Економіка/ 15 Державне регулювання економіки

ОСНОВНІ АСПЕКТИ ВПЛИВУ КОНКУРЕНТНОЇ РОЗВІДКИ НА НЕДОБРОСОВІСНУ КОНКУРЕНЦІЮ

к.е.н., доцент 1Живко З.Б., Михаленич С.І.

1Львівський державний університет внутрішніх справ

2Малкуш С.В., НУ «Львівська політехніка»

  Стратегічні цілі розвитку економіки можуть бути реалізовані лише|тільки| за умови зростання|достатньо| темпів ВВП, створенні|створінні| сприятливого клімату для повернення капіталів, інвестуванні у виробництво заощаджень населення, залученні прямих і портфельних зарубіжних інвестицій. Для того, щоб ринкова економіка запрацювала|заробила|, необхідна активна державна політика сприяння зростанню|зросту| конкурентоспроможності підприємств і регулювання трансфертів технологій. Звичайно, значне місце займає стабільність ситуації в самій країні. Соціологічні опитування|опитування| населення, виступи|вирушання| керівників держави свідчать, що політичну стабільність все частіше оцінюють як стійкий розвиток|стан| внутрішньополітичних та господарських відносин в країні і зовнішньополітичних взаємин з іншими державами, що дозволяє зберігати конкурентні можливості|спроможності| економіки і забезпечувати прогнозованість економічної і науково-технічної політики.

Розглядаючи розвиток підприємництва та умови його конкурентоспроможності, національні аналітики та вчені схиляються до думки західних теоретиків-економістів, що успішний розвиток підприємництва істотно залежить від того політико-економічного середовища, в якому воно здійснює свою діяльність. Але не менш важливими чинниками, що впливають на конкретне економічне середовище, є внутрішні чинники суспільства, зокрема, такі як криміногенна ситуація в країні, монополізація ринків збуту, штучне заниження поставок сировини виробнику, тобто фактори, що утрудняють, перешкоджають або зводять нанівець дії підприємця. Наявність умов, при яких створюється реальна загроза спричинення збитків суб'єкту господарювання, змушує розробляти комплекс першочергових і невідкладних заходів оперативного втручання та вирішення проблеми забезпечення економічної безпеки підприємницької діяльності. Важлива роль при розробленні таких комплексних програм буде належати правомірній та об’єктивно-спланованій регуляторній політиці держави, як гаранта економічної стабільності вітчизняного виробника та підприємництва в цілому.

Фінансово-господарська та комерційна діяльність підприємства в умовах посилення конкурентної боротьби вимагає приділення більшої уваги захисту власного комерційного досвіду, ділової репутації та комерційної таємниці. Сукупність заходів і дій, направлених на профілактику фактів недобросовісної конкуренції і боротьбу з ними, створюють комплексну систему протидії загрозам та забезпеченню економічної безпеки  підприємства.

         Саме ці функції покликана виконувати служба конкурентної розвідки підприємства як складова служби безпеки підприємства, яка в залежності від обсягів виробничої та комерційної діяльності, розмірів доходів і рівня рентабельності підприємства, може поділятися на відділи контррозвідки, власне ділової розвідки та аналітично-маркетингової служби. Для ефективної протидії негативним явищам фінансово-господарської діяльності підприємств першочергово потрібно визначити суть, основні чинники оцінки недобросовісної конкуренції та їх вплив на діяльність підприємства. Згідно зі статтею 1 Закону України „Про захист від недобросовісної конкуренції”, що введений в дію Постановою ВР №237/96-Вр від 07.06.96 р. недобросовісною конкуренцією є будь-які дії у конкуренції, що суперечать правилам, торговим та іншим чесним звичаям у підприємницькій діяльності. Недобросовісною конкуренцією є, зокрема, дії, визначені главами 2-4 цього Закону. Терміни, які вживаються для цілей цього Закону, визначені Законом України „Про обмеження монополізму та недопущення недобросовісної конкуренції у підприємницькій діяльності” [5]. Тобто, недобросовісною конкуренцією вважаються будь-які дії в конкуренції, які суперечить правилам, торговим і іншим чесним аспектам господарювання у підприємницькій діяльності.

            Можливі різні підходи до класифікації актів недобросовісної конкуренції. Акт, який визнається недобросовісним, часто здійснюється при неоднозначних обставинах, які вимагають уважного розгляду та оцінки на основі чинних та поширених норм. Акт може бути визнаний недобросовісним з огляду конкретного підходу до проблеми з метою чіткої характеристики та аналізу. Більш того, один і той же акт може відноситися до двох або навіть до декількох класифікаційних ознак. Таким чином, ніяка систематизація або класифікація актів недобросовісної конкуренції не дозволяє уникнути деякого дублювання між використовуваними концепціями і категоріями.

Законодавство дає конкретний перелік дій недобросовісної конкуренції і їх кваліфікацію, однак цей перелік не є вичерпним і практика це підтверджує. Значна частина актів недобросовісної конкуренції пов'язана з порушенням прав на використання торгових марок, винаходів, промислових зразків, тобто об'єктів інтелектуальної власності, зокрема: неправомірне використання товару іншого виробника; копіювання зовнішнього вигляду виробу; неправомірне використання упаковки конкурентів; неправомірне використання чужих позначень; використання рекламних матеріалів конкурентів; використання торгових марок конкурента [3].

Ціла низка дій, пов'язаних з дискредитацією конкурента і досягненням неправомірних переваг в конкуренції, а саме: підмова до бойкоту підприємця; порівняльна реклама; дискредитація конкурента; примушування постачальника до дискримінації покупця;  примушування підприємця до розриву договору з конкурентом; примушування реалізувати продукцію у певному регіоні; заборона реалізації продукції за межі регіону; примушування до купівлі-продажу товарів, виконання робіт, надання послуг з примусовим асортиментом; підкуп працівника постачальника; підкуп працівника покупця; досягнення неправомірних переваг в конкуренції, яке включає різноманітні форми нечесної конкурентної боротьби.

В сучасних умовах господарювання практично кожна крупна компанія збирає інформацію про своїх конкурентів, але одиниці керівників враховують, що вони також знаходяться під пильним наглядом конкурентів. В цій ситуації кожна фірма, компанія чи підприємство розробляє свою стратегію і тактику протистояння, визначає її економічну доцільність і перспективи розвитку. Адже для забезпечення безпеки діяльності своєї фірми, зберегти її активи мало використовувати ефективні методи і заходи захисту, потрібно створити власну надійну розвідку та контррозвідку, налагодити діяльність інформаційно-аналітичної служби. В ринкових умовах НТП перетворюється на сферу гострої конкуренції, метою якої є отримання тимчасового додаткового прибутку. Цей додатковий прибуток отримують ті організації, які швидше за інших впроваджують інновацію у виробництво і монополізують її, тобто засекречують та захищають як інтелектуальну власність патентним правом. Реалізація інновації знижує індивідуальну собівартість продукції, а різниця між ринковою ціною та індивідуальною собівартістю перевищує середній прибуток, який є тимчасовим. НТП набирає суперечливої форми: для власного прискорення він постійно долає вузькі індивідуальні економічні інтереси тих, хто монополізує інновацію[3-5]. До розв’язання проблемних питань цієї ситуації долучається конкурентна розвідка, ціла система збирання, аналізу обробки інформації, що вкрай потрібна підприємцям. Під неправомірним збиранням відомостей, що становлять комерційну таємницю, вважається добування протиправним способом зазначених відомостей, якщо це завдало чи могло завдати шкоди суб'єкту господарювання. Відповідно під неправомірним використанням комерційної таємниці є впровадження конкурентами у виробництво або врахування під час планування чи здійснення підприємницької діяльності без дозволу уповноваженої на те особи неправомірно здобутих відомостей, що становлять відповідно до закону комерційну таємницю. За неправомірне збирання, розголошення або використання відомостей, що є комерційною таємницею, винні особи несуть відповідальність, встановлену законом.

Уникнути конкурентної боротьби підприємці не можуть, бо вона іманентне явище ринку. Висновок треба вчитися перемагати в конкурентній боротьбі, приймати ефективні і своєчасні рішення щодо конкурентів та їх дій. Вижити в жорстких умовах конкурентної боротьби, постійного підприємницького ризику не можливо поза створення надійної системи збору інформації про конкурентне середовище, виробничо-комерційний ризик та прогнозування масштабів діяльності і обсягів виробництва конкурентів.

Отже, до недобросовісної конкуренції належать, всі дії, здатні яким би то не було способом викликати змішування відносно підприємства, продуктів чи промислових товарів або торгової діяльності конкурента; помилкові твердження при здійсненні комерційної діяльності, що здатні дискредитувати підприємство, продукцію або торгову діяльність конкурента; вказівки або твердження, використання яких при здійсненні комерційної діяльності може ввести громадськість в оману щодо характеру, способу виготовлення, властивостей, придатності до застосування чи якості товару. Відомості, пов'язані з виробництвом, технологією, управлінням, фінансовою та іншою діяльністю підприємства, що не є державною таємницею, однак  розголошення яких може завдати шкоди інтересам суб'єкта господарювання, можуть бути визнані його комерційною таємницею. Склад і обсяг цих відомостей, спосіб їх захисту визначаються суб'єктом господарювання відповідно до закону.

Використана література:

1.     Авксентьєв Ю.А., Івченко О.М. Контроль і перевірки підприємницької діяльності./ Авт.: - К.: Юрінком Інтер, 2004. – 400 с.

2.     Азов Г.Л., Челенков А.П. Конкурентные преимущества фирмы. – М.: ОАО Типография «Новости», 2000. – 459 с.

3.     Живко З.Б. Конкурентоспроможність національної економіки: Методичні рекомендації для проведення лекційних занять. – ЛьвДУВС. – Львів, 2006. – 35 с.

4.     Компании, у которых есть чему поучиться / Под ред Е.Андреевой. – К.: Из-во Агентство-Стандарт, 2004. – 296 с.

5.     Сайт Верховної Ради України: http://www.rada.kiev.ua

6.     Сайт ЛІГА: Закон: http://www.net CD- версія системи