Хоружа І.С.,  Кондратьєв В.О.

Донецький національний університет економіки і торгівлі

 імені Михайла Туган-Барановського

 

Недоліки господарського законодавства та пропозиції щодо їх усунення

 

На  сьогодні склалася ситуація, за якої Господарський кодекс (ГК) виявився посередником між цивільним і господарським законодавством, суб’єктами господарювання, а також між ними і судовими органами.

Посередницька роль ГК України зведена до того, що він поступово втрачає свої функції і  позиції. Значення основи господарського законодавства втрачається, кодекс входить у тінь та не знаходить практичного застосування в господарській, судовій практиці і навчальному процесі, що і  обумовлює актуальність розгляду даної проблеми.

Відсталість, застій і безініціативність у науці господарського права пояснюється тим, що вчені не вдосконалюють методи дослідження, не застосовують більш сучасні економіко-правові засоби, а лише постійно сперечаються про доцільність або недоцільність функціонування господарського права, як галузі права.

Для формування в країні продуктивної економіки з різною формою власності необхідні сучасні правові засоби, прогресивні методи і форми регулювання, реалізації і реформування господарських процесів. З цією метою діє господарське законодавство, що являє собою сукупність господарських законів. В Україні не створено достатніх правових основ ефективної економіки і вона не може цивілізовано увійти до світової ринкової системи. Детермінантами цього є [3]: неконструктивність і непродуктивність  законодавчої основи реформування; відсутність перспективних галузевих, регіональних і локальних програм розвитку економіки; непрофесіоналізм апарату управління; відсутність відповідальності за результати управління; підміна державних інтересів корпоративними пріоритетами; нездатність владно-управлінських структур реформувати процеси господарювання; відсутність політичної волі і державної мудрості для реалізації поставлених цілей; 

Аналіз досвіду реалізації законодавства про господарську діяльність, надбаного після введення в дію ГК, свідчить про необхідність вирішення таких завдань, як [1]:

1.     Узгодження кодифікованих та не кодифікованих норм.

2.     Подолання множинності актів.

3.  Обрання такої форми вдосконалення змісту та форми господарського законодавства, яка була б найбільш придатною для ефективного процесу адаптації господарського законодавства до світових та європейських стандартів.

На даний момент струк­тура норми права  не відповідає вимогам правової реформи і сучасним методам господа­рювання.   Структура  закону повинна включати: умови (обставини), що спричиняють необ­хідність підготовки нормативного ак­та для вирішення конкретних завдань і досягнення позитивних результатів; основні положення нормативного ак­та, включаючи державні (галузеві, регіональні і локальні) вказівки та  вимоги, рекомендації для реалізації програм розвитку; юридичну відпо­відальність, мета якої — встановлення правопорядку  і  законності  в  економічній сфері діяльності; прямий  зв'язок між реалізацією норми права і наслідками реалізації; конструктивні заходи   з   усунення    (скасування) неплідних       нормативних  актів (законів); удосконалення заходів із поліпшення структури норми права з метою підвищення її ефективності.  

Більшість законів, прийнятих Вер­ховною Радою України є беззмістовними і марними, а іноді навіть шкідливими, за недотримання і невиконання яких відповідальність не настає. У Верховній Раді України необхідно  створити структуру, яка б виявляла, відстежувала та інформувала парла­мент, уряд й інші органи управління про наслідки реалізації найбільш стра­тегічно важливих нормативних актів. Своєчасний облік і контроль наслідків реалізації законодавства дасть мож­ливість об’єктивно оцінювати діяль­ність Верховної Ради України. За наявності законодавчого браку і нега­тивних   наслідків   Верховна   Рада України має йти у відставку.

У літературі висловлюються думки  про те, що до невідкладних завдань державної влади належить скасування  ГК України, наявність якого дозволяє судовій системі грати на розбіжностях між ним і Цивільним кодексом України. Позиція І.  Шуміла помилкова в тому, що ГК України потрібно не скасовувати, а поліпшувати його зміст, ураховуючи сучасні умови [4]. Необхідно ретельно і з особливим професіоналізмом редагу­вати текст кодексу. В. Данішевська визнає, що на сьогодні безболісне скасування ГК практично не­можливе, що проблеми практичного засто­сування Цивільного кодексу та ГК у щоденній діяльності суддів успішно вирішуються під час семінарів [2]. Тобто фактично визнається, що скасування ГК матиме тяжкі наслідки, що доцільне проведення роботи щодо його роз'яснення та вдосконалення. Тобто його слід змінити і зробити професійною, конструктив­ною і плідною основою господарсько­го законодавства.

 Таким чином, потрібно шукати і визначати, удос­коналювати      шляхи     і      засоби модифікації та реформації, розвитку господарського законодавства.  Необхідно постійно виявляти й усувати недоліки, прога­лини і помилки у визначенні перспек­тив і напрямів розвитку основи госпо­дарського права.  Не варто сподіватися на за­рубіжний досвід під час становлення, функціонування і розвитку національ­них господарсько-правових процесів і відносин. Потрібно врахову­вати історію і реальність національно­го господарювання, його особливості, менталітет українського підприємця.

Література

1. О. Титова. Концепція та програма модернізації господарського законодавства України // Право України. – 2008. - №6, с.73-77

3. В. Коростей. Господарське право: сучасність і перспективи // Право України. – 2008. - №10, с. 65-71