Г. С. Пілігрім  О. І. Шпилька,

Донецький національний університет економіки і торгівлі імені Михайла Туган-Барановського

РОЗВИТОК ПРОГРАМНО-ЦІЛЬОВОГО МЕТОДУ ПЛАНУВАННЯ БЮДЖЕТУ

 

Ефективність застосування моделі бюджетного регулювання з огляду на необхід­ність забезпечення економічного зростання залежить від низки факторів, зокре­ма стану економічного розвитку країни, який характеризується обсягом валового внутрішнього продукту на одну особу населення, станом розвитку інфраструкту­ри, ступенем забезпечення матеріальними, людськими ресурсами.

Дієздатність фінансової політики великою мірою визначається ступенем коор­динації її складових: бюджетна, податкова, монетарна політики мають бути взаємоузгодженими та спрямовуватися на стабілізацію цін, досягнення високого рівня зайнятості населення, позитивного зовнішньоекономічного балансу, сталого еко­номічного зростання.

Ціль цієї статі – визначення основних проблем та перспектив розвитку програмно-цільового методу планування бюджету.

Основними завданнями на сучасному етапі розвитку країни мають стати розроб­ка довгострокової стратегії соціально-економічної політики, здійснення структурної перебудови економіки, приведення її у відповідність до сучасних вимог глобалізованого середовища, створення ефективної моделі державного управління як на загально­державному, так і на місцевому рівнях. Важливу роль у забезпеченні реалізації цих завдань відіграватиме фінансова, зокрема бюджетно-податкова, політика.

Загальними засадами вдосконалення фінансово-бюджетного регулювання на середню й довгострокову перспективу є такі:  трансформація бюджетних ресурсів у чинник соціально орієнтованого еко­номічного зростання, перетворення бюджетного механізму на ефективний інстру­мент соціально-економічної стратегії [1. 15]; узгодження бюджетно-податкової політики із завданнями інвестиційної стратегії; зниження податкового навантаження, запровадження податкових сти­мулів інноваційної діяльності та нагромадження капіталу; вдосконалення системи державних фінансів із урахуванням необхідності зміцнення фінансів передусім суб'єктів підприємницької діяльності, домашніх господарств.

Метою запровадження програмно-цільового методу є встановлення безпосе­реднього зв'язку між виділенням бюджетних коштів та результатами їх використан­ня на основі визначених цілей і результативних показників.

Запровадження показників ефективності в бюджетне планування потребує вдосконалення не тільки механізм її фінансування, а й управління державним сек­тором економіки в цілому.

В Україні існує низка проблем, які ускладнюють досягнення рівня еконо­мічного й соціального розвитку, без цілеспрямованого втручання держави. До найважливіших питань, що потребують розв'язання, на­лежать такі: досить висока енергоємність ВВП в умовах великої частки імпорту енер­гетичних ресурсів, який здійснюється, головним чином, з одного джерела; неефективна структура економіки з переважанням виробництв третього технологічного укладу, низька частка наукомістких сучасних виробництв; висока зношеність основних фондів, у тому числі житлово-комунальної інфраструктури (тепломережі, водопроводи, дороги, залізничні колії тощо); система цін і тарифів на основні для держави товари й послуги, зокрема про­дукцію АПК, енергетичні ресурси, житлово-комунальні і транспортні послуги; стан навколишнього середовища, наявність проблем із утилізацією побу­тового і промислового сміття; система оплати праці та недосконалість системи пенсійного забезпечення.

Усі ці проблеми разом і кожну з них окремо неможливо розв'язати тільки з до­помогою ринкового механізму, без активної участі держави в частині вдосконален­ня податкової політики для забезпечення її стимулюючого впливу на економічне зростання, бюджетної підтримки розвитку певних видів діяльності та проведення відповідних структурних реформ [2. 228].

Важливою умовою проведення ефективної бюджетної політики є спрямуван­ня коштів на розв'язання пріоритетних для країни завдань, таких як розвиток людського капіталу, сприяння розробці й використанню інноваційних технологій.

Велике значення для стимулювання економічного розвитку має участь дер­жави в забезпеченні наукових розробок, створенні інфраструктури, яка сприяла би поширенню нових знань і технологій, тому доцільно посилити увагу до охоро­ни інтелектуальної власності, запровадження й субсидування витрат національ­них розробників з оформлення та захисту їхніх прав.

Таким чином, контроль і аналіз процесу реалізації бюджетних програм слід здійснювати постійно, обов'язковою складовою виконання таких програм має ста­ти моніторинг відповідних показників результативності їх виконання, який надасть можливість своєчасно виявити наявні чи ймовірні проблеми в ході реалізації бюд­жетної програми та вжити належних заходів. Крім того, моніторинг виконання програми є дієвим засобом забезпечення прозорості використання бюджетних коштів і посилення підзвітності виконавців програми перед головним розпоряд­ником бюджетних коштів і громадськістю.

 

Список  літератури:

1. Алексеев А.А. Бюджетное право народного представительства. – X. – 2007. – С 12-15.

2. Землин А.И. Бюджетное право: Схемы и комментарий. – М.: Юриспруденція, 2006. – 228 с.