Бабіч О. Ю.

Науковий керівник: Кондратьєв В. О.

Донецький національний університет економіки і торгівлі імені

Михайла Туган-Барановського

Проблема захисту інтелектуальної власності в мережі Internet.

Інформаційно-комунікативне суспільство, що виникло у другій половині минулого сторіччя, сьогодні розповсюджує свій вплив майже на всі сфери людського буття. Певним інструментарієм цього процесу, безсумнівно, є Інтернет, який з суто технічної інфраструктури перетворився на глобальний засіб спілкування, обміну інформацією та ведення бізнесу.

Разом з тим розвиток інформаційного суспільства, пов’язаний з виникненням нових соціальних, правових та економічних проблем, обумовлює необхідність створення збалансованої правової системи, розробленої з безумовним дотриманням фундаментальних прав і свобод, серед яких основним є авторське право.

Комерційні операції в Інтернеті, які так чи інакше стосуються захисту авторського або патентного права, у загальній структурі становлять 25%[1, c 6].Обґрунтуванням цього є те, що сьогодні значна кількість літературних творів, фільмів, комп’ютерних програм уже перенесена у цифрове середовище, при чому програмне забезпечення, яке поки що охороняється лише авторським правом, знаходиться в основі функціонування всіх цифрових технологій.

Перетворення творів на цифровий формат і їхнє пересування в Інтернеті означає, що існує можливість швидко зробити дешеві і високоякісні копії та розіслати їх необмеженому числу інших осіб в усьому світі. Але цифрові твори легко змінити і навіть фальсифікувати, що свідчить про наявність величезної потенційної загрози правам авторів.

Зрозуміло, що однією з проблем, до якої прикута увага світового співтовариства, є авторське право. Автор мусить вжити заходів від несанкціонованого розповсюдження об’єктів права інтелектуальної власності.

Разом з тим вже здійснені практичні кроки у цьому напрямку. Так, нині активно застосовуються такі захисні методи, як шифрування, водяні знаки, технічні системи щодо заборони копіювання, паролі, контроль доступу, електронні конверти, відбитки пальців.

Для нашої країни, яка, на жаль, одержує суттєві претензії від розвинених країн та міжнародних організацій щодо піратських дій українських громадян та організацій, питання захисту інтелектуальної власності, у тому числі і в Інтернеті, є надзвичайно актуальним. Не викликає сумнівів те, що успішне розв’язання порушеної проблеми залежить від прозорої та послідовної державної політики органами виконавчої, законодавчої та судової влад та активного співробітництва з відповідними міжнародними організаціями.

Так, Міжнародний альянс інтелектуальної власності поставив Україну першою у списку 58 країн з низькими стандартами охорони інтелектуальної власності. За даними Міжнародної федерації виробників фонограм, Україна передує в Європі за рівнем піратства з показником 95% від об’єму ринку. Інша міжнародна організація – Асоціація виробників програмного забезпечення віднесла Україну до десятку країн-піратів програмного забезпечення, де вона з показником 88% поділяє з Індонезією 3-4 місця після В’єтнаму та Китаю, випереджаючи Росію [3].

Які ж саме проблеми існують в Україні з приводу захисту авторських прав в Інтернеті, що потребують негайного вирішення?

По-перше, у разі виявлення неправомірного розміщення об’єктів авторського права в Інтернеті виникає потреба забезпечення доказів. А це зробити вкрай важко. З огляду на те, що файл може бути знищено протягом декількох хвилин, докази мають вживатися негайно.

По-друге, безкордонний характер Інтернету ускладнює питання визначення місця подачі позову. Реальність є такою, що захист прав у Інтернеті в індивідуальному порядку є неможливим і потребує вирішення через системи колективного управління майновими правами.

По-третє, порушення авторських прав в Інтернеті сьогодні мають масовий характер. І при визначенні правопорушника в Інтернеті технічні труднощі його пошуку все ще залишаються на першому місці.

По-четверте, спостерігається недостатня ефективність використання технічних засобів захисту об’єктів авторських прав (кодування, шифрування, паролі, контроль доступу тощо), якщо піратство є настільки поширеним явищем.

І це перелік найбільш явних проблем, які потребують негайного вирішення. На думку експертів, створенню в Україні ефективної системи охорони інтелектуальної власності заважають перш за все недоліки правової системи охорони. Значну роль відіграють і пануюча у суспільстві зневага до охорони прав інтелектуальної власності, відсутність належного інформаційного забезпечення у сфері охорони авторських прав. Разом з тим навіть серед експертів спостерігається недооцінка соціально-економічних механізмів охорони інтелектуальної власності.

Використані джерела:

1. Кузнєцов К. “Захист інтелектуальної власності в Інтернеті” //Інтелектуальна власність. – 2004. – №8. – с. 6-10.

2. Ієвіня О. “Охорона та захист прав виробників фонограм в Інтернеті” // Інтелектуальна власність. – 2005. – №9. – с. 13-20.

3. Сиденко Володимир “Охорона інтелектуальної власності в Україні: проблеми та їх вирішення” ( за матеріалами “круглого столу”, організованого Українським центром економічних і політичних досліджень імені Олександра Разумкова).