Економічні
науки / 10. Економіка підприємства
к.е.н. Богацька Н.М.,
Тищук Є.О.
Вінницький
торговельно-економічний інститут КНТЕУ
ПРОБЛЕМИ ІННОВАЦІЙНОГО РОЗВИТКУ
ПРОМИСЛОВИХ ПІДПРИЄМСТВ
Визначено,
що проблема підвищення інноваційної активності промислових підприємств України
органічно пов'язана з побудовою обґрунтованого наукового підходу до формування
та реалізації стратегії інноваційного розвитку, який може бути сформований на
основі впровадження нових і удосконалених підходів, методів, моделей управління
інноваційним розвитком підприємства.
Підґрунтям
сучасної конкурентоспроможності країн, господарюючих суб'єктів, їх продукції та
послуг є інновації, які створюють конкурентні переваги, що дозволяють країнам
ними володіти, посідати гідне місце в суспільного розвитку.
Метою
даної статті є дослідження проблем інноваційної діяльності підприємств
промисловості України, для з'ясування причин низького обсягу виробництва
інноваційної продукції підприємствами.
Основними
чинниками, які обумовлюють недостатній розвиток інноваційної діяльності, є
такі:
·
недосконалість законодавства в частині стимулювання з боку держави
науково-технологічної та інноваційної діяльності;
·
відсутність сформованої інноваційної інфраструктури, яка б із залученням
промислового, банківського та торговельного капіталу поєднувала ланки
"освіта" - "наука" - "виробництво";
·
відсутність механізмів комерціалізації результатів завершених
науково-технічних розробок та передачі їх до сфери виробництва;
·
відсутність системи стимулювального інноваційного пільгового оподаткування
у зв'язку з припиненням дії Закону України "Про інноваційну
діяльність" у частині запровадження пільг;
·
високий економічний ризик залучення інвестицій до сфери
високотехнологічного виробництва;
·
слабкий розвиток малого та середнього бізнесу як провідника інноваційного
продукту до масового виробництва.
Міжнародною
практикою визначено три типи стратегій інноваційного розвитку:
·
стратегія перенесення, яка полягає у використанні зарубіжного
науково-технічного потенціалу і перенесення його досягнень на терени власної
економіки;
·
стратегія запозичення, сутність якої полягає в освоєнні виробництва
високотехнологічної продукції, що вже виробляється в інших країнах, шляхом
використання власної дешевої робочої сили та існуючого науково-технічного
потенціалу;
·
стратегія нарощування, при якій використовується власний науково-технічний
потенціал, залучаються іноземні вчені й конструктори, досягається інтеграція
фундаментальної і прикладної науки.
На
сьогоднішній день стан розвитку економіки України не може реалізувати перші 2
підходи за рахунок відсутності значних фінансових ресурсів, які потрібно
спрямувати на купівлю ліцензій.
Водночас
стратегії перенесення та запозичення несуть загрози, пов'язані з тим, що шляхом
трансферу до країни надходитимуть морально застарілі технології.
Домінуючим
повинен стати шлях розвитку, що ґрунтується на використанні стратегії
нарощування інноваційного потенціалу на заздалегідь визначених державою
пріоритетних напрямках науково-технічного прогресу.
Виходячи
з того, що інноваційна діяльність промислових підприємств є вирішальним
елементом розвитку сучасного виробництва, проблеми економічного обґрунтування
інноваційних рішень набувають особливої актуальності.
Ці
проблеми важливі як на рівні підприємств (організацій), так і на вищих рівнях
управління національною економікою.
У
зв'язку з цим вітчизняна наука повинна бути визнана вищим національним
пріоритетом, ресурсне забезпечення якого слід здійснювати першочергово.
Література:
1.
Актуальні проблеми державного управління інноваційними процесами. Вип. 24.
/За заг. ред. академіка НАН України, д.т.н. В. П. Горбуліна, - К.: ДП "НВЦ
"Євроатлантикінформ", 2006. - 136 с.
2.
Л. Федулова, М. Пашута. Розвиток національної інноваційної системи
України//Економіка України.-2005.- №4
3.
Губенко Д., Гусєв В. Ключові моменти формування регіональних інноваційних
систем в Україні // Економіка України. - 2007. - №8.
4.
Бесчасний Л.К., Мельник В.П. Формування інноваційної моделі економічного
зростання в Україні // Актуальні проблеми економіки. - 2002. - №7.
5.
Малицький Б. Жити у суспільстві знань. - Урядовий кур'єр. - №2007-2008. -
2007.
6.
Трансформаційна економіка /За ред. д.е.н., проф. Савчука В.С. і д.е.н.,
проф. Зайцева Ю.К. - К.: КНЕУ, 2006.
7.
Длігач А. Інтеграційні стратегії у системі маркетингу // Маркетинг в
Україні. - 2007. - №2.