Комарова Вікторія Олександрівна

Донецький національний університет економіки і торгівлі імені Михайла Туган-Барановського

Напрями реалізації внутрішньовиробничого податкового планування

У сучасних умовах господарювання податки є однією з вагомих складових сукупних витрат підприємства на виробництво та реалізацію продукції. Плануючи оптимальну схему оподаткування підприємство може оптимізувати як самі виробничі процеси з погляду їх прибутковості, так і на законних підставах мінімізувати сплату податкових платежів. Сьогодні актуальним є дослідження і необхідність впровадження внутрішньовиробничого податкового планування (ВВПП) та реалізації усіх напрямків ВВПП, оскільки з його допомогою підприємство може якнайкраще організувати свою роботу і налагодити оптимальну сплату податкових платежів.

Податкове планування – це, по-перше, стан формування податкової політики підприємства, який передбачає визначення сум податкових платежів на плановий період; а по-друге – вибір між різними варіантами здійснення фінансово-господарської діяльності підприємства і розміщення його активів з метою досягнення найнижчого рівня податкових зобов’язань, що виникають при цьому. В основу податкового планування покладено максимальне використання пільг та реалізацію оптимізаційних податкових схем [1].

Існує велика кількість методів податкового планування [2]. Однак основне місце посідає міжнародне та внутрішньодержавне планування.

Міжнародне податкове планування – це зниження глобального податкового тягаря фізичних і юридичних осіб, яке допускається законодавством з метою максимізації їх сукупних доходів, одержаних у всіх юрисдикціях ведення зовнішньоекономічної діяльності [3].

Державне податкове планування – це податкове планування, яке поширюється на господарські операції, які реалізуються в середині певної держави [1].

Державне податкове планування доцільно класифікувати на контрагентське та внутрішньовиробниче податкове планування.

Контрагентське податкове планування передбачає обмеження внутрішнього податкового планування підприємства податковим плануванням його контрагентів.

Внутрішньовиробниче податкове планування – це втілення податкової політики підприємства у фінансово-господарську діяльність та у якісне управління активами з метою досягнення мінімального рівня податкових зобов’язань, що виникають у суб’єкта підприємництва з метою збільшення прибутку без порушень норм чинного законодавства.

Напрями внутрішньовиробничого податкового планування налічують багато напрямів.

Від правильного вибору організаційно-правової форми підприємства залежить організація та ведення підприємницької діяльності, тому до цього напряму треба підходити з особливою увагою. Кожна з форм підприємництва може мати свої особливості нарахування та сплати податків у процесі їх заснування, діяльності, реорганізації та ліквідації [1].

Вибір місцезнаходження підприємства як напрям ВВПП полягає у визначенні найвигіднішого з податкового погляду місцезнаходження підприємства, його керівних органів, основних виробничих та комерційних підрозділів [1]. На вибір місцезнаходження підприємства впливають різні ставки місцевих податків і зборів. Хоча в Україні роль місцевих податків і зборів не значна (менше 3 %), у розвинених країнах місцеве оподаткування має доволі значну питому вагу у загальній сумі грошових надходжень – понад 40 %.

Вибір видів діяльності, якими підприємство займатиметься, передбачає необхідність обрання саме тих видів, які несуть мінімальний рівень податкового навантаження на підприємство, за рахунок використання різних ставок і об’єктів оподаткування. Так, для окремих видів діяльності встановлені окремі ставки податків (наприклад, страхова діяльність – 3%). Специфіка виду діяльності впливає на податковий період.

Залежно від вибору видів продукції, що вироблятиме підприємство, воно має можливість скоротити свої податкові платежі, оскільки до собівартості кожного виду продукції входять: матеріальні і трудові затрати, відношення яких у кожному виді продукції різне. Так, деякі види продукції передбачають мінімум трудових затрат, а більше технологічних і матеріальних, а інші навпаки.

Вибір системи оподаткування дає змогу мінімізувати податковий тягар на підприємство. Тобто підприємство може вибрати одну з двох систему оподаткування: загальну і спрощену.

Надзвичайно важким для більшості суб'єктів підприємництва за сучасної системи оподаткування є фіскальне навантаження на виплату заробітної плати. Для кожного виду виплат фізичним особам є різні податкові навантаження, тому великого значення набувають характер виплати заробітної плати і вибір форм відносин з працівниками.

Основна мета внутрішньовиробничого податкового планування – досягнення мінімального рівня податкових зобов’язань та отримання максимально можливого прибутку. Використання напрямів ВВПП дає змогу контролювати виконання податкових зобов’язань, підвищити ефективність планування податків і їх оптимізації. З допомогою ВВПП підприємство може оптимізувати як самі виробничі процеси з погляду їх прибутковості, так і на законних підставах мінімізувати сплату податкових платежів.

Література:

1. Загородній А.Г. Податки, збори, обов’язкові платежі: Термінологічний словник / А.Г. Загородній, Г.Л. Вознюк. – Львів: Національний університет „Львівська політехніка”, „Інтелект-Захід”, 2003. – 192 с.

2. Іванов Ю.Б. Проблеми податкового регулювання і планування податкових платежів: Наукове видання / Ю.Б. Іванов. – Х.: ХНЕУ, 2006. – 240 с.

3. Крисоватий А.І. Податковий менеджмент: Навч. посібник / А.І. Крисоватий, А.Я. Кізима. – Тернопіль: Карт-бланш, 2004. – 304 с.