Проблема інтеграції України в ЄС і НАТО

Чепіга Ю.Ю., студентка  Донецького державного університета управління

Анотація

У статті розглядається проблема вступу України в Європейський союз і НАТО. Приводяться позитивні й негативні сторони інтеграції. Розглядається також необхідність вступу в НАТО на даний момент із урахуванням ситуації, яка склалася в Україні.

Актуальність проблеми

Актуальність даної проблеми обумовлена як геополитеским положенням України, так і бажанням політичної еліти безпосередньо брати участь у процесі формування європейської системи міжнародних відносин. Таким чином, державотворення, підвищення рівня соціального забезпечення, економічна незалежність, приведення державних стандартів відповідно до міжнародних є важливої складової процесу інтеграції України в Європейський Союз.

Питання інтеграції України в Європейський Союз не є предметом дискусії, а є предметом часу й результатом виконання всіх поставлених перед українською державою завдань, уважають в українськім Міністерстві закордонних справ.

Ціль статті

Метою статті є розгляд усіх «за» та «проти» інтеграції у вищевказані об'єднання.

Матеріали дослідження

Україна сподівається в перспективі стати членом ЄС, однак сам Євросоюз, поки такої перспективи не бачить і пропонує державі різні формати співробітництва, що виключають вступ [1].

Незважаючи на те, що більш половини громадян України виступають проти вступу країни в НАТО, і тільки третина підтримує таку ідею, українська влада подала заявку на приєднання до Плану дій по членству в альянсі. [1].

Влада невідступно вважає, що Україна має також ряд абсолютно прагматичних мотивів прагнути до повноцінного членства в ЄС і НАТО. По-перше, ЄС і НАТО для України — це перевірені часом стандарти демократії, прав людини, життєвого рівня, соціального захисту, які ми прагнемо впровадити в себе. По-друге, посилення глобалізаційних тенденцій у світі не залишає ніякого шансу на повноцінне життя. Майбутнє стоїть саме за регіональними об'єднаннями, яким буде легше долати негативні явища економічного й політичного характеру. По-третє, актуальним для України є питання гарантій безпеки, який неможливо забезпечити поза форматом євроатлантичного простору [1].

Однак, ціль вступу України у вищезгадані інтеграційні об'єднання є не тільки прямо егоїстичної, але й абсолютно логічним наслідком того, що Україна більше не може самостійно справлятися з безупинними труднощами. Україна прагне до вступу в ЄС і НАТО лише для того, щоб забезпечити собі страховку на випадок неможливості самостійного керування. При цьому уряд України повинний чітко усвідомлювати те, що вступ у ЄС і НАТО - це не тільки гарантія захищеності, але й покладання на українські плечі багатьох зобов'язань. Крім того, що Україна робить для того, щоб вступити в ці об'єднання, вона зобов'язана буде підтримувати свою економічну, політичну й соціальну ситуацію на належному рівні. Можливо хоча б це змусить уряд задуматися про те, у якому не багатообіцяючім положенні ми перебуваємо на даний момент.

Безумовно, вступ у ЄС — це правильний крок на шляху до процвітання країни. Просто так Україну ніхто не прийме в це об'єднання, для цього повинні бути підстави й Україна повинна довести, що вона дійсно гідна називатися членом ЄС, забезпечивши внутрішній порядок, єдність влади, стабільність економіки.

Питання про вступ у НАТО, у свою чергу досить спірне. Існують як переваги, так і істотні недоліки.

Серед переваг вступу України в НАТО основні наступні:

1. Надання гарантій безпеки, відповідно до яких напад на Україну означає напад на всіх членів НАТО (сьогодні, без України в НАТО входять 26 країн).

2. Надання "ядерних гарантій", відповідно до яких напад на Україну з використанням ядерного, хімічного або бактеріологічної зброї буде означати адекватна відповідь із боку ядерних держав- членів НАТО (США, Великобританія, Франція).

3. Вступ у НАТО дуже суттєво знижує ризик війни проти України. Особливо з боку таких агресивних держав як Росія.

4. Україна в результаті вступу в НАТО зміцнить свою політичну незалежність.

5. НАТО не вимагає розміщення на території України своїх військових баз у відповідь на членство.

6. Абсолютна ліквідація можливості зовнішньополітичних провокацій проти України з боку Росії як було, наприклад з Тузлой.

7. У результаті вступу в НАТО Україна зміцнить свою територіальну цілісність.

8. Вступ у НАТО буде означати остаточний вихід України з під впливи Москви й ліквідацію його поновлення в майбутньому.

9. Відносно невелика вартість вступу — оскільки ні для НАТО, ні для України немає необхідності розміщати на території України іноземні війська.

10. НАТО не вимагає масового переозброєння східноєвропейських армій. НАТО також не вимагає закупівлі своїми членами озброєння виробництва країн-членів НАТО.

11. НАТО не вимагає від своїх членів призупинення військово-технічного співробітництва з іншими державами, зокрема з Росією, таке співробітництво роблять із Росією Німеччина, Італія.

12. Різке збільшення іноземних інвестицій після вступу України в НАТО, оскільки безпека пов'язана з економікою, наприклад, для Польщі, Чехії й Угорщини - припливши іноземних інвестицій за рік після заяви про вступ у НАТО збільшився в 3,5 рази, для Румунії на 141%.

13. Інвестиції із країн НАТО в Україну, на відміну від інвестицій Росії, є легальними. Згідно з дослідженнями організації "Транспаренси Интернешнл" серед 20 найменш корумпованих держав миру є державами членами НАТО.

14. Вступ у НАТО означає нові можливості для конкурентоспроможних оборонних виробництв.

15. Вступ у НАТО пов'язан з поліпшенням клімату для здійснення підприємницької діяльності в Україні, зокрема й з поліпшенням міжнародного інвестиційного іміджу України.

16. Членство в НАТО різко поліпшить перспективи вступу України в ЄС.

17. У НАТО є ряд "авторитетних" членів. Крім США - це Британія, Франція, Німеччина, Туреччина. Виходячи з потенціалу й значення України для безпеки Європи, Україна, завдяки вступу в НАТО, цілком може стати в один ряд впливу й значення із цими країнами, "перестрибнувши" відразу кілька сходів, для подолання яких потрібні десятиліття.

18. Вступ у НАТО дозволить Україні зміцнитися й набратися сил у відносно "тепличних", сприятливих геополітичних умовах [3].

Поряд із цими досить багатообіцяючими перевагами стоять також недоліки:

1. Основний недолік приєднання України до НАТО полягає в тому, що для цього необхідно просто дуже багато чого зробити й, по суті справи, навести порядок у державі. [2].

2. Демократичні перетворення українського суспільства, удосконалення системи державного адміністрування, підйом вітчизняної економіки, професіоналізація нашої армії, на шляху до НАТО є, безумовно, позитивними процесами, хоча вони відбуваються повільно, складно, навіть боляче й на деяких етапах можуть трактуватися неоднозначно [2].

3. Значно ускладниться економічний тиск на Україну з боку Росії, у тому числі й енергетичне, з обліком можливої негативної реакції на такий тиск 26 впливових країн, що перебувають у союзі з Україною [3].

4. Невступ України в НАТО буде сприяти маргіналізації України, витисненню її на периферію міжнародної політики й це обумовить її влучення під зовнішні впливи [3].

Оцінка можливих негативних наслідків будь-якого розв'язку повинна співвідноситися з його перевагами. У цьому зв'язку, переваг від членства України в НАТО значно більше, ніж потенційних втрат. Про це свідчить, принаймні, досвід 9 країн Центральної й Східної Європи, які придбали членство в Альянсі за останні роки.

Підготовка України до членства в НАТО має глибоке цивілізаційне значення. Цей процес є, насамперед, таким, що виступає фактором для досягнення Україною високих демократичних, соціально-економічних і оборонних стандартів, які діють у країнах-членах НАТО. [2].

Хоча Україна вважає НАТО евроінтеграційним паллиативом ЄС, історія дає підставу вважатися, що членство в першій організації — це етап на шляху влучення в другу. Так, всупереч очікуванням, держави Центральної Європи вступили в НАТО до того, як приєднатися до Євросоюзу, і цей факт доводить, що стратегічно членство в НАТО й членство в ЄС - речі тісно взаємозалежні й плавно друг у друга, що перетікають. Якщо членство в НАТО для України є завданням середньострокової перспективи, то членство в ЄС - довгострокової, і це, може бути, єдина різниця [4].

Крім здійснення важливих соціально-економічних і військових реформ владі Украйни треба буде розв'язати для цього й ряд проблем політичних [4]. А влада на сьогодні не демонструє готовності до урегулювання цих питань.

Висновок

Членство в НАТО принесе Україні можливість відкриття нових обріїв, буде сприяти інтенсивному розвитку нових галузей промисловості, зміцненню колишніх, створення робочих місць, гарантії безпеки, можливості залучення іноземних інвестицій, рятування України від ярлика "пострадянської країни", полегшить вступ у ЄС. Але вступ в Альянс може значно погіршити відносини України з Росією, що несприятливо позначиться на економіці України, тому що Росія — важливий енергетичний партнер України. На мою думку, Україна — країна, несприйнятлива до змін, вона довго, болісно їх переживає, вона не схильна до кардинального реформування, навіть якщо воно згодом принесе позитивний результат. Україна із числа тих країн, які бояться змін, а зміни їй дуже потрібні. Вступ у ЄС безумовно необхідно, але на його шляху вступ у НАТО, а чи необхідно воно - досить спірне питання.

Список використаної літератури

1. Интеграция Украины в ЕС и НАТО является возвращением в Европу [Електронний ресурс]/ http://www.ua.rian.ru/ukraine_news/20080718/77965927.html

2. Недостатки членства в НАТО [Електронний ресурс Електронний ресурс]/http://ukraine-nato.ukrinform.ua/ru/nato/imperfection/

3. Преимущества вступления в НАТО [Електронний ресурс]/http://www.lukyanchenko.donetsk.ua/forum/forum_read.php?f=26&id=26440

4. Р. Волчук. Украина и Европейский союз [Електронний ресурс] http://www.voanews.com/russian/archive/2005-12/2005-12-26-voa6.cfm