Яковишина Н. А., Ковальчук І.О.

Вінницький торговельно-економічний інститут КНТЕУ

Аналіз проблем казначейської системи виконання Державного бюджету України на основі ЄКР

та перспективи їх подолання

Впродовж останніх років у процесі розвитку ринкових відносин в Україні досить актуальною стає проблема вдосконалення бюджетного процесу у державі, адже саме ефективне використання фінансових ресурсів бюджету держави свідчить про рівень її економічного та соціального розвитку. Особливу роль у бюджетному процесі відіграє казначейська система виконання Державного бюджету України, так як на базі звітності органів Державного казначейства можна зробити висновок про досягнення чи недосягнення Україною економічного і соціального прогресу, розробити нові форми та методи для отримання кращих результатів у майбутньому.

На нинішньому етапі становлення економічної системи держави  назріла необхідність пошуку нових та удосконалення існуючих напрямів розвитку казначейської системи виконання Державного бюджету України.

Метою написання даної статті є проведення аналізу стану функціонування системи казначейського виконання Державного бюджету України на основі Єдиного казначейського рахунку та розроблення пропозицій щодо її вдосконалення.

Дослідженню проблеми виконання Державного бюджету України органами Державного казначейства присвячені наукові праці відомих вчених С.О. Булгакової, П.Г. Петрашка, В.І. Стояна, С.І. Юрія, О.О. Чечуліної,        О.Д. Василика, С.Я. Кондратюка, К.В. Павлюка, Р.Т. Макуцького та інших. Однак необхідно й надалі продовжувати дослідження казначейського обслуговування Державного бюджету України для підвищення ефективності його роботи в умовах розвитку ринкової економіки.

З моменту створення Державного казначейства України виникло питання створення Єдиного казначейського рахунку (ЄКР).

У грудні 1997 р. Світовий банк  надав пояснення з приводу тлумачення терміну "Єдиний казначейський рахунок", який є набором рахунків, що обробляються Державним казначейством і, як правило, є в розпорядженні Національ­ного банку України (НБУ) або його відділень на обласному рівні. Якщо Національний банк України не має свого відділення на певному рівні, наприклад, районному, ЄКР може бути відкрито в комерційних банках. Ці рахунки в комерційних банках повинні підлягати щоденно­му/періодичному клірингу, а всі залишки коштів перераховувалися на ЄКР в НБУ.

Таке тлумачення співпадає з поглядами фахівців об'єднаного Ві­денського інституту Міжнародного валютного фонду (МВФ), які вважа­ють, що ЄКР - необхідний елемент управління операціями Державного казначейства. Таким чином, йдеться про необхідність створення ЄКР як інструменту, що дозволив би вирішити проблеми касового управ­ління коштами, які знаходяться в розпорядженні Державного казна­чейства а саме:

ü                реалізувати оптимальний шлях платежів до Державного бюдже­ту та розпорядників бюджетних коштів;

ü                скоротити або зовсім не допускати залишки коштів на рахунках їхніх розпорядників;

ü                централізувати або децентралізувати здійснення бюджетних платежів через систему органів Державного казначейства [5].

Сьогодні має місце ситуація, яка не дає змоги повною мірою й ефективно використовувати сучасну казначейську систему виконання бюджетів, вона є наслідком гіперактивного розвитку казначейської системи виконання Державного бюджету України. Нормативно-правове забезпечення організації казначейства відстає від темпів, якими розвивається ця структура. Подальший розвиток казначейства зумовлює необхідність внесення відповідних змін до законодавства.

Вкрай важливим у процесі казначейського виконання бюджетів є питання удосконалення управління бюджетними коштами. Нині відсутні ефективні механізми управління фінансовими ресурсами у процесі поточного касового виконання державного бюджету. Це призводить до необхідності здійснення нераціональних запозичень для покриття касових розривів, що виникають, і втрат від невикористання тимчасово вільних державних фінансових ресурсів. Тобто йдеться як про реальні збитки так і про потенційну вигоду у процесі виконання Державного бюджету.

В Україні триває формування сучасної системи управління фінансами дер­жавного сектору економіки. При цьому враховується ринкова природа фінансів, у відповідному контексті відбуваються зміни у сфері дохідної й видаткової полі­тики держави, боргової політики. Кінцевою метою започаткованих реформ є на­ближення ефективності управління державними фінансами України до рівня роз­винутих країн.

Незважаючи на складність, фінансове управління коштами ЄКР є надзвичайно актуальним і необхідним. Таке управ­ління надає цілий ряд переваг, ключовими з яких є підвищення ліквідності гро­шового ринку, що дає змогу пожвавити економічні процеси, особливо у кризові періоди, заощадження бюджетних коштів за рахунок отримання економічної ви­годи від розміщення тимчасово вільних фінансових ресурсів, розвиток ринку дер­жавних цінних паперів.

При створенні методології управління залишками ЄКР може бути запозиче­ний і творчо осмислений міжнародний досвід. У багатьох країнах створено високо­ефективні системи управління коштами єдиного рахунку. Наприклад, казначейству Франції у 2006 році вдалося отримати 674 млн. євро доходів при загальному річно­му обсязі ЄКР 25 млрд. євро. Загальний рівень касових залишків на ЄКР або його аналогах становить у США близько 1 % від річних видатків федерального бюджету, в Канаді — 2 %, Франції — близько     3 % від загального обсягу видатків. Причому рі­вень залишків, що резервуються в центральному банку, становить у США 0,19%, Канаді — 0,7 %, у Франції — 0,3 % від загального обсягу видатків. Для досягнення таких показників у цих країнах створено систему альтернативного (від міністерст­ва фінансів і центрального банку) прогнозування щоденних бюджетних надходжень і видатків, завчасного попередження розпорядниками бюджету про плановані великі видатки; вивірену систему термінів розміщення залишків єдиного рахунку, чіт­кі критерії допуску для формування групи комерційних банків, яким дозволено ко­ристуватися цими залишками; систему аукціонів із розміщення коштів єдиного рахунку, види цінних паперів, що використовуються в операціях РЕПО, тощо [1].

Для того, щоб забезпечити ефективне управління ліквідністю ЄКР в Україні необхідно включити у сферу управління й кошти місцевих бюджетів, Пен­сійного фонду, позабюджетних соціальних фондів. Цієї мети можна досягти не тільки з допомогою адміністративних заходів, а й через заохочення відповідних органів ринковими процентними ставками за користування їхніми коштами, можливістю залучення їх до процесу управління залишками. Консолідація всіх ка­сових залишків сектору державного управління на ЄКР дасть змогу підвищити якість прогнозування, контролю ризиків при розміщенні бюджетних залишків, управління ліквідністю, а також скористатися ефектом масштабу.

Серед недоопрацювань існуючого механізму варто відзначити і ізольованість органів Державного казначейства України від усіх етапів виконання бюджетного процесу, окрім виконання бюджету. З огляду на те, що органи ДКУ володіють широкою інформацією з усього спектра показників виконання державного бюджету, детально аналізують дані про виконання бюджету, доцільно було б передбачити участь казначейства, поряд з іншими виконавчими органами, на етапах планування доходів і видатків бюджету, прогнозування й оцінки ефективності державних цільових програм, фінансового аудиту.

Таким чином, для поліпшення результатів оперативного управління коштами Державного бюджету необхідна: подальша концентрація ресурсів на Єдиному казначейському рахунку; поліпшення якості прогнозування фінансових ресурсів на конкретний період на підставі даних обліку зобов'язань розпорядників та одержувачів бюджетних коштів, а також касових доходів бюджету від інших учасників системи; посилення та розширення методів контролю за кошторисними доходами й видатками розпорядників та одержувачів бюджетних коштів; завершення впровадження повнофункціонального єдиного програмного забезпечення та створення інформаційно-обчислювальної системи.

Отже, для того, щоб забезпечити досконале виконання Державного бюджету за касовим методом необхідно провести вдосконалення функціонування  нормативно-законодавчої бази, розмежувати відповідальність органів Державного казначейства й органів місцевого самоврядування, створити методологію управління залишками ЄКР, що в комплексі сприятиме удосконаленню управління бюджетними коштами.

 

Список використаних джерел

1.   Лондар С.Л., Башко В.Й. Методологічні основи управління фінансовими активами Єдиного казначейського рахунку в Україні // Фінанси України . – 2008. - № 12. – С. 53-65.

2.   Макуцький Р.Т. Особливості реформування процедури казначейського обслуговування держбюджету //Актуальні проблеми економіки. – 2006.– № 1.

3.   Маслова А.О. Управління фінансовими ресурсами в системі казначейства // Держава та регіони: Сер. Економіка та підприємництво. – 2007.− № 1. – С. 12-19.

4.   Павлюк К.В. Розвиток казначейської системи виконання Державного бюджету // Фінанси України. – 2006.− № 2.

5.   Чечуліна О. Питання створення та впровадження Єдиного казначейського рахунку // Вісник КНТЕУ. - 2002. - № 1. – С. 61-64.