Вересюк С.М.

Науковий керівник: Малиновська І.В.

Буковинська державно фінансова академія, Україна

діяльність національного банку україни в умовах світової Фінансової кризи

Розвиток фінансової кризи в більшості розвинених країнах світу спричинив дестабілізацію важливих глобальних економічних процесів, що, в свою чергу, значною мірою зачепило й українську економіку, оскільки протягом останніх років проводилась реалізація стратегії інтеграції до світового господарства.

Актуальність теми зумовлена тим, що в умовах кризових явищ Національний банк України є одним із найголовніших органів грошової влади в країні, який відповідальний за збереження вартості і платоспроможності населення, стабілізації грошово-кредитної ситуації і фінансового сектору.

Оскільки теперішній кризовий стан держави є наслідком глобальної економічної кризи, йому присвячено велика кількість як вітчизняних, так і зарубіжних публікацій. Серед вітчизняних можемо відзначити статті В. Батковського, В. Домрачова, І. Дорошенка, В. Пинзеника, О. Савченка, С. Тігіпка, П. Гайдуцького, а також аналітичні роботи експертів, зокрема центру економічних і політичних досліджень імені Олександра Разумкова та багато інших. Проте, ніхто з них не аналізував детально діяльність органів влади щодо виходу з кризи.

Метою роботи є виокремити шляхи реалізації заходів антикризового характеру в сфері банківського нагляду та грошово-кредитної політики.

Завданням є провести аналіз діяльності НБУ в умовах фінансової кризи та її вплив на вітчизняну економіку.

Потрібно зазначити, що ще до кризи діяльність НБУ істотно відрізнялася від діяльності інших центральних банків як за цільовими функціями, так і за методами грошово-кредитної політики. Та ще більше за принципами і стилем такої політики [3,7].

Основною метою діяльності НБУ відповідно до закону, на відміну від інших центральних банків Європи, є стабільність національної валюти. Тобто відповідає за курс і інфляцію. У більшості ж країн Європи центральні банки відповідають за цінову стабільність. Потрібно відмітити, що контроль інфляції не був успішно здійснений, що можна прослідкувати з даних, наведених у таблиці 1. У ряді країн, наприклад у США, ФРС відповідає як за цінову стабільність, так і за підтримку економіки країни шляхом боротьби з безробіттям. Як НБУ виконував свою цільову функцію порівняно з іншими країнами, теж видно із вищезазначеної таблиці.

Таблиця 1

Діяльність центральних банків у світовому розрізі

Країна, регіон	Зростання промисловості у 2009 р., %	Вартість одиниці національної валюти за долар США		Приріст інфляції у 2009 р., %	Рівень безробіття у 2009 р., %
		6.01.2010	6.01.2009
США	-5,1	-	-	-0,3	10,0
Китай	+19,2	6,83	6,83	-0,8	9,2
Зона євро	-11,1	0,70	0,73	-0,8	9,8
Польща	+9,8	2,85	2,95	+3,4	11,4
Росія	+1,5	29,90	29,20	+12,2	8,1
Туреччина	+6,5	1,47	1,54	+5,9	13,4
Україна	-21,9	8,00	7,99	+12,3	8,6

Методи здійснення грошово-кредитної політики ще далі відкидають НБУ від інших, успішніших центральних банків світу. Там домінує політика інфляційного таргетування, що проводиться з допомогою зміни відсоткових ставок. Коли треба стимулювати економіку і насичувати її дешевими кредитними ресурсами центральних банків (те, що зараз потрібно робити з Україні і що роблять у всіх країнах), відсоткові ставки центральних банків знижуються (зараз у країнах ЄС і США вони перебувають па рівні 0,25— 1%). НБУ дещо зменшив облікову ставку 12 серпня 2009 року до 10,25 %, проте даний рівень далеко не відповідний світовому рівню, хоча й Голова НБУ В. Стельмах не виключає подальшого її зниження [1, 16].

Для регулювання пропозиції грошей НБУ часто змінює нормативи за обов’язковими резервами під пасивні операції, а також правила їх обліку (найгірший метод регулювання грошової маси). Крім того, спонтанні операції з валютними інтервенціями, а останнім часом – з ОВДП (часто для того, щоб «виручити» уряд) створюють ситуацію, коли пропозиція гривні то різко зростає, то «раптом» падає і вона (гривня) стає дефіцитною. Такі умови негативно впливають на виконання банками їх основної активної функції — кредитування економіки і населення (за 2009 рік кредитування знизилося на 2,1%) [3, 7].

Фінансова стабільність країни тісно пов’язана з питаннями адекватних темпів кредитування в ній, структурою кредитних ресурсів, припливу і відпливу капіталу. Про якість виконання цієї функції НБУ можуть свідчити дані таблиці 2. Україна посідає одне з перших місць у світі за питомою вагою валютних кредитів (понад 50%), а також за фондуванням кредитів не за рахунок внутрішніх депозитів, а за рахунок зовнішніх джерел (понад 50%). Це свідчить про те, що методи досягнення фінансової стабільності банківської системи і країни треба кардинально змінювати.

Таблиця 2

Темпи зростання кредитування в Україні на фоні країн-сусідів

Країна	Середній темп зростання кредитів домогосподарств у 2008-2009 рр., %	Середній темп зростання кредитів підприємств у 2008-2009 рр., %	Дефіцит поточного рахунку у 2009р. % до ВВП	Прогноз змін ВВП у 2009 р., %
Польща	28	13	-0,8	+1,0
Росія	59	27	+2,2	-7,0
Туреччина	45	24	-2,0	-5,7
Україна	84	47	-1,0	-1,4

Необхідно відмовитись від формальних заборон (наприклад від заборони валютного кредитування) або від безглуздих і бюрократичних обмежень, ліцензій, дозволів на рух капіталу. Криза показала всю неефективність таких інструментів.

Отже, можна виокремити такі шляхи покращення діяльності НБУ:

- необхідно змінювати процентну ставку відповідно до реакції на ринку на поточне зниження ставки, а також до змін економічної ситуації в країні;

- процентна політика має враховувати не лише шоки попиту і шоки цінові, а й інші ендогенні змінні (грошово-кредитні агрегати, валютний курс, бюджетні параметри, міжнародні ціни на найважливіші товари);

- ретельно координувати грошово-кредитну політику і макропруденційні інструменти як грошового, так і фінансового ринків;

- впроваджувати світовий досвід у встановленні та розширенні нормативів резервування за кредитними операціями і у встановленні процентних ставок;

- розвивати і посилювати наглядову функцію використовуючи міжнародний досвід у цій сфері.

Література:

1. Батковський В. Політика процентних ставок центральних банків у кризових умовах/ В.Батковський, В. Домрачев // Вісник НБУ. – 2009. - №9. – С.14-16.

2. Дорошенко І. Заходи щодо подолання фінансової кризи Національним банком України/І. Дорошенко , О.Даль // Інвестиції: практика та досвід. – 2009. - №24. – С. 22-23.

3. Савченко О. Феноменологія НБУ/ О.Савченко// Дзеркало тижня. – 2010. - №3. – С. 1,7.