різнобічний, і гармонійний розвиток особистості. Вони необхідні людині для орієнтування у найрізноманітніших ситуаціях не тільки трудової діяльності, ай суспільного, культурного життя.

Професійні (спеціальні) знання - це інформація про зміст, форми, способи діяльності в умовах конкретного виробничого процесу, суб'єктом якого є робітник певної професії. Загальноосвітні знання становлять основу як загальнотехнічного, такі професійного циклів. Політехнічні знання є спільними для широкого кола професій, а професійні використовуються тільки в межах конкретної професії або групи професій.

Обґрунтування кожного циклу, як елемента єдиної системи профтехосвіти, Потребує як загального аналізу змісту кожного із циклів, так і визначення конкретного змісту та обсягу навчальних предметів з аналізованих професій з урахуванням їхніх особливостей. Сюди слід віднести дослідження головних напрямків соціального та науково-технічного прогресу, вивчення змісту праці кваліфікованих робітників, підготовка яких здійснюється в училищах, створення моделей особистості, кваліфікаційних характеристик і професіограм, а також розробку науково обґрунтованого групування професій, що сприяє вияву спільності і відмінностей у змісті навчальних дисциплін для кожного з циклів.

Структура змісту професійно-технічної освіти (три взаємопов'язані цикли визначається загальною структурою трудового процесу, закономірності якого покладено в основу будь-якої людської діяльності, у тому числі і матеріально‑виробничої, а також завданнями виховного характеру (формування гуманістичної свідомості). Такі елементи праці, як предмет, засоби і суб'єкти діяльності під час конкретного аналізу не повинні розглядатися спрощено. Поняття «предмет праці» як гранично широке охоплює весь комплекс явищ які становлять об'єкт цілеспрямованої перетворювальної діяльності людини. Загальноосвітні предмети формують у підлітків уявлення про природні об'єкти і процеси, якими людина оволодіває під час практичної діяльності, та про об'єктивні закономірності, на яких ґрунтуються як технологічні виробничі процеси, так і застосування техніки.