Филологические науки / 3. Теоретические
и
методологические
проблемы исследования языка
Східноєвропейський університет
економіки і менеджменту
Образно-емоційний
оцінний компонент семантики ФО
З метою оптимізації орієнтації у зовнішньому світі людина створила ряд
найрізноманітніших символічних структур – мову, міфологію, релігію, науку,
мистецтво, які регулюють її поведінку. І за допомогою цих опосередкованих
символічних структур людина формує для себе картину світу як основу життєдіяльності.
Світова
наука детально опрацювала поняття „картини світу”. Сьогодні це питання
досліджують лінгвісти багатьох країн: американські – Дж. Лакоф, Ч. Філмор,
Р.Лангакер; французькі Е. Косеріу, Г. Клейбер. Серед слов’янських найсильнішою
є Люблінська школа, представниками якої є А.Вежбицька, Р.Токарський, Є.
Бартмінський, А. Пайдзінська, Т. Радзієвська та ін. В Україні деякими аспектами
мовної картини світу займаються С.Жаботинська, Ж.Соколовська, Ф.Бацевич та
інші.
Одним із основних складників мовної картини світу є фразеологічна одиниця. ФО експресивно-синонімічного ряду можуть виражати таке значення, в якому основною виступає конотативна чи емоційно оцінна ознака. ФО з таким значенням виникли як додаткові експресивно-емоційні найменування уже наявних у мові номінацій з денотативним значенням. Вибір синоніма в кожній ситуації залежить від багатьох факторів, але головний – емоційний. ФО з таким значенням існують у мові самостійно і зафіксовані у словниках, проте сприймаються у свідомості носіїв мови за асоціацією з їх номінативними синонімами. Так, англійське слово chat означає не просто «говорити», а «говорити багато, швидко про щось незначне».
Поява ФО з експресивно синонімічним значенням можлива
лише за умови існування в мові нейтральних лексичних одиниць, що виконують
власне номінативну функцію. Згідно з думкою Ш. Баллі, експресивне має
протиставлятися нейтральному. З цього й випливає його відомий у сучасній
лінгвістиці метод ідентифікації. Ідентифікувати експресивний факт означає
прирівняти його до одиниці думки, визначити його шляхом підставлення простого
неемоційного слова (слова-ідентифікатора), яке відповідає поняттю чи зображенню
[1,13]. Ми розуміємо слово і відчуваємо його емоційне забарвлення тільки
завдяки тому, що несвідомо порівнюємо його з іншим [1,39]. Таким чином,
експресивність мовних одиниць базується на їхньому протиставленні експресивно
нейтральним одиницям.
Однією з головних, категоріально істотних ознак
фразеологізмів є наявність особливого, експресивного, цілісного фразеологічного
значення, яке має певні специфічні особливості, що відрізняють його від
лексичного і дозволяють виділитися в самостійне поняття, яке розкриває сутність
фразеологічної системи. На відміну від лексичного значення, фразеологічне, як
правило, пов'язане з позначеними предметами не прямо, а опосередковано, тобто
значення більшої частини фразеологізмів генетично похідне.
Фразеологізми створюються не для називання нових явищ, а
для конкретизації та образно-емоційної оцінки предметів, явищ, подій, які вже
названі у мові. Важливою особливістю оцінки є те, що в ній завжди наявний
суб'єктивний фактор, який взаємодіє з об'єктивним. Суб'єкт, оцінюючи предмети
чи події, спирається, по-перше, на своє ставлення до об'єкта оцінки, а
по-друге, на стереотипні уявлення про об'єкт та шкалу оцінок. Якщо в лексиці
можна спостерігати не тільки емоційну, а й раціональну оцінку, то у фразеології
оцінка завжди емоційна.
Конотативна модальність ФО орієнтована на образ,
наприклад: make a pig of oneself;
a hog at the table; hog in armour, pigs in clover (4). Значення в усіх випадках – «поводити себе неначе свиня».
За шкалою оцінок такі фразеологізми належать тільки до діапазону негативного
оцінювання.
Слід зазначити, що серед ФО, як і серед лексичних,
превалюють одиниці негативної конотації. Наведемо кілька з них: put one’s tail between one’s legs — перелякатись, підібгати хвоста; hate smb. like poison — смертельно ненавидіти кого-небудь; get smb’s goat —
розізлити когось; agree like cats
and dogs — жити як кішка з
собакою [2].
Експресивно-оцінне ставлення до реального предмета,
вчинку, стану тощо може також створюватися і наявністю в їх компонентному
складі слів-компонентів, які мають емоційно-оцінне навантаження. Найвиразнішими
в цьому випадку можна вважати фразеологізми, в яких мотивуючим компонентом
виступає зоонім (як у наведених вище прикладах).
У фразеологізмах із зоонімами, яким властива однакова
денотативна співвідносність (pig,
hog, sow, swine), спостерігається
спільна сема (eat like a pig; sweat
like a pig; hog in armour; pigsin clover тощо) [3].
Анімалізація відображає національну своєрідність ФО. Такі
фразеологізми тісно пов'язані з побутом, історією, культурою народу, уявленнями
та віруваннями. У них більше, ніж у будь-яких інших фразеологізмах,
відображається країнознавчий аспект. Негативна оцінка в подібних фразеологізмах
переважає. Наприклад: a
snake in the grass; the biggest frog in the pond; publicity hound; an ass in
lion's skin та ін. [3].
Отже, завдяки
соціальній закріпленості свого значення фразеологізми відбивають у своїй
семантичній структурі уявлення мовної спільноти про навколишній світ, тому
дослідження фразеологічного сегменту мови дає змогу описати нормативну картину
світу цього суспільства і визначити певні елементи вторинної картини світу.
ЛІТЕРАТУРА:
1.
Балли Ш. Французская стилистика. – М., 2001. – 320 c.
2.
Gulland D.M., Hinds-Hоwell D.G. The Penguin
Dictionary of English Idioms. – L., 2001. – 400 pp.
3.
Longman Dictionary of English Idioms.
– Harlow and London, 1979. – 238 pp.