Сельское хозяйство/2. Механизация сельского хозяйства

К.т.н. Миронюк О.С., к.т.н. Паславський Р.І.

Львівський національний аграрний університет

Естетична оцінка якості тракторів класу 3,0

 

В умовах жорсткої конкурентної боротьби на перший план у виборі техніки і обладнання виступають їх техніко-естетичні властивості. За рівних техніко-економічних показників споживач віддає перевагу саме машині з високими техніко-естетичними властивостями. Якщо перші проявляються впродовж часу експлуатації машини, то другі виступають своєрідною їх візиткою.

Естетичні вимоги представляють собою потребу людини у вираженні споживчих властивостей виробу через чуттєво сприйнятливі ознаки форми. Естетичність – це узагальнена вимога до машин. В її структуру входять групові та одиничні естетичні вимоги, які характеризують інформаційну виразність, раціональність розмірів, кольорів, якість поверхонь, цілісність композиції, досконалість форми машин [1].

Інформаційна виразність характеризує здатність виробу відображати завдяки формі усталені в суспільстві естетичні уявлення та культурні норми. Вона проявляється: у художньо-образному вираженні соціально значущої інформації (знаковість); у характерності ознак форми, яка виділяє певний виріб серед інших аналогічних виробів (оригінальність);  у стійких ознаках форми, що характеризують усталену спільність засобів і прийомів художньої виразності, властивих певному періоду часу (стильова відповідність); в ознаках зовнішнього вигляду виробу, що виявляють спільність тимчасово панівних естетичних смаків і переваг (відповідність моді).

Раціональність форми характеризує відповідність форми об'єктивним умовам виготовлення й експлуатації виробів, а також правдивість вираження в ній функціонально-конструктивної суті виробу. Вона виражає: відповідність форми виробу його призначенню, конструктивному рішенню, особливостям технології виготовлення і вибраним матеріалам (функціонально-конструктивна зумовленість); виявлення у формі способів і особливостей дій людини з виробом (ергономічна зумовленість); у загальній логіці просторової будови форми, її масштабної, пропорційної та ритмічної організації (організованість об'ємно-просторової структури).

Цілісність композиції характеризує гармонійну єдність частин і цілого, органічний взаємозв'язок елементів форми виробу та його узгодженість з іншими виробами. Вона визначає ефективність використання професійно-художніх засобів для створення повноцінного композиційного рішення і знаходить вираження:  у художньому осмисленні реальної роботи конструкції та матеріалів (тектонічність); у моделюванні, взаємопереходах і зв'язках об'ємів, площин і обрисів форми (пластичність); у підпорядкуванні графічних і зображувальних елементів загальному композиційному рішенню (упорядкованість графічних і зображувальних елементів); у взаємозв'язку кольорових поєднань і використанні декоративних властивостей матеріалів (колорит і декоративність).

Досконалість виробничого виконання і стабільність товарного вигляду суттєво впливають на особливості естетичного сприйняття форми виробу і характеризуються: чистотою виконання контурів, заокруглень, зчленувань елементів (чистота виконання контурів і зчленувань); ретельністю нанесення покриттів і опорядження поверхонь (ретельність покриттів і опорядження); чіткістю виконання фірмових знаків і покажчиків, супровідної документації й інформаційних матеріалів (чіткість виконання знаків і супровідної документації); збереженістю елементів і поверхонь від пошкоджень, стирання і зміна декоративних покриттів (стійкість до пошкоджень).

Оцінювання естетичних показників якості досліджуваних зразків тракторів було проведено експертною комісією. Для оцінки естетичного рівня група експертів виставляла оцінки за п'ятибальною шкалою в діапазоні від 0 до 4 балів з можливим розчленуванням до 0,1 бала (найкращий рівень – 3–4; добрий – 2–2,5; задовільний – 1–1,5; поганий 0–0,5) [1].

Кожен із членів експертної групи для кожної з підгруп естетичних показників назначав їх коефіцієнти вагомості ті. Сума коефіцієнтів вагомості повинна дорівнювати 1.

Для кожної і-тої групи естетичних показників встановлюється диференційна оцінка кср.іj на основі показів експертів, а значення комплексної оцінки Ккj визначається за формулою:

                                         ,                                             (1)

де і – номер групи естетичних показників; кср.іj – диференційна оцінка і-тої групи естетичних показників j-того експерта; ті – коефіцієнт вагомості групи і-тих естетичних показників; n – кількість груп естетичних показників (n = 4).

Диференційна оцінка для і-тої групи естетичних показників кср.іj визначається:

                                             ,                                                (2)

де кіj – оцінка виставлена j-тим експертом; v – кількість естетичних показників у групі.

Виставлені експертами оцінки перевіряються на узгодженість поглядів за коефіцієнтом варіації:

                                              ,                                                 (3)

де s – середньоквадратичне відхилення виставлених експертами оцінок:

                              ; ,                                  (4)

де Д – дисперсія виставлених оцінок; Кг.сер – середньоарифметична комплексна оцінка експертної групи, яку визначають за формулою:

                                          ,                                             (5)

де п – кількість членів експертної групи; j – порядковий  номер члена експертної групи; Кк j – оцінка за даними j-того члена групи.

Якщо V < 0,3, проставлені оцінки вважаються прийнятними. Коли V > 0,3, проводиться обговорення оцінок експертною групою, після цього всі її члени виконують повторну оцінку з урахуванням обговорення без наступної перевірки на узгодженість поглядів.

Проведемо розрахунок естетичних показників якості на прикладі трактора Т-150К-09. Диференційна оцінка, виставлена першим експертом для першої групи естетичних показників (інформаційна виразність), дорівнює

3,0.

Аналогічно розраховуємо значення диференційної оцінки для решти груп естетичних показників (і = 2; 3; 4) та експертів (j = 2; 3; 4; 5; 6; 7).

Комплексна естетична оцінка якості першого експерта дорівнює:

Кк.1 = 3,0×0,2 + 2,17×0,4 + 1,75×0,3 + 2,63×0,1 = 2,25.

Середньоарифметична комплексна оцінка експертної групи

Кг.сер = 2,24.

Середньоквадратичне відхилення виставлених оцінок

= 0,216.

Коефіцієнт варіації

.

Проведені розрахунки вказують виставлену оцінку першим експертом "добрий рівень" і підтверджують її об’єктивність. Аналогічним чином проведені розрахунки комплексної естетичної оцінки для решти досліджуваних тракторів.

Результати проведеної естетичної оцінки вітчизняних тракторів тягового класу 3,0 представлено у таблиці.

 

Таблиця

Результати естетичної оцінки тракторів тягового класу 3,0

Показник

 

Т-150К-09

ХТЗ-16131

ХТЗ-17221

ХТЗ-17022

ХТЗ Т-21041

Комплексна естетична оцінка:

 

 

 

 

 

   першого експерта

2,25

2,71

2,47

3,02

3,31

   другого експерта

2,60

3,00

2,67

3,21

3,42

   третього експерта

2,31

2,85

2,63

3,07

3,34

   четвертого експерта

2,07

2,58

2,37

2,89

3,13

   п’ятого експерта

2,30

2,76

2,67

3,08

3,32

   шостого експерта

2,20

2,60

2,46

2,94

3,18

   сьомого експерта

1,91

2,29

1,98

2,78

3,02

Середньоарифметична оцінка

2,24

2,68

2,46

3,00

3,24

Середньоквадратичне відхилення

0,216

0,228

0,245

0,142

0,140

Коефіцієнт варіації

0,096

0,085

0,099

0,048

0,043

Аналізуючи дані табл. можна стверджувати, що найкращими естетичними якостями володіє трактор ХТЗ Т-21041 з комплексним показником 3,24±0,14, який відповідає "найкращому рівню". До цієї ж категорії належить достатньо естетично прогресивна модель трактора ХТЗ-17022 (3,0±0,142). Решта тракторів поступаються вище зазначеним. Всі вони віднесені до таких, що мають "добрий рівень" і можуть бути виставлені у наступній послідовності: ХТЗ-16131 (2,68), ХТЗ-17221 (2,46), Т-150К-09 (2,24). У своїх рішенням експерти були одностайними, про що говорять значення коефіцієнта варіації. Тим самим підтверджена об’єктивність проведеної експертизи.

 

Література

 

1. Випробування і сертифікація техніки АПК: Навчальний посібник. /К.І. Шмат, Є.І. Бондарєв, О.В. Мігальов, С.М. Макаров, В.В. Погорілий. –Херсон: ОЛДІ-плюс, 2004. – 264 с.