Глазко Н.Д., Станівчук Д.В.

Вінницький національний аграрний університет

Аналіз розвитку митної політики в Україні

За останні роки в економіці і поряд з цим в митній політиці України відбулися зміни, обумовлені досягненням політичної та економічної незалежності і переходом до ринкових відносин. На сучасному етапі розвитку економіки, в складних ринкових умовах України, проведення ефективної митної політики необхідно для врегулювання зовнішньоекономічної діяльності та проведення інтеграції у світовий торгівельний простір.

Митна політика відіграє суттєву регулюючу роль у виході держави на світовий ринок, вона визначає основні цілі та завдання митної справи, яку становлять: порядок переміщення через митний кордон України товарів і предметів, митне регулювання, пов'язане з установленням та справлянням податків і зборів, процедури митного контролю та митного оформлення, боротьба з контрабандою та порушеннями митних правил, інші заходи, спрямовані на реалізацію митної політики України.

Складові митної справи неприпустимо відокремлювати один від одного. Так, не можна розглядати митну статистику або нарахування та стягнення обов’язкових до сплати податків та зборів без здійснення митного оформлення, оскільки це забезпечує реалізацію даних елементів митної справи за допомогою податкової звітності.

Протягом І півріччя 2008 року в умовах зростання обсягів зовнішньоторговельних операцій митними органами забезпечено безперебійне оформлення 235,4 млн. тонн вантажів, з них експорт – 70,6 млн. тонн, імпорт – 62,0 млн. тонн, транзит – 102,8 млн. тонн. В середньому щодня оформлялося майже 1,3 млн. тонн вантажів, пропускалися близько 200 тис. громадян, 61 тис. транспортних засобів.

Порівняно з І півріччям 2007 року обсяги ввезення товарів зросли на 8,8 млрд. дол. США (на 47 %), обсяги експорту – на 5,7 млрд. дол. США (на 33 %).

Напрямки митної політики України повинні забезпечувати належний захист економічних інтересів держави та ефективне виконання митними органами України покладених на них функцій, прирівнення національної митної справи до світових стандартів. Затвердження певних пільг у митному режимі органами влади, в останні роки порушили дисбаланс між показниками розвитку економіки й показниками наповнення доходів бюджету, не виконуючи свого економічного призначення та регулювання. Це відбувається через такі особливості митної політики пільгового оподаткування:

§              висока частка умовних нарахувань у визначенні митної вартості товарів (послуги страхування, розвантаження та брокерів), що нараховані при митному оформленні, спричиняє значні втрати державного бюджету за рахунок високих цін;

§              не відбувається взаємообумовленості втрат бюджету від пільгового митного оподаткування надходженнями від прямих податків;

§              розвиток перспективних галузей, яким надаються пільги, відбувається низькими від очікуваних темпами або взагалі не відбувається;

§              нецільове використання наданих пільг суб’єктами  зовнішньоекономічної діяльності, призводить активізації тіньового сектору економіки.

Входження України до Світової організації торгівлі стало об’єктом розгляду в Верховній Раді, Кабінеті Міністрів України, темою дискусій в наукових працях та ділових кругах. За оцінкою уряду країни, вступ до СОТ дозволить збільшити ВВП на 2% і принесе до бюджету до 1,5 млрд. доларів США; скорочення митних пільг – ще на 1 млрд. грн.

Став членом СОТ, Україна буде зобов’язана відмовитись від субсидіювання галузей економіки, ліквідувати вільні економічні зони, а поряд з цим - податкові пільги. Серед умов до кандидатів, які вступають до СОТ є вимога, щоб рівень середньої місячної заробітної плати в країні становив не менше 1 тис. доларів США.

Отже, не можна не помітити та не дооцінити тих труднощей, які є в України при вступі  до СОТ:

1)     плата за членство в СОТ є дуже високою;

2)     низька конкурентноздатність української економіки потребує посилення підтримки вітчизняних виробників з боку держави, щоб вільно існувати на світовому ринку;

3)     не входять в СОТ, країни які характерні повільним реформуванням та стагнацією економіки, а саме: скорочена мінерально-сировинна база української економіки, повільно відновлюється матеріально - технічна база та інвестиційний потенціал України, продовжується відтік «золотих рук та розумів», які не можуть себе реалізувати на достатньому рівні в українському житті суспільства.

Отже, неможливо діяти в системі міжнародної торгівлі поза рамками СОТ, тому що дана організація виконує роль міжнародного координатора: для торговельних переговорів, вирішує торговельні суперечки і здійснює нагляд та надає згоду за широким колом торговельно-політичних угод.

Оскільки, на нинішньому етапі економіки, вдосконалена митна політика України змінюється і досягає співробітництва з країнами СОТ, то при входженні у дану організацію потрібно дотримуватись таких елементів: тарифи, торгівля продукцією сільського господарства, текстиль, одяг, послуги, торговельні аспекти права інтелектуальної власності, застосування субсидій, компенсаційні, захисні, санітарні та фітосанітарні заходи, митна оцінка, правила проходження товарів, імпортне ліцензування, тощо.

Список літератури:

1. Бліхар М.М. Митна політика країн ЦСЄ у контексті інтеграції до СОТ: реалії та перспективи   для України // Актуальні проблеми економіки. - 2008.- №7(85)- с.3-8.

2. Карамбович І.М. Методологічні основи дослідження митної справи // Економічний простір. - 2009.-№22/2. – с.65-71.

3.     Митний кодекс України. – Х.:ТОВ «Одіссей», 2004.-224 с.

4.     Філатов В.В. Напрямки сучасної митної політики України // Митна справа. – 2009. - №4(64).- с.24-30.