Экономические науки/3. Финансовые отношения

Протасова Ольга Анатоліївна студентка 4-го курсу, спеціальність фінанси, група Ф-05-4

Донецький державний Університет Управління, Україна

Науковий керівник Карамзіна Н. М.

Особливості оподаткування дивідендів для нерезидентів в Україні

Анотація. Дана стаття висвітлює питання, пов'язані з оподатковуванням нерезидентів в Україні. Описує особливості репатріації доходів нерезидента. Розглядає та характеризує можливий механізм уникнення подвійного оподатковування.

Ключові слова. Дивіденди, прибуток, корпоративні права, дивідендна політика, нерезидент, податок, репатріація, юридичні особи, фізичні особи.

Актуальність проблеми. На протязі декількох останнього років оподатковування дивідендів в Україні активізується, держава освоїла кілька різних способів і прийомів стягнення коштів, найбільш удалі з яких складаються в теоретичні основи оподатковування. Імперативність в оподатковуванні відображається в діючій податковій політиці, основна мета якої зводиться, по-перше, до формування дохідної частини бюджетів й, по-друге, до стимулювання розвитку економічного потенціалу країни. При цьому ефективна система оподатковування дивідендів повинна розумно сполучати фіскальну, регулюючу й контрольну функції.

Законодавство України захищає інвестиції, прибутки й інтереси іноземних інвесторів і надає гарантії перерахування за кордон їхніх прибутків (у тому числі дивідендів), отриманих на законних підставах на території України. Для емітента корпоративних прав - резидента України, що виплачує дивіденди нерезиденту, передбачені ті ж юридичні й податкові вимоги, що й для резидента.

Дивіденди важливі тому, що вони сигналізують акціонерам й інвесторам про здатності фірми одержувати доход. Дивіденди є основою визначення ціни акцій й є найважливішим компонентом визначення ефективності вкладень у цінні папери.

Краща дивідендна політика та, котра залучає інвесторів і максимально збільшує ціну акцій фірми. Коли стабільно виплачуються дивіденди, тоді з'являється взаємодія в роботі з інвесторами й усе разом дає позитивний результат.

Аналіз останніх наукових робіт. Окремі аспекти проблеми методології формування й оподатковування дивідендів є предметом дослідження українських і закордонних економістів. Аналіз економічної літератури в області фінансів й оподатковування вказує на не достатню глибину й докладність проведених досліджень в області податкових взаємин нерезидентів і держави, у сфері дивідендів.

Істотний внесок у розробку концепції оподатковування дивідендів внесли праці О.Г.Лапіній, Ю.М. Лермонтова, К.И. Оганяна, С.Д. Шаталова.

Незважаючи на це, існує недостатня вивченість проблем механізму оподатковування дивідендів, немає чіткої концепції його застосування в аспекті стимулювання розміщення іноземними підприємствами своїх капіталів на території України.

Мета роботи. Метою є визначення можливостей найбільш повної реалізації регулюючого механізму оподатковування дивідендів нерезидентів. Визначити обставини що дозволяють підсилити регулюючу функцію податку й тим самим підвищити його роль у стимулюванні інвестиційної активності закордонних інвесторів.

Виклад основного матеріалу дослідження. У відповідності зі ст.13 Закону про прибуток емітент корпоративних прав, що здійснює виплату дивідендів на користь нерезидента або уповноваженого їм особини, зобов'язаний додатково утримати податок з таких доходів (далі - податок на репатріацію) у розмірі 15% від їхньої суми й за їхній рахунок, якщо інше не передбачено нормами міжнародного договору України з країною, резидентом якої є одержувач дивідендів.

З огляду на вищевикладене, податок на репатріацію по ставці 15% застосовується у випадку виплати дивідендів лише іноземним особам, зареєстрованим як суб'єктів господарської діяльності. У випадку ж виплати дивідендів іноземній фізичній особі, до доходів фізичної особини замість положень Закону про прибуток варто застосовувати положення Закону про НДФЛ [2].

Обґрунтувати таку позицію можна посилаючись на зміст останнього абзацу пп.7.8.6 ст.7 Закону про прибуток, що говорити, що «порядок оподатковування дивідендів, одержуваних фізичними особами, визначається за правилами, установленим законом з питань оподатковування доходів фізичних осіб» [1].

Так, при нарахуванні підприємством податку на репатріацію з доходів нерезидента у вигляді дивідендів повинні застосовуватися ставки, передбачені положеннями міжнародного договору, замість ставки, передбаченої п.13.2 ст.13 Закону про прибуток.

Якщо між Україною й країною нерезидента укладений міжнародний договір про уникнення подвійного оподатковування, дивіденди обкладають за правилами міжнародного договору (ст. 18 Закону про прибуток і ст. 21 Закону про доходь). Якщо такий договір не укладений або ж укладений, але нерезидент не підтверджує свій резидентний статус відповідною довідкою, виплачувані йому дивіденди обкладають за правилами українського законодавства [4].

Незалежно від того, чи обкладають дивіденди нерезидента - юридичної особи за міжнародним договором або ж утримується податок на репатріацію, емітент зобов'язаний протягом 40 календарних днів після закінчення кварталу, у якому вони виплачені, подати в орган податкової служби Звіт про виплачені доходи, утримання й внесення в бюджет податку на прибуток нерезидентів. Цей Звіт подається на кожного нерезидента - одержувача дивідендів окремо. Якщо застосовуються норми міжнародного договору, Звіт подається разом з Довідкою, що підтверджує резидентство одержувача дивідендів. Звіт не подається, якщо дивіденди не виплачуються [6].

Дивіденди, нараховані нерезидентам - фізичним особам, відображаються в Податковому розрахунку резидента, що виплачує дивіденди платникам податку з доходів фізичних осіб, протягом 20 календарних днів, що випливають за місяцем нарахування дивідендів, протягом 40 календарних днів по закінченні кварталу, у якому вони були нараховані. Якщо застосовуються умови міжнародного договору, додатково подається також Довідка про резидентський статус одержувача дивідендів [5].

Відповідно до положень двосторонніх міжнародних договорів про уникнення подвійного оподатковування, дивіденди можуть виплачуватися без стягнення податку на доход у джерела резидентам деяких держав [3].

Швейцарія - відповідно до пункту 2 статті 10 Конвенції між Урядом України й Швейцарською Федеральною Радою про уникнення подвійного оподатковування відносно податків на доходь й капітал від 30.10.2000, дивіденди, виплачувані компанією - резидентом однієї Договірної Держави (Україна) резидентові іншого Договірної Держави (Швейцарія) можуть обкладати податком на доход у джерела на території України, однак при цьому: якщо одержувач дивідендів (компанія у вигляді суспільства) є їх фактичним власником; безпосередньо володіє як мінімум 20% капіталу компанії - платника дивідендів, у такому випадку податок на доход у джерела не буде перевищувати 5% від загальної суми дивідендів.

Пункт 1 статті 23 даної Конвенції передбачає, що якщо резидент Швейцарії одержує дивіденди на території України, які обкладають податком на доход у джерела на території України - у такому випадку можливе надання податкових пільг (зниження податку на прибуток) резидентові Швейцарії (або вираховування з податку на прибуток податку, уже сплаченого на території України, або акордного зниження податку на прибуток, або часткового звільнення отриманих дивідендів від сплати податку на прибуток).

Від оподатковування звільняються дивіденди, за умови, що материнська компанія - резидент Швейцарії володіє як мінімум 20% капіталу компанії - платника дивідендів або розмір його участі становить як мінімум 2 млн. швейцарських франків.

Висновки й перспективи подальших наукових розробок. Законодавство України захищає інвестиції, прибутки й інтереси іноземних інвесторів. При нарахуванні підприємством податку на репатріацію з доходів нерезидента у вигляді дивідендів повинні застосовуватися ставки, передбачені положеннями міжнародного договору, замість ставки, передбаченої п.13.2 ст.13 Закону про прибуток. Наприкінці слід зазначити, що відповідно до положень двосторонніх міжнародних договорів про уникнення подвійного оподатковування, дивіденди можуть виплачуватися без стягнення податку на доход у джерела резидентам деяких держав.

Література:

1. Закон України «Про оподаткування прибутку підприємств» у редакції Закону від 22.05.97 р. № 283/97-ВР, зі змінами й доповненнями.

2. Закон України від 22.05.2003 р. № 889-IV «Про податок з доходів фізичних осіб», зі змінами й доповненнями.

3. Порядок звільнення (зменшення) від оподатковування доходів із джерелом їхнього походження з України відповідно до міжнародних договорів України про запобігання подвійного оподатковування, затверджений постановою КМУ від 06.05.2001 р. № 470

4. Гридчина М.В., Вдовиченко Н.И., Калина А.В. Податкова система України: Учеб. допомога. - К.: МАУП, 2000.

5. Терехін С. Фіскальна політика України : під тягарем пережитків планової економіки» // Фінансові ризики. - 2008. - №13. - С. 13-16.

6. Федосов В.М. Опарін В.Ш., П'ятаченко В.О. та ін. Податкова система України: Підручник. - К. 2007. - 336с.