УПРАВЛІННЯ ВИТРАТАМИ НА ЯКІСТЬ ПРОДУКЦІЇ ЯК ЗАСІБ ПІДВИЩЕННЯ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА

                                                  

                                                   Стратович О.П. – студентка 5-ого курсу    

                                                   факультету Економіка і право

                                                   Харківського національного економічного

                                                   університету

 

Стаття присвячена дослідженню аспектів управління витратами на якість продукції. Досліджено різноманітні підходи до управління витратами на якість продукції та виділені найбільш пріоритетні для вітчизняних підприємств в сучасних умовах господарювання.

Ключові слова: управління витратами, якість продукції, конкурентоспроможність, підходи до управління витратами на якість, підвищення якості.

Найважливішою характеристикою діяльності підприємства, обумовленою його положенням на ринку, є конкурентоспроможність, факторами якої, в свою чергу, є ціна, якість продукції та фактори зовнішнього впливу. Одним з головних напрямів підвищення конкурентоспроможності продукції є підвищення якості продукції та досягнення при цьому оптимального рівня витрат. Тому оптимізуючи співвідношення «ціна-якість» підприємство не тільки підвищує свій рівень конкурентоспроможності, але й раціонально управляє своїми витратами для досягнення найвищого результату.

Мета даної статті полягає в аналізі підходів до управління витратами на якість продукції та виявлення найбільш пріоритетних з них для вітчизняних підприємств у сучасних умовах господарювання.

Глобалізація світової економіки й жорстока конкуренція на внутрішніх і міжнародних ринках підштовхують підприємства, що прагнуть виживати й розвиватися, активно шукати способи одержання додаткових конкурентних переваг. Конкурентоспроможність будь-якого підприємства, незалежно від його розмірів, організаційно-правової форми й сфери діяльності, залежить у першу чергу від якості продукції й послуг, а також порівнянності ціни з якістю, тобто від того, у якому ступені продукція або послуги підприємства відповідають вимогам споживачів.

Питаннями підвищення конкурентоспроможності підприємства займались багато економістів, серед яких А.Оллівьє, А.Дайана, Р.Урсе, М.Портер, Азоєв Г.Л., Фатхутдинов Р.А., Бурчинский В.Б., Іванов Ю.Б. та ін. Опираючись на думку вище згаданих економістів, загальними напрямами підвищення конкурентоспроможності є:

1) здобуття високого рівня якості продукції, що виробляється;

2) післяпродажне обслуговування, що забезпечує підприємству постійну клієнтуру;

3) оптимізація ціни та якості продукції, що виробляється;

4) використання новітніх технологій, забезпеченість висококваліфікованими кадрами;

5) наявність реклами й системи зв'язків із громадськістю, наявність збутової мережі.

Одним з головних та найважливіших  напрямів підвищення конкурентоспроможності підприємства є підвищення якості продукції. Підприємства-виробники прагнуть задовольнити усі вимоги споживача та, в свою чергу, зменшити свої витрат. На сьогоднішній день  велике значення має величина витрат на створення якісного продукту та її порівняння з аналогічними витратами в конкурентів. У першу чергу, це зростаючий інтерес до витрат на якість, як однієї з основних складових конкурентоспроможності. У цьому зв'язку виробники ставлять метою мінімізацію витрат, пов'язаних зі створенням якісного продукту. Тому все більшу важливість здобуває управління витратами на якість.

Дослідження питань класифікації, планування, аналізу, оцінки, оптимізації витрат на якість є економічно необхідним і важливим, тому що розв'язок цих питань є однієї із ключових проблем сучасної науки про управління якістю. Керівництву підприємств необхідно чітко розуміти значимість управління витратами на якість, тому що старі підходи й методи в управлінні вже давно не відповідають вимогам часу.

Питанням "вартості якості" за кордоном стали приділяти увагу ще на початку XX ст., але лише до середини 50-х рр. управління витратами на якість сформувався як самостійний науковий напрямок [3].

Аналізуючи досвід закордонних країн в області управління якістю на підприємстві можна виділити наступні моменти.

Головним у відношенні до якості в Японії є:

1) широке впровадження наукових розробок в області управління й технології;

2) високий ступінь комп'ютеризації всіх операцій управління, аналізу й контролю над виробництвом;

3) максимальне використання можливостей людину, для чого ухвалюються заходи щодо стимулювання творчої активності (кружки якості), вихованню патріотизму до своєї фірми й країні, систематичному і повсюдному навчанню персоналу;

4) розвиток корпоративного духу.

Американський досвід в області управління якістю, має наступні особливості:

1) ув'язування проблем якості з конкурентоспроможністю товарів, фірм і країни в цілому;

2) ріст обсягу бюджетного фінансування утвору, науки й розвитку людського фактора;

3) удосконалювання системи управління фірмою (менеджменту);

4) увага до процесу планування виробництва по об'ємних і якісних показниках;

5) твердий контроль якості продукції з боку адміністрації фірми, вибірковий контроль із сторони місцевих і федеральних органів управління;

6) застосування економіко-математичних методів до управління якістю;

7) практика аутсорсинга - допомагає компаніям розв'язати проблеми функціонування й розвитку в ринковій економіці шляхом скорочення витрат, збільшення пристосовності до умов зовнішнього середовища, поліпшення якості продукції й послуг, зменшення ризику.

Відмінними рисами європейського підходу до вирішення проблем якості продукції виявляються:

1) законодавча основа для проведення всіх робіт, пов'язаних з оцінкою й підтвердженням якості;

2) гармонізація вимог національних стандартів, правил і процедур сертифікації;

3) створення регіональної інфраструктури й мережі національних організацій, уповноважених проводить роботи із сертифікації продукції й систем якості, акредитації лабораторій, реєстрації спеціалістів по якості і т.д.;

4) розвиток інтеграції по стадіях життєвого циклу продукції;

5) розвиток аудита якості.

Розглянуті методи аналізу витрат на якість є засобами їх мінімізації, що дозволяють вивільняти капітал і спрямовувати його на освоєння нових напрямків діяльності й, як наслідок, виходити організаціям на новий більш якісний рівень розвитку.

Проаналізувавши американські, японські та європейські підходи до управління якістю продукції, можна відмітити, що для вітчизняних підприємств найбільш пріоритетні наступні:

1) твердий контроль якості продукції з боку адміністрації фірми, що дозволить запобігати можливості допущення дефектів, мотивувати робочих підприємства;

2) комп'ютеризація всіх операцій управління, аналізу й контролю над виробництвом, що дозволить автоматизувати процес виробництва продукції, та знизити ймовірність виникнення браку продукції;

3) використання нових підходів до управління якістю, що забезпечить розробку й реалізацію нових програм підвищення якості продукції;

4) впровадження практики аутсорсинга, що допоможе компаніям розв'язати проблеми функціонування й розвитку в ринковій економіці шляхом скорочення витрат, збільшення пристосовності до умов зовнішнього середовища, поліпшення якості продукції й послуг, зменшення ризику браку на виробництві.

Досліджуючи підходи до управління витратами на якість продукції, можна зробити наступні висновок: у сучасній практиці підприємства неможливо ефективно працювати без до управління витратами на якість. Використання підходів до управління витратами на якість продукції дозволить підприємству не тільки оптимізувати витрати, але і як наслідок підвищити конкурентоспроможність і продукції, і підприємства в цілому.

Проаналізувавши різноманітні підходи до управління витратами на якість продукції, були відмічені найбільш пріоритетні для вітчизняних підприємств, серед яких контроль якості продукції,  комп'ютеризація системи управління, аналізу й контролю над виробництвом, впровадження нових підходів до управління якістю, впровадження аутсорсингу.

 

 

ПЕРЕЛІК ЛІТЕРАТУРИ:

 

1. Алферов Н. П. Управление качеством: Учеб. – М.: ИНФРА-М, 2003. – 156 с.

2. Герасимов. Б.И. Управление качеством : учебное пособие / Б.И. Герасимов, Н.В. Злобина, С.П. Спиридонов. – М. : КНОРУС, 2005. – 224 с.

 

 3.  Давидович I. Є.   Управління витратами: Навчальний посібник. – К.: Центр учбової літератури, 2008. – 320 с.

4. Леонов И.Г., Аристов О.В. Управление качеством продукции. – М.: Изд. Стандартов, 2002. – 200 с.

5. Управление затратами на качество продукции: отечественный и зарубежный опыт: монография / Т.Н. Харламова, Б.И. Герасимов,
Н.В. Злобина; под науч. ред. д-ра экон. наук, проф. Б.И. Герасимова. – Тамбов. : Изд-во Тамб. гос. техн. ун-та, 2006. – 108 с.