Викладання англійської мови у вищих навчальних закладах економічного профілю як елемент соціальної адаптації спеціалістів

В статті розглянуто проблеми методологічного забезпечення викладання англійської мови студентам економічних спеціальностей. Визначено важливість викладання англійської мови студентам економічних спеціальностей у зв’язку з процесами глобалізації та інтеграції вітчизняної економічної системи до світової. Розглянуто методику «classroom assessment technique» та визначено роль зворотного зв’язку у процесі контролю засвоєного матеріалу.

Ключові слова: методика викладання англійської мови, зворотній зв'язок, методика «classroom assessment technique», система «multiple choice».

 

 

Одним із завдань вищої освіти стало вирішення проблеми підготовки фахівців, не просто добре виучених, але готових етично і психологічно існувати в новій для України дійсності – новою в економічних, соціальних і світоглядних відносинах. Підготовка фахівців нового типа, адаптованих до умов становлення і розвитку ринкових стосунків, до умов широких міжнародних контактів у всіх сферах, передбачає не лише здатність українських політиків, економістів підприємців і менеджерів діяти «технологічно» грамотно, етично відповідати новій ситуації, – але і здібність до вільного спілкування з діловими партнерами на мові, що отримала міжнародне визнання і поширення, – англійській мові.

Мова як засіб суспільного закріплення понять, що формуються, виконує функції інструменту пізнання навколишньої дійсності, тому в сучасний період переходу до постіндустріального суспільства, на перший план виходить функціональна сторона англійської мови, такі його спеціалізовані аспекти як: лексика комерційного листування; лексика суспільно-політичною, соціально-культурною, науково-технічною, журнально-публіцистичною, літературно-художньою, контрактно-договірною комп'ютерної тематики; мовний етикет повсякденного і ділового спілкування. Необхідною вимогою до методики опанування англійської мови, що йде від особи в процесі освіти, так і соціального замовлення, що йде від суспільства, є соціалізація процесу вчення англійській мові, оскільки це невід'ємна умова соціальної адаптації фахівця в умовах перехідного періоду [4].

Вироблення такої моделі викладання англійської мови в учбовому процесі, коли він є не просто одній з вузівських дисциплін, а засобом формування творчої і професійної підготовки і націлений на універсальний розвиток особи, – дозволяє охопити провідні сфери життєдіяльності як чинники формування особи; збільшує можливості дії на становлення цілісної особи; сприяє виявленню і розвитку індивідуальних пізнавальних інтересів і творчих здібностей; щепить практичні навики і знання мови в процесі освоєння своєї спеціальності; конкретизувати соціальну активність особи студента і допомагає студентові уникнути вузько-прагматичного сприйняття необхідності вивчення англійської мови в сучасному світі.

Вважаючи, що нову спрямованість освіти  при виробленні методики викладання англійської мови у вузі, можна визначити поняттям «Соціалізація освіти», причому не в загальноприйнятому значенні (стратегії), а в плані вмісту і цілей уроків англійської мови у вузі по нових спеціальностях (тактики), що дозволить забезпечити соціальну адаптацію фахівця до умов перехідної економіки. В процесі освіти як на одному з тимчасових відрізань соціалізації виділяються чинники, сприяючі зміні самосвідомості в прогресивніші форми, необхідні майбутнім фахівцям нових професій, і ці чинники слід враховувати при реалізації соціального замовлення в процесі викладання англійської мови у вузі.

Як визначають Джон і Ліз Соарс, «люди, що говорять англійською мовою, діляться на три групи: ті, хто учив його як рідну мову; ті, хто вивчив його як другу мову в так званому «двомовному суспільстві»; і ті, хто  вимушений вивчати його з практичною метою – адміністративною, професійною або освітньою» [6]. Наші студенти, країни, що виучуються і виховуються у вузах, відносяться, швидше за все, до тих, хто «вимушений» вивчати англійську мову в практичних цілях у зв'язку з новим напрямом освіти з метою підготовки фахівців для перехідної економіки. Але в умовах різкого зростання значущості англійської мови останніми роками індивідуальне соціальне замовлення до освіти в корені міняє контекст наведеної вище градації: наші студенти сповна свідомо бажають вивчати англійську мову. Різке зростання значущості англійської мови в процесі формування нового соціального замовлення до освіти означає переорієнтацію системи освіти на задоволення не лише запитів економіки, але і конкретних осіб, що ставлять завдання опанувати професію, що дозволяє соціально адаптуватися надалі.

Такий соціальний запит викликає необхідність створення нових технологій в процесі вчення англійській мові у вузі. Модель вчення англійській мові окрім «формального» (класичного для програми вузів) вчення і навіть «діловому англійському», потреба в якому різко зросла у сучасному комп'ютеризованому діловому світі повинна включати і «загальнорозвиваючий» аспект, що дозволяє згодом реалізувати світоглядні можливості студента і що є необхідним компонентом соціалізації особи.

Неможливо переоцінити інформаційні, соціально і духовно формуючі можливості, які відкриваються на уроках англійської мови у вузі. Правильний підбір тематики і вибір відповідної методики дозволяє здійснювати науково-педагогічне, соціально–виховуючий і загальнорозвиваючий вплив на особу студента з обліком вікового інтересу студентів до країни мови, що вивчається. Немає сенсу акцентувати, що мова є сполучною ланкою всіх складових сфери суспільних стосунків. Особливо велика його питома вага як соціальної системи у взаєминах особи з суспільством. Вже не викликає сумнівів той факт, що англійська мова на сучасному етапі розвитку суспільства може вважатися «світовою мовою».

Оскільки мова тісно пов'язана зі всіма сферами життя суспільства, яке схильне до змін в плані соціально-економічному, політичному, історичному через об'єктивні причини, – іноземна мова, так само як і рідна, виконує дві найважливіші функції спілкування і пізнання, причому спілкування не лише міжособового, а й міжнаціонального, міждержавного, міжнародного.

В процесі викидання англійської мови у вузах економічного спрямування особливу увагу необхідно приділяти зворотному зв’язку з метою постійного контролю засвоєного матеріалу, адже англійська мова,  саме економічного спрямування досить специфічна і потребує постійного влучного висловлювання за для більш ефективного спілкування спеціалістів. Вивченню ролі зворотного зв'язку в навчальному процесі присвячено багато досліджень, в центрі уваги яких — питання критичного оцінювання навчання, його вплив на світогляд, знання студентів. Досліджуючи «classroom assessment technique» Thomas Angelo, Patricia Cross, D. Kelly та інші проводять велику експериментальну роботу, аналізуючи проблеми «менеджменту в класі», успішності викладацької діяльності, підвищення ефективності навчального процесу та широкого впровадження програми досліджень CAT у практику. Технологія CAT, тобто методика оцінювання навчального процесу, заслуговує на особливу увагу як важлива складова комунікативно-спрямованої програми викладання англійської мови. Під терміном «classroom assessment» мається на увазі оцінювання процесу навчання в конкретній студентській групі, встановлення та підтримування зворотного зв'язку з метою поліпшення навчального процесу. Цей термін відрізняється від терміна «classroom evaluation», мета якого — оцінювання знань студентів у балах [1].

Як і більшість освітніх програм сьогодні, програма викладання англійської мови справедливо приділяє значну увагу компоненту оцінювання, беручи його за основний покажчик ефективності програми та якості навчання. Зорієнтована на інтегрований розвиток усіх основних мовних умінь та навичок, програма передбачає оцінювання набутих студентами знань шляхом проведення поточного та кінцевого тестувань. Розроблено основні вимоги та критерії проведення поточного та кінцевого тестувань, що визначають рівень знань, набутих студентами, обсяг вивченого матеріалу. Під час аналізу результатів тестувань, викладача, як правило, може здивувати, а то й засмутити велика розбіжність між тими знаннями, які демонструє студент, і тим обсягом матеріалу, який він повинен був засвоїти за програмою. Часом це прірва між тим, що вчили, і тим, що вивчили. Більше того, паралельні групи з порівняно однаковим стартовим рівнем знань, працюючи з одним викладачем, можуть продемонструвати різний ступінь засвоєння програми. Крім того, на цьому етапі, після отримання результатів тестів і виведення оцінки, пізно виправляти становище, повертатись до конкретних тем, незасвоєних розділів програми. Оцінка, що отримана шляхом традиційного тестування, як свідчить практика, мало впливає на процес навчання студента [7].

В освітніх технологіях останніх років ці методики (CAT) набувають все більшого значення як важлива складова процесу навчання, основними аспектами якої є ефективність навчальних програм та якість навчання. Використання методик CAT передбачає налагодження та підтримку постійного зворотного зв'язку між викладачем та студентами в кожній конкретній групі, проведення постійного моніторингу процесу їхнього навчання. Особливо важливою є безпосередня участь самого викладача в проведенні такого постійного моніторингу, який свідчить про успішність студентів, а отже, і про ефективність викладацької діяльності. Професійна майстерність, творчий підхід, чітке усвідомлення мети та пріоритетів мовних потреб студентів у конкретній мовній групі допомагає викладачеві створити та розвивати свою версію CAT У центрі уваги сам студент, особливості його навчання, якість та обсяг вивченого їм мовного матеріалу.

 До основних понять, на яких базується теорія CAT, належать такі ключові, як: — пряма залежність між якістю навчання та викладанням; — вимога чіткості у визначенні завдань CAT; — їх своєчасність та системність; — відповідність вибраної технології конкретним потребам аудиторії; — професійна майстерність та відданість викладача; — плідна співпраця з колегами та студентами; («personal investment involvement»). Важливо не перетворювати необхідність підтримування такого зворотного зв'язку на додатковий тягар для студентів. Потрібно давати їм достатньо часу на відповіді, переважно анонімні, і обов'язково доводити до відома аудиторії отриману інформацію та її вплив на покращення процесу навчання. Такий системний, конструктивний моніторинг дозволяє отримати негайні відповіді про якість навчання ще до тестів, до іспитів і суттєво вплинути на цей процес, внести необхідні корективи [7].

Зворотний зв'язок може свідчити про необхідність переорієнтування зусиль викладача, часом дивувати і навіть насторожувати, але обов'язково допоможе кращому забезпеченню мовних потреб аудиторії, інтегруванню додаткових знань про навчання студентів у процес викладання. Методики CAT гнучкі, легкі у використанні та доступні в плані організації та аналізу результатів. Головне для викладача — визначити мету застосування методик CAT у групі, сконцентрувати увагу на певних знаннях чи потребах студентів для кращого розуміння того, що саме, яким чином і наскільки добре вивчає конкретна мовна аудиторія. Найбільш загальні питання, які можуть потребувати відповіді, стосуються змісту курсу та методики викладання. Зворотний зв'язок, який свідчить про якість навчального процесу, може здійснюватися в письмовій та усній формі, стосуватись як окремого студента, так і цілої групи. Існує цілий спектр методик оцінювання: від придатних до негайного використання до таких, де викладачеві пропонується гнучка схема для пристосування до потреб аудиторії; від простого списку питань або навіть короткого резюме (1—2 речення) до розширених опитувань за системою «multiple choice», відповідей за шкалою балів та відкритих питань. Тільки за умови успішного застосування простих методик CAT протягом певного часу рекомендовано переходити до включення проектів CAT як елемента програми нарівні з іншими методами оцінювання.

 

Список використаної літератури

1.     Angelo T. A., Cross K. P. Classroom assessment techniques: A handbook for college teachers 2-nd edit., — San Francisco: Jossey-Bass, 1998.

2.     Centra J. A. The How and Why of Evaluating Teaching // New Directions for Higher Education. — 1977.

3.     Cross K. P. Feedback in the Classroom: Making Assessment Matter. — Washington, D. C: American Association for Higher Education, 1988.

4.     Серебренников Б.А. Вероятностные обоснования в компаративистике. М., 1974.

5.     Crystal D. English as a Global Language. Cambridge, 2000.

6.     Soars J. and L. Headway. Student’s Book. Upper-Intermediate. Oxford, 2005.

7.     Куровська О. В. Використання методик CAT у викладанні англійської мови. наукові записки. Том 20. Спеціальний випуск. – К., 2004.