Математика /4 Прикладна математика

К.ф.–м.н. Лазурчак І.І., Білецький Р.Р.

Дрогобицький державний педагогічний університет ім. Івана Франка, Україна

Розробка репозиторію

навчально-методичного забезпечення кафедри

Репозиторій являє собою інформаційну базу конфігураційного управління і управління змінами впродовж всього життєвого циклу сховища даних (бази даних). Репозиторій містить також всю інформацію, необхідну зацікавленим особам на стадіях його створення і експлуатації.

Конфігураційне управління і управління змінами забезпечують усунення конфліктів у процесі створення і супроводу інформаційно-аналітичних систем,. пов'язаних з одночасною модифікацією об'єктів конфігураційного управління, їх обмеженою нотифікацією і одночасним існуванням декількох версій об'єктів конфігураційного управління.

Залежно від особливостей створюваної інформаційно-аналітичної системи, що включає складність, об'єми оброблюваної інформації, особливості побудови архітектури, склад, структура і кількість репозиторіїв можуть бути різними. В загальному випадку, коли створюється один екземпляр сховища даних силами колективу - організації, де воно і експлуатуватиметься, супровід цього екземпляра в процесі експлуатації здійснюватимуть розробники, а для цього досить мати хоча б один репозиторій.

Архітектура репозиторію і тип його бази даних багато в чому залежать від вибирання інструментальних засобів його введення.

У ролі джерела даних для інформаційно-аналітичної системи виступають операційні дані, тобто дані, що обробляються існуючими автоматизованими системами. Ці системи збирають величезні кількості деталізованих даних, необхідних для щоденної роботи.

Можна виділити наступні характеристики операційних даних:

§ дані зберігаються в складних структурах, для здійснення доступу до них часто потрібне використання спеціалізованих програмних інструментів;

§ дані структуруються для оптимізації продуктивності і зберігання, а не для нестандартних запитів або аналітичних звітів;

§ дані розподілені між різними різнорідними системами, що дісталися по спадку, розробленими в різний час;

§ при розробці інформаційних систем застосовувалися різні технології зберігання даних, які не можуть забезпечити швидкий і прозорий доступ до них;

§ відсутність єдиної стратегії в проектуванні баз даних часто приводить до того, що на кожному відрізку часу приймаються різні позначення для одних і тих же елементів даних.

Структура репозиторію залежить від числа і характеру об'єктів конфігураційного управління, що входять до складу інформаційно-аналітичної системи.

Об'єктами конфігураційного управління можуть виступати:

§ компоненти програмного забезпечення;

§ програмне забезпечення;

§ метадані;

§ документація;

§ відомості про конфігурацію апаратного комплексу;

§ відомості про конфігурацію локальної або інтернет мережі.

Принциповою особливістю інформаційно-аналітичних систем є велика важливість метаінформації при розробці, супроводі і використанні відповідних систем.

Метадані – це буквально дані про даних. Метадані як такі не несуть інформації, але описують атрибути даних, що містять відомості (наприклад, не саме ім'я замовника, а те, що поле «Ім'я замовника» має довжину 35 символів, складається із заголовних і рядкових букв і пов'язано з полем «Ім'я»). Метадані розміщуються в репозиторії у формі таблиць бази даних і їх супровід здійснюється централізовано. Їх призначення – контроль несуперечності атрибутів даних в процесі функціонування системи і полегшення управління даними шляхом коректування атрибутів централізований в одному місці. При цьому результати коректування будуть автоматично поширені на всі необхідні застосування.

Таким чином, повна модель метаданих складається з моделей як операційних, так і аналітичних даних з міжмодельними відображеннями усередині і між операційними і аналітичними даними. Всі моделі логічно взаємозв'язані так, щоб призначені для користувача уявлення були відображені в існуючі дані в початкових системах.

У репозиторіях заносяться також пропозиції і вимоги про модифікації і модернізацію інформаційно-аналітичної системи і рекламації виявлених помилок, що поступають впродовж життєвого циклу від зацікавлених осіб.

Ефективність використання репозиторію впродовж життєвого циклу інформаційно-аналітичної системи, ефективність і якість її розробки і супроводу багато в чому залежать від коректності виділення об'єктів конфігураційного управління. При цьому необхідно враховувати, що склад і структура об'єктів конфігураційного управління може коректуватися в процесі його життєвого циклу.

1. Гарсиа-Молина, Гектор Ульман, Джеффи Уидом. Системы баз данных. Полний курс.: Пер. с англ. – М.: «Вильямс», 2004. -1088 с.

2. Кирилов В.В. Основы проектирования реляционных баз данных. Учебное пособие. –Санкт-Петербург: ИТМО, 1994. – 90 с.