Керницька М.І., Магомедрасупова Д.Г.

Львівський державний університет внутрішніх справ

ПРОБЛЕМАТИКА ТЛУМАЧЕННЯ ПОНЯТТЯ «КОРУПЦІЯ»

На сьогоднішній день існує декілька підходів до трактування поняття «корупція». Окремі дослідники вважають, що «корупція» - це поєднання сполучення латинських слів «correi» (кілька учасників зобов’язальних відносин з приводу одного предмета) і «rumpere» (ламати, пошкоджувати, порушувати, скасовувати). Інтегрований термін «corrumpere» означає участь у діяльності кількох осіб, метою яких є «гальмування» нормального ходу судового процесу або процесу управління справами суспільства.         Згідно інших теорій цей термін пов’язують з латинським словом «corruptio» – підкуп, продажність громадських і політичних діячів, посадових осіб.

  Автори вітчизняного юридичного словника-довідника [1] розглядають корупцію як форму зловживання владою, пов’язаною з підкупом посадових осіб і також як процес, пов’язаний з прямим використанням посадовою особою прав (повноважень), наданих їй посадою, з метою особистого збагачення, включаючи в цей процес підкуп чиновників і громадсько-політичних діячів, дачу хабарів і т. п.    

Слід відмітити, що енциклопедії та словники, які видані у радянські роки тлумачать термін «корупція» як явище характерне і притаманне для буржуазної держави і суспільства, де має місце експлуатація людини людиною, де державний апарат знаходиться у підпорядкуванні монополій, де для цього закладені умови у самій економічній і політичній системі капіталістичного суспільства [2].

Авторитетний юридичний словник Генрі Блека [3] визначає корупцію як: «діяння, яке вчинюється з наміром надати деякі переваги, що несумісні з офіційними обов’язками посадової особи і правами інших осіб; діяння посадової особи, яка неправомірно використовує своє становище чи статус для одержання будь-якої переваги для себе або іншої особи в цілях, які протирічать обов’язкам і правам інших осіб».                  

В окремих енциклопедичних виданнях корупція відверто називається конкретним злочином, який полягає у прямому використанні посадовою особою прав, пов’язаних з її посадою, з метою особистого збагачення [4].          

Отож, можна стверджувати, що визначення, які подані у словниках і енциклопедіях не дають виразної і однозначної уяви про корупцію з юридичної точки зору.         

Якщо досліджувати законодавче визначення поняття «корупція», то варто відмітити визначення у [5], де вказано, що під корупцією розуміється діяльність осіб, уповноважених на виконання функцій держави, спрямована на протиправне використання наданих їм повноважень для одержання матеріальних благ, послуг, пільг або інших переваг. Корупційними діяннями є: незаконне одержання особою, уповноваженою на виконання функцій держави, у зв'язку з виконанням таких функцій матеріальних благ, послуг, пільг або інших переваг, у тому числі прийняття чи одержання предметів (послуг) шляхом їх придбання за ціною (тарифом), яка є істотно нижчою від їх фактичної (дійсної) вартості; одержання особою, уповноваженою на виконання функцій держави, кредитів або позичок, придбання цінних паперів, нерухомості або іншого майна з використанням при цьому пільг чи переваг, не передбачених чинним законодавством. Подарунок (винагорода), отриманий зазначеними особами за обставин, передбачених пунктом "а" частини другої цієї статті, у тому числі такий, що надійшов без їх відома, а також вартість незаконно одержаних послуг підлягають стягненню (відшкодуванню) в дохід держави.

Передбачене в Законі України «Про боротьбу з корупцією» визначення поняття корупції є не єдиним в Україні тлумаченням цього поняття. У Концепції боротьби з корупцією на 1998-2005 рр., затвердженій указом Президента України від 24 квітня 1998 р. № 367/98 зазначено: «У правовому відношенні корупція становить сукупність різних за характером та ступенем суспільної небезпеки, але єдиних за своєю суттю корупціиних діянь, інших правопорушень (кримінальних, адміністративних, цивільно-правових, дисциплінарних), а також порушень етики поведінки посадових осіб, пов’язаних із вчиненням цих діянь» [6].  Як бачимо, наведене визначення поняття «корупція» за своїм змістом суттєво відрізняється від того, яке передбачене у Законі України «Про боротьбу з корупцією». Це обумовлено тим, що воно має інше порівняно із законодавчим визначенням функціональне призначення - його основне призначення полягає в тому, щоб констатувати різноманітність корупційних проявів, виключивши зведення корупції до якогось одного виду правопорушення.

Досліджуючи міжнародно-правові нормативні акти спостерігаємо існування різних підходів розуміння корупції. Так, у [7], корупція трактується як «порушення етичного (морального), дисциплінарного, адміністративного, кримінального характеру, що проявилися в протизаконному використанні свого службового становища суб’єктом корупційної діяльності». Інший документ [8] формулює поняття корупції як «зловживання державною владою для одержання вигоди в особистих цілях».

Таким чином, можна стверджувати, що не існує чіткого та єдино правильного визначення поняття «корупція», а трендові підходи до розуміння корупції можна звести до таких:

o       корупція розуміється як підкуп-продажність державних службовців;

o       корупція розглядається як зловживання владою або посадовим становищем, здійснене з певних особистих інтересів;

o       корупцію розуміють як використання посадових повноважень, статусу посади, а також її авторитету для задоволення особистого інтересу або інтересів третіх осіб;

o       корупція розглядається як елемент (ознака) організованої злочинності.

ЛІТЕРАТУРА

1.  Юридичний словник-довідник. К.: 1996. – с. 308.

2. Большая совецкая єнциклопедия. В 20 томах. Т. 5., М. – 1970.

3. Г. Блек. Юридичний словник., К. – 2000.

4. Мельник М. І. Корупція: проблема визначення сутності і поняття // Вісник Академії правових наук України. – 1997. - № 3.

5. Закон України “Про боротьбу з корупцією” // ВВР України, 1995 № 34.

6. Указ Президента України « Про затвердження Концепції боротьби з корупцією на 1998-2005 рр.»,  від 24 квітня 1998 р. № 367/98.

7. Резолюції «Практичні заходи боротьби з корупцією», розповсюдженій на VIII Конгресі ООН по запобіганню злочинності (Гавана, 1990 р.)

8. Довідковий документ про міжнародну боротьбу з корупцією