К. е. н. Сєкіріна Н.В.,

Мазуренко А.А.

Донецький національний університет економіки і торгівлі

імені Михайла Туган-Барановського

Облік незавершеного будівельного виробництва

 

Сучасне економічне та політичне становище, звичайно, впливає на розвиток усіх галузей народного господарства, особливо будівельної. Останнім часом відбуваються значні зміни в українському будівництві. Все більш актуальним стають питання, пов’язані з незавершеним будівельним виробництвом та особливостями його обліку. Причинами для виникнення незавершеного виробництва є фінансова неспроможність замовника своєчасно розрахуватися з підрядником, особливості відображення понесених та прийнятих витрат, особливості розрахунків між сторонами будівельного контракту тощо. Існування незавершеного виробництва потребує  правильного відображення його в обліково-фінансових документах, у тому числі в балансі, що можна здійснити тільки при умові чіткого розуміння економічної сутності цього явища.

В науковій та практичній спеціалізованій бухгалтерській літературі роботи, присвячені проблемам та перспективам розвитку будівництва загалом та незавершеного виробництва зокрема, належать Ігнатовій Н., Осмятченко Л., Церпенку С., Кричуну П. та ін.

Основними проблемами відображення в обліку незавершеного виробництва є відсутність уніфікованого тлумачення сутності незавершеного будівельного виробництва, невідповідність схеми відображення незавершеного виробництва в бухгалтерському обліку економічним процесам, що відбуваються у будівництві і т.д.

Метою даного дослідження є розгляд проблемних питань з обліку незавершеного виробництва в будівництві та пошук шляхів їх розв’язання, враховуючи галузеві особливості.

Будівництво призначене для введення в дію нових та реконструкції, розширення, ремонту та технічного переоснащення діючих виробничих та невиробничих об’єктів. Його кінцевою продукцією в будівництві є збудований і прийнятий в експлуатацію об’єкт.

У будівельному процесі, як мінімум, беруть участь замовники та підрядники. Залежно від статусу особи в будівельному контракті використовують термін «незавершене будівництво» або «незавершене виробництво». Незавершене будівництво відображають в балансі замовника, а незавершене виробництво – це явище, притаманне тільки підрядникам. Однак показники цих явищ часто не збігаються.

Під незавершеним будівництвом розуміють витрати забудовника по зведенню об’єктів будівництва з початку будівництва до введенню об’єкта в експлуатацію. Іншими словами, незавершене будівництво включає вартість незакінчених будівництвом будинків і споруд, змонтованого й такого, що перебуває в процесі монтажу, обладнання, виконаних робіт по його монтажу та інші витрати, прийняті замовником за об’єктами будівництва, не введеними в експлуатацію.

На сьогодні немає єдиного методологічного тлумачення суті незавершеного будівельного виробництва. Незавершене будівельне виробництво – це витрати підрядника на об’єкти будівництва по незакінчених роботах, виконаних згідно з договором на будівництво. Крім того, це обсяг будівельно-монтажних робіт за неоплаченими замовником незакінченими підприємствами, пусковими комплексами і об’єктами, що обліковуються на балансі підрядника.

Бухгалтерський облік незавершеного будівельного виробництва підрядник здійснює трьома способами: обліковує незавершене виробництво до моменту його закінчення на своєму балансі за фактичними витратами чи за договірною вартістю прийнятих замовником до оплати робіт або поступово списує з балансу вартість виконаних робіт, що здаються замовнику, формуючи при цьому фінансовий результат.

Балансовий показник незавершеного виробництва щодо окремого будівельного контракту – це зведене сальдо за дебетом рахунку 23 «Виробництво».

Відповідно до п.23 П(с)БО 2 «Баланс», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.03.99 р. №87, у балансовій статті «Незавершене виробництво» відображують витрати на незавершене виробництво і незавершені роботи (послуги), а також вартість напівфабрикатів власного виробництва і валову заборгованість замовників за будівельними контрактами.

Національна методологія виділяє три види витрат підрядника:

-       закупівля матеріалів (Дт20), виплата авансу субпідрядникам, які не вважаються витратами;

-       понесені (здійснені) витрати (Дт 231);

-       визнані витрати (Кт 231).

Однак, варто враховувати таку особливість обліку в будівельній галузі, що всі операції здійснюються в рамках одного конкретного будівельного контракту. Тому фінансова звітність була б більш інформативною, якщо матеріали, закуплені на виконання контракту, відображати одразу як витрати.

Але це суперечитиме положенням Інструкції про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталів, зобов’язань і господарських підприємств і організацій, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 30.11.99 р. № 291. Тому потрібно провести кропітку роботу з розробки та наукового обґрунтування змін до даної Інструкції.

Облікове розуміння незавершеного виробництва в будівництві не відповідає традиційному економічному через галузеву особливість – іноді до незавершеного виробництва потрапляє й валова заборгованість замовникам. Тому, на жаль, можна констатувати, що стаття «Незавершене виробництво» Балансу не відповідає економічному змісту цього терміна та відповідно рідко дорівнює економічному показнику. Справжній економічний показник незавершеного виробництва в балансі буде відображено тільки у випадку рівності суми визнаних доходів і суми проміжних рахунків, що досягається при умові, що ступінь завершення контракту визначається способом  «вимірювання і оцінки» (п.4 П(с)БО 18). Та наведені суми  можуть і не співпадати на практиці в залежності від особливостей розрахунку між сторонами договору. Відхилення між сумою за розрахунком та визнаним доходом призводить до виникнення валових заборгованостей замовників чи замовникам, залежно від того, додана чи від’ємна різниця між цими показниками.

Так, підрядні організації мають можливість довільно розраховувати показник незавершеного виробництва і часто навмисно не включають певні суми в акти задля заниження своїх доходів та суми податкових платежів.

Незавершене виробництво є невід’ємним явищем будівельної галузі, якого неможливо позбутися, але його показники та розміри мають бути реальними та достовірними.

Отже, в цій роботі наведений варіант вирішення проблем обліку незавершеного будівельного виробництва, що може його спростити та зробити фінансову звітність більш повною та правдивою. Також надані рекомендації щодо змін у національних стандартах, які допоможуть чітко, правильно та інформативно відображати незавершене виробництво в обліку.

Не наполягаючи на безумовності наданого варіанту  вирішення проблем обліку незавершеного будівельного виробництва, варто зазначити, що перспективними є подальші дослідження в цьому напрямі.

 

Література:

1.                 Інструкція про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталів, зобов’язань і господарських підприємств і організацій, затверджена наказом Міністерства фінансів України від 30.11.99 р. №291.

2.                 П(с)БО 2 «Баланс», затверджені наказом Міністерства фінансів України від 31.03.99 р. №87.

3.                 П(с)БО 18 «Будівельні контракти», затверджені наказом Міністерства фінансів України від 28.04.01 р. №205.