Економіка/ 3 Фінансові відносини

Голишевська Л.В. Свердзьолка І.В

Вінницький національний аграрний університет, Україна

CУЧАСНА СИСТЕМА СПЛАТИ АКЦИЗНОГО ЗБОРУ

Чільне місце в структурі непрямих податків займає акцизний збір. Це непрямий податок на окремі товари, продукцію, визначені, Декретом Кабінету Міністрів України «Про акцизний збір » від 26.12.1992 року №18-92, як підакцизні.[1]

Акцизний збір - це непрямий податок, а тому його сплачують споживачі товарів, що є підакцизними і які підлягають оподаткуванню.

Багато вітчизняних вчених досліджували проблеми та розвиток акцизного збору, такі як: Ю. Бутенко, Т. Онищенко, М. Савлук, А. Пересади та багато інших.

Оподаткування понад критичну межу призводить до того, що підакцизні товари перестають бути джерелом річного доходу в майбутньому через зменшення попиту на них. Вихідною умовою при визначенні розміру податкової ставки має бути роздрібна ціна підакцизної продукції. Споживач повинен сплачувати податок, розрахований із вартості обраного ним продукту. Крім того, це єдиний спосіб для податкових адміністрацій, виробників та імпортерів контролювати внутрішній ринок. Податок і ціна - ключові елементи для точного прогнозу й стратегічних рішень. Принциповим моментом з точки зору запобігання поширення контрабанди підакцизних товарів в Україну є забезпечення порівнянності ставок акцизних зборів з відповідними ставками країн-сусідів.

За оцінками фахівців компанії «American Tobacco — Україна». навіть приблизні розрахунки свідчать, що держава втрачає мінімум 1 млн. гри. на день у результаті несплати акцизного збору і податку на додану вартість з боку «тіньових» структур[2]. Вони стверджують, що пропозиції щодо повернення до диференційованої системи ставок акцизного збору, тобто до зміни величини ставки залежно від класу сигарет, їхньої величини, наявності фільтра тощо, неперспективні, оскільки їхнє запровадження приведе до додаткового стимулювання виробництва сигарет без фільтра і неякісних сигарет з фільтром. Хоча даті ці ж фахівці зазначають, що з метою оптимізації надходжень до державного бюджету від виробництва різних класів сигарет слід розглянути питання про перехід до змішаної системи акцизу, яка прийнята в Європейському союзі й успішно адаптована в низці країн Східної Європи. Щодо зазначеного зауважимо, що диференційовані ставки акцизного збору на сигарети не стільки змінюють структуру попиту, скільки надають змогу рівномірно розподілити податковий тягар залежно від рівня доходів їхніх споживачів і ступеня можливої шкоди. Що ж до зміни структури попиту, то в цьому разі слід враховувати такий фактор, як сталість попиту, що сформувалася під впливом особистих уподобань і смаків споживачів. Зміна в попиті відбувається не стільки в асортиментному розрізі товарів, скільки між легальним і тіньовим секторами їхнього постачання на ринок.

Що ж до порядку зміни ставок акцизного збору, то ми вважаємо, що необхідно, щоб такі ставки затверджувалися Верховною Радою України. Враховуючи потребу в оперативних змінах акцизних ставок, доцільно розробити окремий і єдиний закон про ставки акцизного збору на деякі товари (продукцію), який має бути прийнятий одночасно з Податковим кодексом України.

Як свідчить світовий досвід застосування податків на додану вартість та акцизний збір в Україні частка першого в доходах бюджету порівняно з розвиненими країнами надзвичайно висока, а другого - надзвичайно мала. У багатьох країнах при переважанні універсальних акцизів розрив між частками обох видів податків становить 1,5-2 рази . Причини такого значного розриву відомі: коло споживачів підакцизних товарів в Україні значно вужче, ніж у розвинених країнах: найуживанішими підакцизними товарами є фактично два види — алкогольні напої і тютюнові вироби: більша фіскальна ефективність податку на додану вартість тощо. У перспективі співвідношення між податком на додану вартість і акцизним збором визначатиметься стратегією держави у сфері реформування податку на додану вартість. При наявності однієї ставки цього виду податку цілком доцільним є збереження диференційованого підходу щодо ставок акцизного збору в розрізі однієї підакцизної групи товарів з орієнтацією на встановлення високих ставок на предмети розкоші. Акцизний збір, таким чином, тимчасово має компенсувати нейтральність податку на додану вартість щодо даних видів товарів.

Отже, акцизний збір має значну кількість недоліків, які необхідно вирішувати. Чергова спроба їхнього подолання була здійснена в розробці Податкового кодексу України з акцизного збору. Вдосконалення податкового законодавства у галузі оподаткування підакцизних товарів, передбачене проектом Податкового кодексу України, має на меті створення умов для подальшого інтегрування України до світової спільноти, адаптації податкового законодавства України до законодавства Європейського Союзу

Загальний висновок щодо сучасної системи акцизних зборів є таким: в Україні акциз виконує з основному фіскальну функцію, але за рахунок відсутності науково обґрунтованих ефективних ставок акцизу бюджет недоотримує значні суми. Що стосується регуляторних та обмежувальних функцій, то вони практично не виконуються. Оскільки за своєю сутністю акцизний збір є податком на споживання і фактично сплачується споживачами у ціні товару, то він не може справляти прямий стимулюючий вплив на виробництво підакцизної продукції окремими виробниками. Тільки шляхом встановлення диференційованих ставок акцизного збору на товари різної якості можна досягти більш низьких цін на високоякісні та менш шкідливі товари, що призведе до перерозподілу попиту та буде опосередковано стимулювати виробників до переходу на ці групи товарів.

Наведений вище аналіз дає змогу внести пропозиції щодо вдосконалення системи акцизного збору. Визначення ставок акцизного збору повинно ґрунтуватись на оцінці перспектив розвитку галузей, які виробляють підакцизні товари, з одного боку, та на визначенні податкового потенціалу по кожній групі товарів із урахуванням еластичності попиту на нього й динаміки частки витрат на цей вид товару в структурі споживчого кошика. Підвищення регуляторної ролі акцизів можливе лише за умови надходження акцизних зборів до спеціального фонду Державного бюджету України та законодавчого закріплення відповідних витрат за напрямами, безпосередньо пов'язаними з відшкодуванням негативної дії споживання підакцизних товарів на стан навколишнього середовища та здоров'я споживача. При плануванні доходів від системи акцизного збору на наступний бюджетний рік необхідно використовувати подвійне прогнозування: по галузях, які виробляють підакцизні товари, та по територіях - по областях України, що дасть змогу отримати більш обґрунтовані прогнози.

Література:

1. «Про акцизний збір».Декрет Кабінету Міністрів України №18-92 від 26.12.1992р.

2 . Електронний ресурс - http: // ref.a.ua /? Id =201630