Нестеренко Ж.К. к.е.н., проф.. ЗНТУФедько О.Б.

УДОСКОНАЛЕННЯ МЕТОДИКИ ПРОВЕДЕННЯКОМПЛЕКСНОГО АНАЛІЗУ ФІНАНСОВОЇ ЗВІТНОСТІ ПІДПРИЄМСТВ

Анотація Удосконалено методику проведення комплексного аналізу фінансової звітності підприємств різних форм власності та різних форм господарювання.

Ключові слова Комплексний аналіз, фінансова звітність підприємства, фінансовий стан, етапи проведення комплексного аналізу, вимоги до проведення комплексного аналізу

І. Вступ

Сьогодні, коли кожне підприємство здійснює підприємницьку діяльність самостійно і на власний ризик з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку, значення комплексного аналізу фінансової звітності як інструменту пошуку шляхів забезпечення сталого розвитку господарюючих суб’єктів тільки посилюється.

Становлення ринкових відносин потребує удосконалення визначення змісту, методології та методики комплексного аналізу фінансової звітності з урахуванням особливостей ринкової економіки та міжнародного досвіду.

Реформування бухгалтерського обліку, поділ його на управлінський та фінансовий, виокремлення податкового обліку, введення нового плану рахунків, приведення форм бухгалтерської звітності у відповідність до вимог національних та міжнародних стандартів викликають необхідність використання кожним підприємством методики комплексного аналізу фінансової звітності. Така методика необхідна для визначення ступеня фінансової стійкості підприємства, оцінювання його ділової активності, ефективності діяльності та інвестиційної привабливості [1],

Дослідженням теоретичних аспектів бухгалтерського обліку та аналізу фінансової звітності підприємств присвячені роботи видатних вітчизняних економістів: І,О. Белебехи, М.Т. Білухи, П.ї. Гайдуцького, М.Я, Дем'яненка, Т.Г. Кірейцева, Ю.Я. Литвина, В.Г. Лінника, В.Б. Моссаковського, П.Т. Саблука, В.В. Сопка, В.Я. Плакєієнка та інших. Вивчення зв'язку бухгалтерського обліку та фінансового аналізу є предметом дослідження українських та зарубіжних вчених-економістів, таких як: Бланк І.А., Брігхем Є.Г., Берднікова Т.Б., Ізмайлова К.В,, Ковальов В.В., Лахтіонова Л.А., Голов С.Ф., Домбровський В.М та багато інших. Проте проблеми бухгалтерського обліку та аналізу фінансової звітності підприємств за різних форм власності та різних форм господарювання вивчені недостатньо, хоча їм приділяється багато уваги в економічній літературі і повсякденній роботі міністерств і відомств нашої держави. Тож, у цьому зв'язку особливого значення набувають теоретичні дослідження побудови методики проведення комплексного аналізу фінансової звітності суб’єктів господарювання за різних форм власності і різних форм господарювання, чим саме і обґрунтовується актуальність обраної теми.

ІІ. Постановка завдання

- обгрунтування необхідності удосконалення методики проведення комплексного аналізу фінансової звітності підприємств різних форм власності та різних форм господарювання;

- внесення змін до алгоритму - етапів проведення комплексного аналізу фінансової звітності підприємств.

ІІІ. Результати

В умовах реформування бухгалтерського обліку комплексний аналіз фінансової звітності, як важливий елемент аналітичної роботи, стає одним з головних інструментів управління діяльністю підприємств, оскільки саме він надає повну, всебічну характеристику фінансового стану підприємства, необхідну для управління фінансовою стійкістю, ліквідністю та платоспроможністю підприємства і забезпечення конкурентоспроможності його продукції у довгостроковому періоді.

Загалом комплексний аналіз та оцінка фінансової звітності підприємства передбачає визначення економічного потенціалу суб'єкта господарювання або, іншими словами, вона дає змогу забезпечити ідентифікацію йото місця в економічному середовищі. Аналіз та оцінка майнового та фінансово-економічного стану підприємства створює необхідну інформаційну базу для прийняття різноманітних управлінських та фінансових рішень щодо проблемних питань купівлі-продажу бізнесу, напрямів виробничого розвитку, залучення чи здійснення інвестицій, тощо.

При проведенні комплексного аналізу фінансової звітності підприємств різних форм власності та різних форм господарювання необхідно дотримуватись відповідних вимог, серед яких можна виділити наступні:

1. Методологічна база комплексного аналізу повинна ґрунтуватись на методиках, які давали б змогу в обмежені строки оцінити фінансовий стан суб'єкта господарювання, не тільки ідентифікувати проблемні елементи, а й зробити обґрунтовані висновки щодо розвитку тенденції зміни фінансового стану суб'єкта господарювання в цілому.

2. При практичному проведенні комплексного аналізу необхідно використовувати такий ефективний прийом організації аналізу фінансової звітності, як порівняльний аналіз. Він являє собою внутрішньогосподарський аналіз зведених показників фінансової звітності за окремими напрямами діяльності самого підприємства та його дочірніх підприємств або міжгосподарський аналіз показників даної фірми у порівнянні з відповідними показниками конкурентів, середньогалузевими чи середніми показниками.

3. Для здійснення комплексного аналізу необхідно забезпечити формування групи показників, які б у своїй сукупності відповідали вимогам комплексної характеристики поточного стану підприємств та перспектив його подальшого розвитку. При цьому слід пам'ятати, що використання надлишкової кількості фінансових коефіцієнтів може спричинити втрату часу на аналітичне та математичне забезпечення дослідження функціонально взаємозалежних між собою показників, Це, в свою чергу, значно знизить оперативність комплексного аналізу, яка є критичною характеристикою його ефективності. Наповненість цільової сукупності тими чи іншими показниками залежатиме від завдань, які поставлені перед аналізом його замовниками у кожному конкретному випадку. Серед таких вимог, що висуваються до потенційних показників, можна виділити невелику сукупність критичних значень.

4. Ефективність комплексного аналізу значною мірою залежить від можливості побудови адекватної системи однозначності інтерпретації результатів математичної та аналітичної обробки визначеної групи цільових показників з метою попередження та уникнення двозначності висновків, протиріч у поглядах окремих експертів щодо ідентифікації становища об'єкта дослідження.

У сучасній практиці комплексного фінансового аналізу поширеним засобом досягнення визначеної вище мети є розроблення системи ранжування показників, відповідно до якого кожному значенню цільового показника відповідає однозначно визначений ранг, а сума рангів, отриманих даним підприємством за результатами аналізу, слугує підставою для однозначної характеристики його фінансово-економічного становища, розвитку тенденцій його зміни та перспектив подальшого функціонування. Таким чином, відособлена оцінка окремих сторін фінансово-господарської діяльності підприємства на основі математичного моделювання органічно компонується при інтегральній оцінці фінансового стану підприємства.

Для побудови інтегральної оцінки фінансового стану доцільно використовувати дві системи ієрархій показників: загальну та з проміжними комплексними оцінками окремих функціональних складових фінансового стану підприємства (рис.1).

Найбільш відповідальним етапом при визначенні інтегральної (комплексної) оцінки підприємства для прийняття управлінських рішень є формування системи аналітичних показників, яка повинна забезпечувати об’єктивність, змістовність, глибину і адекватність інформації, що характеризує досліджувані соціально-економічні явища та процеси.

Рис. 1. Схема ієрархій системи показників для визначення інтегральної оцінки фінансового стану підприємств

На нашу думку, для потреб інтегрального оцінювання необхідно використовувати систему факторних відносних показників, наведену на рис. 2. [2].

Ключовим елементом процедури комплексного аналізу фінансового стану підприємства є побудова моделі обробки вхідної інформаційної бази. Така модель являє собою обґрунтований (відповідно до специфічних характеристик конкретного випадку процедури комплексного аналізу) органічний синтез математичних, статистичних та аналітичних методів дослідження.

У дослідженнях сучасних вчених-економістів пропонується модель, в якій зазначено тільки чотири етапи проведення комплексного аналізу фінансової звітності [3].

Вважаємо доцільним вдосконалення існуючої методики шляхом розробки моделі комплексного аналізу фінансової звітності, яка передбачає поєднання фінансового аналізу і обліку фінансової звітності для комплексної оцінки повного та достовірного обсягу відповідної інформації та впровадження додаткових п’ятого та шостого етапів, що є логічним продовженням раніше запропонованих етапів проведення комплексного аналізу фінансової звітності.

Рис. 2. Система показників для інтегральної оцінки фінансового стану підприємства

Таким чином, на нашу думку, алгоритм - етапи проведення і обробки вхідної інформаційної бази при комплексному аналізі фінансової звітності підприємств різних форм власності та різних форм господарювання повинен мати наступний вигляд (рис.3).

На першому етапі замовник комплексного аналізу забезпечує постановку цільової функції моделі обробки вхідної інформаційної бази. Адекватна постановка цільової функції має сформувати чітке розуміння мети комплексного аналізу в окремо взятому випадку, а також специфіки цього випадку. Таким чином, до виконавців доводиться цільова функція комплексного фінансового аналізу, яка передбачає такі елементи:

- об'єкт дослідження та його специфіка: галузева приналежність (види діяльності) підприємств, форма власності, величина підприємства, ринкова позиція та рівень монополізації галузі тощо;

- інформаційна база та її часові лаги (насамперед фінансова звітність підприємств та зіставні часові проміжки);

- мета та завдання проведення дослідження (зокрема, ідентифікація ділової надійності, оцінка кредитоспроможності, прогнозування банкрутства підприємств);

- сукупність напрямів аналізу фінансово-господарської діяльності підприємств, які є складовими узагальнюючого інтегрального показника (ефективність підприємницької діяльності, довгострокові та короткострокові перспективи платоспроможності, ефективність управління підприємством тощо);

- форма подання кінцевої (вихідної) інформації (визначення абсолютної величини інтегрального показника, формування порівняльної таблиці, тощо);

- методика формування пропозиції щодо провадження заходів з метою забезпечення досягнення мети комплексного фінансового аналізу підприємств. Тобто перший етап полягає у формуванні методологічної основи моделі обробки вхідної інформаційної бази.

Рис. 3. Етапи проведення комплексного аналізу фінансової звітності підприємств

Другий етап передбачає обґрунтування процедур та проведення первинної обробки, узагальнення та консолідації вхідної фінансової інформації, Практична реалізація такої первинної обробки інформації має відповідати критеріям оперативності формування та отримання готової для подальшої математичної обробки фінансової інформації. Для забезпечення виконання завдань, які ставляться на другому етапі моделі, що розглядається, реалізується така сукупність ітерацій:

- групування інформаційних джерел відповідно до визначених напрямів дослідження фінансового стану підприємств, аналізу та формування спостереження (зокрема, платоспроможність, ділова активність, фінансові результати, майно підприємства тощо);

- формування відповідно до специфіки цільової функції сукупності фінансових показників та коефіцієнтів як форми узагальнення даних за згрупованими інформаційними джерелами;

- обґрунтування вибору форм обробки вхідної інформації відповідно до визначеної сукупності показників.

Третій етап передбачає забезпечення технічної реалізації методичних засад, визначених на першому етапі моделі, на основі обґрунтованої на другому етапі сукупності сфер аналізу та об'єктів дослідження. При цьому забезпечується вибір необхідної методики {поєднання математичних, статистичних та/або аналітичних моделей) консолідації результатів первинної обробки вхідної інформації за певними напрямами дослідження, визначення структури та порядку формування цільового інтегрального показника як вихідної інформації комплексного фінансового аналізу підприємств.

На четвертому етапі має здійснюватись інтерпретація результатів обробки фінансової інформації, виходячи зі сталої однозначної системи критеріїв, що відповідають напрямам комплексного аналізу підприємств та запитам замовників дослідження. При цьому формулювання висновків щодо об'єкта дослідження на підставі проведених розрахунків не тільки дає можливість замовникам комплексного аналізу одержати відповіді на поставлені ними питання, а й є основою прогнозування зміни економічного потенціалу підприємств.

П’ятий етап комплексного аналізу фінансової звітності підприємств - дозволить більш ретельно дослідити достовірність вхідної інформації для проведення комплексної оцінки фінансового стану, та надасть можливість здійснення внутрішнього та зовнішнього контролю за відповідністю формування показників фінансової звітності підприємств.

Шостий етап представляє собою процес формування сценаріїв майбутнього тренду фінансово-господарської діяльності підприємств, сутність цього етапу полягає в прогнозуванні результатів діяльності об'єкта дослідження з урахуванням запропонованих заходів щодо підвищення ефективності діяльності підприємств.

ІV. Висновки

Незважаючи на те, що питанням дослідження теоретичних і практичних аспектів побудови та удосконалення методики проведення комплексного аналізу фінансової звітності суб’єктів господарювання приділяється багато уваги, як в літературі так і в повсякденній роботі міністерств і відомств України, кожний крок в цьому напрямку має велике значення. Тож, доповнений нами п’ятий та шостий етапи проведення комплексного аналізу фінансової звітності підприємств удосконалюють методику комплексного аналізу: виконання п’ятого етапу надасть можливість здійснення внутрішнього та зовнішнього контролю за відповідністю формування показників фінансової звітності, а шостого етапу надасть можливість прогнозування результатів об’єктів дослідження з урахуванням запропонованих заходів щодо підвищення ефективності діяльності підприємств.

При проведенні комплексного аналізу фінансової звітності необхідно: дотримуватись відповідних вимог; враховувати схему ієрархій системи показників для визначення інтегральної оцінки фінансового стану підприємств та враховувати визначений алгоритм – етапи проведення і обробки вхідної інформаційної бази

Література:

1. Богдан Гринів. Проблеми бухгалтерського балансу: його використання в аналізі // Бухгалтерський облік і аудит. – №1. – 2008. – С.11-15

2. Макаренко Ю.П. Розробка методики проведення комплексного аналізу фінансової звітності підприємств // Агросвіт. - №4. – 2008. – С.37-43

3. Ізмайлова К.В. Сучасні технології фінансового аналізу: Навч. посіб. — К.: МАУП, 2000.- 52 с.

4. Шеремет О.О. Фінансовий аналіз: Навчальний посібник. — К.: Кондор, 2005,— 196 с.

5. Шевченко С.М. Інтегральна оцінка фінансового стану підприємства // Держава та регіони: Серія економіка та підприємництво. - №3. – 2006. – С.134-139