Економічні науки/ 7.Облік і аудит

 

К.е.н., доц. Осмятченко Л.М., студентка 5 к. ОЕФ Андрущакевич Т.

Криворізький економічний інститут ДВНЗ „Київський національний економічний університет ім. Вадима Гетьмана”, Україна

Мета, завдання, методичні прийоми та процедури аудиту розрахунків за товарними операціями

Розвиток України на сучасному етапі характеризується становленням ринкової економіки, її інтеграції у систему міжнародних економічних відносин, виникненням акціонерних компаній, товариств, різних фондів. До розвитку економіки залучаються зовнішні та внутрішні інвестиції, кредити, проводяться емісії цінних паперів, йде роздержавлення власності та приватизація майна. Тому, для нормального функціонування всіх ланок  народного  господарства потрібно,  щоб підприємці,  ухвалюючи рішення,  мали достовірну  інформацію про фінансовий стан  підприємства, про законність і повноту відображення господарських операцій, тобто необхідне проведення аудиту діяльності підприємства. З розвитком ринкових відносин, трансформацією національного обліку і переходом його на Міжнародні стандарти фінансової звітності, попит на аудиторські послуги зростає, тобто аудит господарської діяльності набуває важливого значення для функціонування суб’єктів господарювання.

В даний час,  коли Україну охоплює криза  неплатежів,  коли дебіторсько-кредиторська заборгованість суб’єктів господарювання  один  одному досягає величезних сум, особливо важливого значення набуває аудит розрахунків підприємств за товарними операціями, тобто розрахунків з покупцями і замовниками та постачальниками і підрядниками.   Проведення   аудиту дебіторсько-кредиторської заборгованості за товари, роботи, послуги стимулює підприємство до більш ретельного  і  регулярного  проведення  інвентаризації дебіторсько-кредиторської заборгованості і своєчасного виявлення простроченої, до активного проведення заходів щодо стягнення заборгованості з неплатників через арбітраж.

Дебіторська заборгованість за товари, роботи, послуги   істотно   погіршує   фінансовий  стан підприємства, вона є іммобілізацією грошових засобів, відверненням їх з господарського обороту,  що приводить до зниження темпів виробництва  і результативних    показників діяльності підприємства, оскільки прострочена   дебіторська   заборгованість,   по  якій   закінчився   термін позовної давності,   підлягає  віднесенню на збитки підприємства. Кредиторська заборгованість за  товари, роботи, послуги, хоча і є тимчасовим залученням позикових засобів, в результаті - негативно впливає на стан підприємств, оскільки наявність кредиторської заборгованості говорить про неплатоспроможність підприємства і підриває його авторитет у покупців і замовників. Кредиторська заборгованість з терміном позовної давності, що минув, підлягає  віднесенню до бюджету, тобто остаточно вилучається з господарської діяльності підприємств-виробників.

Так, згідно даних Міністерства економіки України, станом на 30 вересня 2009 року дебіторська заборгованість за товари, роботи, послуги між підприємствами України становила 733890,6 млн. грн., а кредиторська - 744792,2 млн. грн. [1]. А, порівняно з попереднім кварталом цього ж року, темпи росту як дебіторської, так і кредиторської заборгованості трохи збільшилися  (з 103,7% до 104,3 – дебіторська, та з 102,5% до 103,3% - кредиторська заборгованість) [1]. Це свідчить про значну кризу неплатежів за  товарні операції між підприємствами України, що негативно позначається на фінансовому стані як позичальників, так і боржників; зростання заборгованості по комерційному кредиту, що обумовлює збільшення попиту на короткострокові позики, скорочення їх пропозиції і зростання їх вартості. Тому, для своєчасного і повного виявлення сум заборгованостей з метою їх зменшення, на підприємствах необхідно проводити аудит розрахунків за товарними операціями.

Питаннями організації, управління, обліку і аудиту товарних операцій займалися багато вітчизняних і зарубіжних вчених, такі як: Горелкіна В.Г., Кужельний, М.В., Лінник В.Г., Валевич Р.П., Савченко В.Я, Завгородній В.П., Павлюк І.,  Бутинець Ф.Ф., Білуха М.Т., Кюппер В., Росситер Д.Р., Персі Л. та ін. Тому, на сьогоднішній день, цей об’єкт аудиту продовжує вивчатися і удосконалюватися. На думку Савченка В.Я., метою аудиту розрахунків за товарними операціями є  підтвердження достовірності, повноти, реальності і законності обліку дебіторсько-кредиторської заборгованості у звітності, тобто у балансі підприємства [2, с.220]. А основними завданнями аудиту заборгованості для досягнення поставленої мети є:  установлення реальності заборгованості та термінів її прострочення; перевірка достовірності відображення в обліку дебіторської заборгованості залежно від прийнятого методу визначення реалізації; перевірка правильності та обґрунтованості списання заборгованості та нарахування резерву сумнівних боргів; встановлення причини утворення заборгованості її виникнення і реальності отримання; оцінка стану розрахунково-платіжної дисципліни за всіма видами розрахунків з кредиторами підприємства; встановлення наявності, правильності оформлення і дотримання умов договорів та інших документів, що визначають права та обов’язки сторін як з постачання матеріальних запасів (виконання робіт, надання послуг), так і з реалізації готової продукції; перевірка правильності документального оформлення та законності операцій з розрахунками за товарними операціями, достовірності відображення їх в обліку та звітності тощо. Джерелами інформації для проведення аудиту розрахунків за товарними операціями є: нормативні і законодавчі акти, які регулюють дані операції; реєстри синтетичного, аналітичного обліку, форми звітності; первинні документи з обліку даних розрахунків [3, с.233 ].

Проведення аудиту розрахунків за товарними операціями потребує складання програми аудиту та дотримання послідовних етапів, а також відповідне узагальнення результатів. Основними методичними прийомами, які використовуються для виконання завдань аудиту дебіторської і кредиторської заборгованості є прийоми, що пов’язані з оцінкою стану об’єкта (в минулому, теперішньому і майбутньому), та дозволяють вивчити кількісний та якісний стан об’єкта і визначити відхилення фактичного стану від діючих норм. Тобто при аудиті товарних операцій застосовуються такі методичні прийоми:  1)документальний, тобто перевірка документального підтвердження сум заборгованості, перевірка регістрів синтетичного та аналітичного обліку у співставленні з даними первинних документів, виявлення дефектів в оформленні документів, уточнення достовірності підписів посадових осіб, перевірка відповідності документів існуючій типовій формі; 2) фактичний, тобто інвентаризація дебіторської і кредиторської заборгованості; 3) арифметична перевірка – підтвердження арифметичних розрахунків у первинних документах, регістрах синтетичного і аналітичного обліку, звітності; 4) суцільна перевірка – це перевірка конкретної операції або групи операцій на всіх стадіях облікового циклу, що дає змогу упевнитися в тому, що операція, відображена в первинних документах, знайшла своє відображення в показниках звітності; 5) зустрічна перевірка, тобто перевірка здійснення господарських операцій, відображених в документах як даного підприємства, так і підприємства-контрагента; 6) групування недоліків – систематизація і узагальнення недоліків і порушень нормативно-правових актів у процесі обліку дебіторської і кредиторської заборгованості за економічною однорідністю, часом проведення, важливістю тощо. А реалізуються методичні прийоми за допомогою контрольно-аудиторських процедур: перевірка документів за формою і змістом, взаємний контроль операцій, аналітична і логічна перевірка, організація інвентаризаційного процесу, перевірка фінансових ресурсів і розрахунково-кредитних відносин, виявлення відхилень фактичного стану об’єкта від їх нормативно-правового забезпечення і оформлення результатів, систематизоване групування результатів контролю у висновках аудитора тощо. [4, с.122]. Використання даних методів і процедур дозволяє провести повну і суцільну перевірку дебіторської і кредиторської заборгованості, виявити відхилення і вчасно запобігти їм.
Значний прогрес при проведенні аудиту розрахунків за товарними операціями може бути досягнутий за рахунок використання комп’ютерної техніки. Під час аудиту використовуються портативні комп’ютери, які підвищують продуктивність праці аудиторів. Застосування цієї техніки забезпечує оперативність і більшу точність виконання аудиторських процедур. Використання комп’ютерних програм в аудиті вимагає розроблення спеціальних методик для визначення стану підприємства, де надаються аудиторські послуги. Найбільш поширеними програмними засобами проведення аудиту є такі програмні продукти: Audit XP «Комплекс Аудит», «ЭкспрессАудит: ПРОФ», «Помощник Аудитора» та інші. Використання цих програмних засобів при аудиті дебіторської і кредиторської заборгованості за товари, роботи послуги  дає можливість інформувати про недотримання термінів погашення заборгованості; автоматично вводити операції у відповідні регістри; оперативно відстежувати заборгованість, терміни її виникнення і розподілу в розрізі категорій; списувати безнадійної заборгованості; аналізувати і приймати відповідні рішення щодо зменшення заборгованості. Усе це сприяє більш ефективному контролю за дотриманням платіжної дисципліни і термінів оплати за проведеними відвантаженнями.
Отже, у зв’язку з розвитком ринкових відносин, конкуренції, виникненням нових організаційно-правових форм підприємств, трансформацією національного обліку і аудиту відповідно до міжнародних стандартів, важливого значення для користувачів фінансової звітності набуває аудиторський висновок, який є гарантом стабільності і стійкості підприємств. А, оскільки, розрахунки за товарними операціями займають значну частку в обороті підприємства, їх перевірці приділяється особлива увага. Завдяки аудиту дебіторської і кредиторської заборгованості за товари, роботи, послуги можна уникати кризи неплатежів, своєчасно виявляти заборгованість, не допускати її прострочення та вимагати погашення.

Література:

1.      http://me.kmu.gov.ua/control/uk/publish/article?art_id=78203&cat_id=78198

2.      Савченко В.Я. Аудит: Навч.посіб. – Вид. 2-ге, без змін. – К:КНЕУ, 2006. – 328с.

3.      Бутинець Ф.Ф. та інші. Аудит і ревізія підприємницької діяльності. – Житомир: ПП «Рута», 2001р. – 337с.

4.      Білуха М.Т. Курс аудиту: Підручник. – К.: Вища школа. – Знання, 1998 р. – 574с.