Захарова Людмила Григорівна

Новікова Наталя Юріївна

Старші викладачі

Кафедра іноземних мов Сумський національний

аграрний університет секція філологічні науки.

Питання про еліптичність і клішування в діалогах .

Специфічною рисою діалогізованного мовлення як більш характерного різновиду усного типу мови є еліптичність.

Вона характерна для всіх мовних рівнів діалогічного мовлення (ДМ):фонетичного, лексичного, граматичного.

Фонетичний еліпс являє собою редукцію; він притаманний, наприклад, допоміжним дієсловам в англійській мові, які разом з часткою not, або іншим лексичним елементом складають практично одне слово. Наприклад: do not –> don’t; shall not –> shan’t; can not –> can’t. До таких еліпсів приєднуються і мовні утворення типу: ’ourse (of course), ’cause (because), ’Iwas (It was), what d’ye want (what do you want ?) та інші.

Лексичний еліпс маємо також в усіканні форм повнозначних слів і в абревіації словосполук. Наприклад: exam (examination), prof (professor), doc (doctor), fridge (refrigerator), flue (influenza), all right (It’s all right).

Граматичний еліпс спостерігається як на морфологічному так і на синтетичному рівнях. Граматичний еліпс –це або пропуск смислового дієслова, яке представлене допоміжними дієсловами або інфінітивною часткою, або пропуск проміжного дієслова в аналітичних формах (наприклад: done –> have done, had done, is done; doing < are doing; where ye gaung ?= Where are you going?); why didn’t you come? You promised to.

Синтаксичний еліпс – явище типове для ДМ будь-якої мови. Його обумовлюють три фактори:

1)передача інформації немовними каналами зв’язку;

2) опора на щойно вимовлені мовленнєві фрази;

3) поєднання першого і другого факторів.

Наприклад: Глянь, Олю, який високий (стоячі біля нового будинку)

У (ДМ) можна довгий час здійснювати комунікацію не вживаючи повних речень, при чому окремі висловлювання дуже лаконічні.

Наприклад: Я – каву; Він теж; Вона ні; Без; Само собою.

Деякі еліптичні вирази і звороти мови широко використовуються в ДМ, будучи по суті, готовими мовними знаками(Так; Ні; Звичайно; Добре; Можна; Все одно, та інші)

До поняття синтаксичного еліпсу входить пропуск структурних елементів речення: прийменників, сполучників, головних і другорядних членів речення, головних і підрядних речень. Наприклад: ((It) Must be great to have a sister. (There) Ought to be some milk in the cup. (Are you; Is he) Reading?

Деякі з еліптичних зворотів закріплюються комунікативною практикою і використовуються у вигляді кліше: Thank you (<I thank you); See you later (< I hope I’ll see you later); All right (< It’s all right).

ДМ притаманна не нормативність.(Візьми книгу, там лежить на полиці яка; Зараз їхала, такий натовп).

У ДМ багато незакінчених речень, вживаються подвійні підмети.

Ступінь не нормативності ДМ тим вища, чим: 1) вільніше спілкування;

2) менше освічений співрозмовник;

3) менше відома йому тема розмови;

4) гірше володіє мовою;

5) менше в розмові мовних кліше;

Усна мова і особливо діалогіка має критерії нормативності, які зумовлені характером спілкування.

ДМ притаманні прості мовні вислови, які проникають навіть в офіціально-ділові і професіональні стилеві регістри. Щоб проілюструвати особливості ДМ

приведемо текст фонограми бесіди англійських школярок старших класів на тему «Моя кімната»:

P.1:Have you ever…you know…sort of…Mum’s said to you, like, Could you help me clear up? So you say, Yes, O. K., and you put your brother’s or sister’s things away, and then they come up and they say, Where’s so and so? (Yeah… Yes) But then you think to yourself, Well, it’s annoying to have…to leave somebody’s coat or something in the middle of the room…

P.2: And when they do complain, you feel as if you haven’t done your job, but then you say, Well, I did hack it away, didn’t it?.. You know…

P.3: It’s annoying as well…

Розглянемо характер, використаного в ДМ мовного матеріалу на рівні речень, які можно класифікувати з точки зору їх:

а) комунікативного призначення (розмовні, питальні, наказові, окличні);

б) синтаксичної складності (прості, складні, складнопідрядні);

в) повноти (поширені, еліптичні, непоширені);

г) ступені утворення кліше;

В ініціативних висловлюваннях значне місце займають питальні речення до (40-45%), за ними ідуть розподільні(37%) і спонукальні(13%). В відповідях на першому місці–розповідні речення(до 60%), на другому–питальні(до 20%). Основу мовного матеріалу ДМ складають прості речення. Складені речення вживаються значно рідше ніж прості і в основному для передачі причинно-наслідкових і умовно-часових зв’язків (з підрядними додатку, умови і часу).

Для ДМ характерними є високий рівень вживання кліше. Клішування мовної одиниці-це любий мовний знак ( словосполучення речення), який повторюється в висловлюваннях носіїв мови в незмінному або частково зміненому виді і є виразником певного змісту.

До мовних кліше можна віднести найрізноманітніші «готові» словосполучення.

Ще одну особистість має кліше в діалогах: коефіцієнт клішування знаків на рівні речення вищий відповідного показника для знаків на рівні словосполучення (порівнюють: 08 і 0,7). Кліше можуть бути повні речення. Клішування наглядно можно проілюструвати наступним прикладом:

P.1: What did you think of the film (play/concert/party)?

P.2: I liked it. I thought it was great (good/delightful).

P.1: Yes, I liked it, too. Did you like the acting (set/food)?

P.2: Yes, I thought it was excellent, didn’t you?

P.1: Not really. I thought it was disappointing (pool/dull).

P.2: It is a nice cinema (theatre/house), isn’t?

P.1: Do you think so? I don’t like it very much.

Поданий діалог можна вважати, таким який цілком складається з мовних кліше на рівні речення.

Походження мовного кліше як сталого мовного знака пов’язане з необхідністю для членів мовного колективу висловлювати однотипні або схожі думки, а звідси обмежений зв’язок кліше з комунікативно-мовною ситуацією із її однотипністю.
Кліше класифікують як: кліше словосполучення, кліше речення і кліше рівня речення.