СИСТЕМАТИЧНО-МЕТОДИЧНИЙ ПІДХІД

ДО ВИВЧЕННЯ ХІМІЇ У ТЕХНІЧНОМУ ВУЗІ

 

П.Д. Романко, Г.А. Романко, Л.І. Челядин

Івано-Франківський національний технічний університет нафти і газу

 

Метою будь якої освітньої програми є – підготовка фахівців, які задовольняють найвищим вимогам як з професійної точки зору, так ринку праці. Сучасне викладання хімії вимагає розробки нових науково-педагогічних технологій навчання [1, 2]. Навчально-пізнавальна діяльність педагогічного процесу, насамперед, потребує певного моделювання. Зокрема, найчастіше на кафедрі хімії використовуються наступні предметні моделі навчання: тематична, функціональна, сематична, процедурна, операційна [3].

Тематична модель

Ця модель забезпечується кредитно-модульним підходом організації навчального процесу для студентів нафтових спеціальностей.

Функціональна модель

Ця модель деталізує в процесі навчання, що студент повинен знати (пам’ятати) та вміти.

Сематична модель

Вона базується на змісті навчальних підручників, посібників, лабораторних практикумів, конспектів. Досить важливою роботою є інформаційний зв’язок між викладачем і студентом на лекційних заняттях. Ця модель забезпечується складанням сематичного (опорного) конспекту. Викладач під час лекційного заняття організовує роботу із студентами так, щоб написані конспекти відповідали основним принципам:

ü      дискретності (фактичні знання з предмету повинні бути викладені у вигляді окремих тез);

ü      завершеності (загальний зміст повинен відображати всі фактичні знання в повному об’ємі);

ü      лаконічності (вислови повинні мати мінімальну кількість слів із закінченою думкою);

ü      принцип первинної визначеності (всі перші поняття вводяться через визначення);

ü      принцип однозначності (будь-який вислів не повинен містити більше одного нового поняття);

ü      принцип послідовності (записи конспекту відповідають певному порядку і логіці);

ü      принцип самодостатності (визначення понять, законів, явищ подаються певним формулюванням і не містять двозначного трактування);

ü      граматичний принцип (текст конспекту побудований правильною літературною мовою).

Процедурна модель

Цей вид моделі навчального процесу реалізується вмінням студентами відпрацьовувати хімічні досліди та приймати самостійні рішення щодо властивостей хімічних речовин та хімічних процесів. Вміти робити відповідні хімічні розрахунки.

Операційна модель

Успішне вивчення хімії означає послідовне засвоєння декілька блоків, які складають систему умінь (загальні, предметні, міжпредметні, методологічні).

Систематично-модульний підхід вивчення хімії включає:

ü      формування структури і змісту навчальної програми;

ü      динамічність і плановість навчального процесу;

ü      роботу в хімічній лабораторії;

ü      забезпечення курсу підручниками, посібниками, в тому числі з комп’ютерною підтримкою;

ü      режим роботи „викладач - студент“ (групові консультації та індивідуальна робота);

ü      розробка методичних вказівок щодо виконання самостійної роботи та завдання для самоконтролю;

ü      розробка завдань іспитового та модульного тестування за допомогою комп’ютерної техніки;

ü      організація семінарів та конференцій, де розкриваються основні аспекти дослідницької роботи, вміння студентів робити узагальнюючі висновки на підставі практичної діяльності.

Основним завданням кафедри на період реалізації принципів Болонської декларації є впровадження системи академічних кредитів (ЕСТS). Головна мета впровадження кредитно-модульної системи (КМС) навчання – поліпшення якості навчання, посилення контролю над якістю засвоєння програмного матеріалу, підвищення об’єктивності оцінки знань та ефективності самостійної роботи студентів.

Впроваджуючи КМС, викладачі кафедри враховують існуючі основні проблеми: низький рівень (переважно перший) програмної підготовки за середню школу; невміння самостійно працювати над програмним матеріалом; недостатні уміння і навички студентів в проведенні хімічного експерименту та в правильному, логічно грамотному оформленні виконаної лабораторної та самостійної роботи; невміння студентами об’єктивно оцінити рівень своїх знань з хімії.

Модульний підхід організації навчального процесу для студентів нафтового профілю полягає в тому, що вся програма зі здобуття знань і вмінь структурується на змістовні модулі. Робоча програма курсу хімії для нафтогазових спеціальностей містить: кількість кредитів ECTS – 5; модулів – 6; змістовних модулів – 11; загальна кількість годин – 195
(з них лекцій – 35; лабораторні заняття – 72; самостійна робота – 68, індивідуальна робота – 20).

Для студентів розроблений інформацій пакет, який складається із робочої програми, навчальних посібників, лабораторного практикуму та дидактичних матеріалів дистанційного навчання .

Моніторинг якості освіти необхідний не лише викладачам, які повинні мати достовірну інформацію про результати своєї діяльності, а й для студентів, які постійно відстежують свої навчальні досягнення, порівнюють їх з своєю метою. Для них моніторинг стає ще й засобом стимуляції навчальної діяльності.

Оцінка якості знань під час процесу навчання формує цілісне уявлення про засвоєння програмного матеріалу з хімії, її рух в системі навчальної компетентності.

Моніторинг якості знань має свої юридичний, методичний та технічний аспекти:

-                   юридичний аспект полягає в офіційному визнанні результатів оцінки знань студента.

-                   технічний аспект полягає в організації проведення контролю знань і одержання достовірних даних про рівень засвоєння навчального матеріалу.

-                   методичний аспект вирішує питання обсягу навчального матеріалу, кількості завдань, послідовність контрольних завдань, оцінка та частота контролю.

Моніторинг якості знань включає відповідні етапи:

Діагностичний етап

·        Визначення рівня знань, умінь з хімії довузівського періоду (нульовий контроль).

·        Діагностування індивідуально-психологічних особливостей студентів з метою створення умов для максимального розвитку.

·        Динаміка росту оцінки знань за кредитно-модульною системою.

Коригуючий етап

·        Розробка завдань (індивідуальної роботи з студентами, тематики групових консультацій, урізноманітнення самостійної роботи).

·        Підбір завдань повинен сприяти розвитку розумових операцій. Ними можуть бути вправи для розвитку вміння аналізувати хімічні процеси, узагальнювати теорії, порівнювати характеристики речовин, тощо.

Обробка результатів

·        Виявлення ступеня залежності між розвитком інтелектуальної сфери і ефективністю використання методики навчання.

·        Кількісний аналіз успішності та якості знань студентів.

·        Критична оцінка системного підходу до виявлення позитивних і негативних процесів.

·        Коригування методичної роботи в напрямку ефективності методик інтерактивного навчання, інформаційних технологій та методик критичного мислення.

Види моніторингу знань

·        Самооцінка отриманих знань

Головним завданням у підготовці спеціаліста є систематична, добросовісна самостійна підготовка. Тому у студентів повинна сформуватись нова модель навчання, яка побудована на організованому самоуправлінні та самоконтролі знань. З цією метою ми рекомендуємо студентам відвести перші сторінки в робочому зошиті з колонками

Номер теми

Назва теми

Вид заняття

(лабораторне, практичне, семінарське)

Види позааудиторної самостійної роботи

Самооцінка знань

Викладачами кафедри розроблені тести зі всіх тем навчальної програми. Тому аналіз і самооцінку отриманих результатів кожен студент може сам провести . Для цього рекомендуємо скласти самостійно „білет – контроль“ з питань першого, другого і третього рівня, з одного, декількох змістовних модулів або по всьому програмному матеріалі та записати  свої відповіді, які потім перевірити на правильність. Загальний результат визначити за формулою:, наприклад, з теми „Класи неорганічних сполук“  загальна кількість питань – 15, відповіли правильно на 12 питань. Скориставшись формулою оцінюються знання так: . Це свідчить, що з даної теми знання за національною шкалою оцінюються на „добре“, а за євростандартом (ECTS) – оцінка „С“.

Систематичність і регулярність самомоніторингу дає можливість студентові приймати самостійні рішення, прогнозувати наслідки, складати алгоритм поведінки процесу пізнання хімічних законів.

·        Взаємооцінка студентами своїх знань

Цьому виду моніторингу знань може пропонуватись методика „Чотири Кути“ (методика колективного навчання), яка вимагає вміння вислухати, захистити свої міркування і оцінити правильність виконання лабораторного досліду та відповіді на контрольні запитання. Ця методика розвиває комунікативність, вести дискусію, лаконічно і дохідливо пояснити матеріал іншому студенту.

·        Поточний модульний контроль

Цей вид контролю використовується на кожному занятті лабораторно-практичних занять  („експрес-контроль“). Рейтингова оцінка складається із балів, які студент отримує за знання програмного матеріалу, „захисту“ лабораторної роботи, правильність виконання домашніх індивідуальних завдання.

·        Рубіжний контроль (атестація)

Цей вид контролю запроваджується згідно наказу вузу, проводиться два рази на семестр. Таким чином, деканати та ректорат мають можливість одержувати інформацію про стан успішності студентів та ефективність роботи кафедр. За результатами моніторингу складаються заходи удосконалення системи навчання.

·        Іспитова або залікова форма оцінки знань

Основою оцінювання знань студентів першого курсу є накопичувальна модульно-рейтингова оцінка знань, яка складається з суми балів за модулі і іспитового (або залікового) контролю поділеної на два. У рейтингову оцінку знань зараховуються також бали за участь у предметних олімпіадах, наукових конференціях, конкурсах, творчих роботах. Останнім часом перевірка знань проводиться тестуванням на комп’ютері, що підвищує об’єктивність та відкидає негативний суб’єктивний фактор взаємозв’язок „викладач-студент“.

·        Дистанційний контроль якості знань

Як форма контролю цей метод має майбутнє. У формі зазначеного контролю можна використовувати дистанційні іспити, співбесіди, консультації. В даний час на кафедрі хімії планується використання таких технологій, їх впровадження знаходиться ще не на належному рівні, пов’язаному з відсутністю юридичного обґрунтування системи державного дистанційного навчання.

На кафедрі ведуться роботи з впровадження нових навчально-методичних технологій. Активізація і інтенсифікація навчального процесу забезпечується використанням мультимедійних засобів: комп’ютерних слайдів,  комп’ютерних підручників та програми з  дистанційного навчання, що постійно удосконалюються.

Впровадження цих методів у практику потребує чимало часу, тому важливо визначити пріоритети, разом з тим не відкидати інших ефективних методів викладання [4, 5]:

1.                  Адміністрування.

Підготовка інформації про „Загальну хімію“, „Органічну хімію“, „Фізичну та колоїдну хімію“, „Хімію з основами біогеохімії“. Складання розкладу, його роздрук. Ведення обліку попущених студентами занять, оформлення Web-сторінки діяльності кафедри.

2.                  Література для студентів.

Інтернет і компакт-диски надають студентам широку можливість використання необхідної літератури. Студенти мають можливість користуватись методично-навчальною літературою в „Інформаційно-комп’ютерному центрі НТП“ (перелік містить 20 видань).

3.                  Студентські роботи (презентації).

Студенти можуть публікувати свої роботи, виставляти їх на конкурси. Ці роботи можна зберігати в архіві комп’ютера, що дає можливість зайнятися розробкою серйозних наукових досліджень у майбутньому.

4.                  Лекції.

Комп’ютер разом із необхідним програмним та апаратурним забезпеченням допоможе використати під час лекцій схеми, слайди, таблиці і навіть відеокліпи, що сприяє більш раціональному розподілу аудиторного часу.

 

 

Література

 

1.      Закон України. „Про інноваційну діяльність“ 04.07.2002 - №40 – IV

2.      Вища освіта України і Болонський процес. – К,- Тернопіль, 2004.

3.      Педагогічна майстерність. За редакцією Зазюна І.А. – К. „Вища школа“. 2004.

4.      Бренклі Алон. Мистецтво бути вкикладачем. – К., 2003.

5.      Маркель И.И. Компьютерные технологии обучения; проблемы и перспективы развития. Наук. метод. зб. – вип. 8 – Одеса: Педагогіка. 2001.