Экономика / Учет и аудит

 

Федоришина Л. І., Глазко Н.Д., Глушко І. Ю.

Вінницький національний аграрний університет, Україна

 

Податковий облік валових доходів

         З прийняттям змін до Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» №283 від 22 травня 1997 року до системи оподаткування внесено грунтовні зміни, стався розкол бухгалтерського обліку на облік бухгалтерський і облік податковий.

В Україні  виокремлення податкового обліку з бухгалтерського має свою специфіку і пов’язане  з переходом від командно - адміністративної економічної системи до ринкової. Розподіл бухгалтерського обліку і податкового обліку відбувся через те, що кінцева мета податкового обліку  і податкової звітності суттєво відрізняється від мети складання і подання фінансової звітності. Отже, валовий доход - загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі, виключній (морській) економічній зоні, так і за її межами, ст. 4.1. [2].

Податковий облік валових доходів можна здійснювати в системі бухгалтерського обліку або поза нею.

Ведення податкового обліку в системі бухгалтерського обліку передбачає відображення інформації про валові доходи в діючих регістрах журнальної форми обліку та на рахунках обліку. Отже, поряд з відображенням сум господарських операцій у бухгалтерському обліку, у додатково введених рядках і графах проставляються ті суми, що відповідно до діючого законодавства визнаються валовими доходами. У системі  бухгалтерського обліку податковий облік  валових доходів може проводитися:

1. на балансових рахунках,  наприклад: 7011 «Дохід від реалізації продукції, що є валовим», 7012 «Дохід від реалізації продукції, що не є валовим», 747 «Інші доходи, що належать до валових доходів»

2.  на позабалансовому рахунку 011 «Валові доходи»

Позасистемний спосіб ведення податкового обліку полягає в тому, що на підприємстві ведуть окремо від бухгалтерського  податковий облік. Для цього в бухгалтерії можуть бути відкриті відповідні відомості, книги та інші необхідні аналітичні реєстри податкового обліку, на підставі яких складається звітність.

Розглянемо правила відображення валових доходів у податковому обліку, зміст яких розкривається  в п. 11.3 ст. 11 Закону «Про  оподаткування прибутку підприємств».

Основним правилом є правило першої події, яке полягає в такому: датою збільшення валового доходу вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь – яка з подій, що сталася раніше,

- або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), що підлягають продажу, у разі продажу товарів (робіт, послуг) за готівку дата її оприбуткування в касі платника податку, а за відсутності такої – дата інкасації готівки в банківській установі, що обслуговує платника податку [1].

- або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) – дата фактичного надання результатів робіт (послуг) платником податку.

Визначення в податковому обліку валового доходу за датою події, що сталася раніше, вимагає визначення дати реалізації за кож­ним товарним чи платіжним документом, виписаним на кожного покупця. Без цього не можуть бути зроблені записи в податковому обліку чи в декларації про прибуток підприємства. А в бухгалтерському обліку реалізація товарно-матеріальних цінностей і валовий дохід від їх реалізації визначаються за моментом відвантаження. Отже, записи в бухгалтерському і податковому обліку не сумісні.

         Розглянемо склад валових доходів. До валового доходу від усіх видів діяльності належать:

-         доходи від продажу товарів, а саме вартість відвантажених покупцям товарів або сума отриманих авансів

-         суми перевищення балансової вартості запасів, витрати на придбання й поліпшення яких включаються до складу валових

-         доходи від виконання довгострокових договорів, тощо

Не належать до складу валових доходів

-         Суми податку на додану вартість, отримані нараховані платником податку на додану вартість, за винятком випадків, коли підприємство – продавець не є платником податку на додану вартість

-         Суми коштів або вартість майна, отримані платником податку як компенсація за примусове відчуження державою іншого майна платника податку, тощо [2]

Отже, в Законі України "Про оподаткування прибутку підприємств" ( ст. 5.3.9) відмічається, що врахування валових витрат повинно відповідати правилам ведення податкового обліку. Але стаття 11 Закону встановлює лише загальні, організаційні положення з такого обліку та його законодавчі засади. Правила ведення подат­кового обліку валових витрат і валових доходів до цього часу не розроблені. При їх відсутності вести належний податковий облік для складання декларації про прибуток підприємства практично неможливо. Тому декларації складають, як правило, за вибірковими даними з бухгалтерського обліку та відповідних первинних документів.

Що стосується обліку податків та контролю за своєчасним і повним надходженням їх до державного бюджету, то тільки бухгалтерський облік може забезпечити такий контроль. Податковий облік з ряду причин, в основному із-за відсутності в ньому системного контролю за правильністю записів, не може забезпечити такого контролю.

Література:

1.     Пасько Т. О. Податковий облік: Навчальний посібник, 2007. – 202с.

2.     Про оподаткування прибутку підприємств Закон України від 22.05.1997р. № 283/97 – ВР.