ВІННИЦЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

СУТНІСТЬ І РОЛЬ ПОДАТКУ НА ДОДАНУ ВАРТІСТЬ В ЕКОНОМІЧНІЙ СИСТЕМІ ДЕРЖАВИ

За рахунок використання механізмів непрямого оподаткування фінансове регулювання посідає важливе місце в економічній системі держави. Основною складовою непрямого оподаткування є універсальні акцизи, значення яких у сучасних фінансових системах зростає, так як вони характеризуються широтою податкової бази. Універсальні акцизи виникли на початку нашого століття. Вони відрізняються від специфічних тим, що мають ширшу базу оподаткування та уніфіковані ставки. У податковій практиці використовуються три форми універсальних акцизів:

·          податок з продажу - застосовується у сфері оптової та роздрібної торгівлі. Ця форма використовувалась нетривалий час в останній період існування Радянського Союзу, але поширена в інших країнах.

·          податок з обороту - стягується з валового обороту на всіх стадіях руху товарів. Цей податок широко і протягом тривалого періоду (з початку 30-х і до початку 90-х років) використовувався у Радянському Союзі.

·          податок на додану вартість - сплачується на всіх етапах руху товарів, робіт, послуг.

Наша держава ще не має належного досвіду застосування прогресивнішої форми універсального акцизу, тому обґрунтуванню напрямків подальшого розвитку практики функціонування універсального акцизу в Україні приділяється значна увага вітчизняних фахівців. Серед учених, які активно досліджують проблеми справляння ПДВ в Україні, слід відзначити таких економістів, як В. Андрущенко, В. Буряковський, М. Дем’яненко, А.Крисоватий, А. Соколовська, В. Суторміна, В. Федосов та інші.

Податок на додану вартість був уведений в Україні з 1 січня 1992 р. згідно із Законом України «Про податок на добавлену вартість» від 20 грудня 1991 р. Декрет Кабінету Міністрів України «Про податок на добавлену вартість», що почав діяти з 1993 р., було підписано 26 грудня 1992 р. З урахуванням доповнень і змін, що вносилися в наступних періодах, указаний декрет регламентував порядок обчислення і сплати ПДВ протягом 1993—1997 рр. (до 1 жовтня 1997 р.).

З 1 жовтня 1997 р. порядок обчислення і сплати ПДВ регламентується Законом України «Про податок на додану вартість» від 3 квітня 1997 р. Нажаль, податкове законодавство щодо ПДВ є дуже нестабільним. Так, тільки з часу прийняття вказаного Закону і до введення його в дію було прийнято чотири закони, які вносили зміни щодо ПДВ.

Ідея запровадження універсального акцизу належить німецькому економісту

фон Сіменсу, який активно її пропагував на початку 1920-х років. Особливий вклад в розробку даного податку вніс французький економіст М.Лоре, який у 1954 році докладно охарактеризував схему його дії й вніс пропозицію замінити ним податок з обороту, який використовувався в країні в той час [2, с.274].

Сутність ПДВ розкривається через систему функцій, які йому притаманні. Однак, дослідники не одностайні в поглядах на функції ПДВ. Найпоширенішою є думка про те, що дана податкова форма виконує фіскальну та регулювальну функції.

Фіскальна функція ПДВ полягає в мобілізації надходжень шляхом справляння даного податку від громадян до бюджету. Фіскальні переваги ПДВ полягають в його високій дохідності – він має широку податкову базу, і практично кожна особа сплачує цей податок незалежно від того, який дохід одержує.

Однак крім фіскальної функції існують ще й регулятивні властивості ПДВ. Як зауважує відомий вітчизняний економіст А.І.Крисоватий, хибним є тлумачення про те, що непрямі податки виступають лише основним джерелом податкових надходжень [1]. Важливою є регулювальна функція ПДВ, адже його застосування впливає на інфляцію та ціноутворення. Податок на додану вартість, як специфічні акцизи та мито, включають у ціну товару, тобто наділені властивостями впливати на ціно-утворювальні механізми в суспільстві, адже на суму акцизів відповідно зростає ціна товарів.

Крім цін, ПДВ стосується й інших сторін економічного життя: розподілу доходів, процесу нагромадження та інвестицій, ефективності виробництва, зовнішньої торгівлі, розвитку державного сектора, управління економікою – тобто має досить чітко виражену економічну функцію.

Серед функцій, притаманних ПДВ, окремі вчені виділяють розподільчу – суть її полягає в тому, що до бюджету вилучається частина доходів від високорентабельних видів діяльності, яка потім спрямовується у збиткові, але важливі для життя суспільства сфери економіки.

За допомогою системи податкових пільг реалізується стимулююча функція ПДВ. Вона, насамперед, проявляється в зовнішньоекономічній діяльності,

шляхом застосування нульової ставки ПДВ на експортну продукцію. Використання цієї функції сприяє закріпленню та розширенню присутності підприємств України на світовому ринку.

Таким чином, сутність і роль податку на додану вартість в економічній системі держави розкривається на основі функцій, що притаманні даній податковій формі, тобто він забезпечує надійні та стабільні бюджетні надходження, дає змогу оперативно реагувати на необхідність додаткових доходів простим підняттям ставки податку, а також впливає на споживання й доходи суб’єктів господарювання.

ЛІТЕРАТУРА

1.Мельник В.М., Солдатенков О.В. Податок на додану вартість у податковій системі України // Фінанси України. – 2006. - №9. – с.83.

2.Современный НДС / Лайам Эбрилл, Майкл Кин, Виктория Саммерс; пер. с англ. – М.: Издательство «Весь Мир», 2003. – с.274.

3.Сидорова Н.И Специфика и функции НДС // Финансы. – 2008.-№2.-с.36.

4.Тулуш Л.Д. Проблеми функціонування ПДВ в економіці держави // Економіка АПК.- 2008.- №12.- с.84-89.