Экономические науки / 7. Учет и аудит

К.е.н., Агафоненко О.Ю., Макогон М.

Донецький державний університет управління, Україна

АУДИТ ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Згідно з чинним законодавством підприємства України можуть здійснювати такі види зовнішньоекономічної діяльності (ЗЕД):

експорт та імпорт капіталів, товарів, робочої сили;

надання та отримання різних видів послуг;

товарообмінні (бартерні) операції та іншу діяльність, побудовану на формах зустрічної торгівлі між суб'єктами підприємницької діяльності;

орендні, у тому числі лізингові, операції між суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності та іноземними суб'єктами господарської діяльності;

операції а придбання, продажу та обміну валюти на валютних аукціонах, валютних біржах та на МВРУ.

З огляду на те, що зовнішньоекономічна діяльність, як і будь-яка інша, побудована на взаємовідносинах між суб'єктами, аудитору доцільно звернути увагу і на службові відрядження працівників підприємства за кордон. Порядок проведення аудиторської перевірки ЗЕД підприємства та її завдання обумовлені особливим законодавчим регулюванням, як умов здійснення цього виду фінансово-господарської діяльності, так і визначення порядку оподаткування окремих об'єктів. Основним завданням аудиту ЗЕД є виявлення на основі наданих підприємством фінансових і податкових звітів даних аналітичного та синтетичного обліку, первинних документів, відповідності її чинним законам України та нормативам про ЗЕД, обґрунтованості проведення таких операцій, правильності визначення фінансових результатів.

Аудиторську перевірку зовнішньоекономічної діяльності підприємства доцільно розділити на 2 етапи:

1) аудит доцільності, законності і обґрунтованості здійснення підприємством зовнішньоекономічної діяльності; аудит її організації та умов виконання;

2) аудит відображення у бухгалтерському обліку, податковій та фінансовій звітності операцій зовнішньоекономічної діяльності.

Такий аналіз є дуже важливим, оскільки чинним законодавством України, а саме Декретом КМУ «Про систему валютного регулювання і контролю» від 19,02.93 р. № 15-93 (із змінами та доповненнями) з питань валютного регулювання та контролю передбачені жорсткі штрафні санкції та відповідальність за порушення валютного законодавства.

Особливу увагу аудитор повинен приділити вивченню та аналізу форм розрахунків з нерезидентами, що застосовуються на підприємстві, та своєчасність виконання цих розрахунків. Слід мати на увазі, що згідно із Законом України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» від 23 вересня 1994 р. № 185/94-ВР виручка резидентів у іноземній валюті підлягає зарахуванню на їх валютні рахунки в уповноважених банках у терміни виплати заборгованостей, зазначені у контрактах, але не пізніше 90 календарних днів з дати митного оформлення (виписки вивізної вантажної митної декларації) продукції, що експортується, а при імпорті товарів (робіт, послуг) їх поставка повинна здійснюватися протягом 90 календарних днів з моменту авансового платежу або виставлення векселя на користь постачальника продукції (робіт, послуг), що імпортується. Порушення резидентами вказаних термінів (за відсутності індивідуальної ліцензії НБУ) тягне за собою санкції у вигляді пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 % від суми не одержаної виручки (митної вартості недопоставленої продукції) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості. Перевіряючи бартерні (товарообмінні) операції в галузі зовнішньоекономічної діяльності, аудитор також повинен встановити додержання вказаних термінів. Такі порушення умов здійснення ЗЕД свідчать про недосконалу організацію обліку і контролю на підприємстві.

Перевіркою належить встановити своєчасність перерахування придбаної іноземної валюти для забезпечення виконання зобов'язань перед нерезидентами, що згідно з чинним законодавством повинно бути здійснено протягом 5 робочих днів з моменту зарахування таких сум на валютні рахунки резидентів. У разі порушення резидентами передбаченого терміну придбана валюта повинна бути продана уповноваженими банками протягом 5 робочих днів на міжбанківському валютному ринку України. При цьому аудитор має впевнитися, що позитивна курсова різниця (дохід), яка виникла за такою операцією, щоквартально надсилається до Державного бюджету України, а негативна курсова різниця (збиток) відноситься до результатів господарської діяльності резидента, тобто до валових витрат.

У зв'язку зі змінами законодавства щодо визначення оподатковуваного прибутку значно змінилося і оподаткування операцій за розрахунками в іноземній валюті. Аудитор має ретельно перевірити, як підприємство визначає балансову вартість валюти (валютних цінностей), оскільки від цього прямо залежить визначення фінансового результату за операціями зовнішньоекономічної діяльності.

Аудитор зобов'язаний перевірити перерахунок у грошову одиницю України операцій для відображення у бухгалтерському обліку.

Для експортно-імпортних операцій встановлені особливі умови обкладання податком на додану вартість. По-перше, слід впевнитися, що з коштів, які надійшли на валютний рахунок підприємства як попередня оплата (авансування) товарів, які згідно з договорами підлягають вивезенню (експортуванню) за межі митної території України, не нараховувався ПДВ. Аудитор повинен перевірити, чи застосовується до операцій з продажу товарів, вивезених (експортованих) платником податку за межі митної території України, нульова ставка податку на додану вартість. Особливо уважно слід перевірити визначення податкового кредиту при здійсненні експортних операцій.

Застосування нульової ставки податку означає, що такі підприємства мають право на податковий кредит, крім експорту товарів (робіт, послуг) у рахунок бартерних (товарообмінних) договорів. Законом України «Про податок на додану вартість» від 03.04.97 р. № 168/ 97-ВР передбачено, що у разі вивезення (експорту) товарів (робіт, послуг) за межі митної території України шляхом бартерних (товарообмінних) операцій, сума податку на додану вартість, сплачена (нарахована) у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), на збільшення податкового кредиту не відноситься, а включається до валових витрат виробництва платника податку.

Перевірка операцій з імпорту товарів (робіт, послуг) передбачає встановлення правильності визначення бази оподаткування, законності та своєчасності дати виникнення права платника податку на податковий кредит для операцій з ввезення (пересилання) товарів (робіт, послуг), правильності відображення в обліку операцій з податковим векселем. Слід враховувати, що ввезення товарів критичного імпорту для вітчизняного виробництва у момент перетину митного кордону здійснювалося без сплати податку на додану вартість за номенклатурою, встановленою Кабінетом Міністрів України. Слід обов'язково встановити правильність визначення дати виникнення податкових зобов'язань та податкового кредиту при здійсненні бартерних (товарообмінних) операцій з нерезидентами.

Аудитор зобов'язаний перевірити реальність та достовірність даних, вказаних в Декларації, про валютні цінності, доходи та майно, резидента України що знаходяться за її межами, даним синтетичного та аналітичного обліку.