Экономические науки/ 1.Банки и банковская система
Пророчук
Н.Ю.
Науковий керівник: Канєєва І.І.
Донецький національний
університет економіки і торгівлі імені Михайла Туган-Барановського
Основні засади організації системи валютного
регулювання
Зростаючі масштаби сучасної економічної
діяльності, ускладнення характеру внутрішніх та зовнішніх господарських
зв’язків суб’єктів господарювання створюють об’єктивні економічні передумови
посилення ролі держави у регулюванні суспільного виробництва.
Актуальність теми полягає у тому, що перехід до
відкритої ринковоорієнтованої економіки, що здійснюється в Україні у межах
економічної реформи, розширення зовнішньоекономічної діяльності, спрямованої на
поглиблення світогосподарських зв’язків, обумовили необхідність глибокого,
всебічного обґрунтування тих принципових змін, що відбуваються у процесах
валютного регулювання в умовах переходу від адміністративно-командної до
ринкової економіки. В Україні проблеми валютного регулювання висвітлені у працях таких
вітчизняних економістів як: О.Бакун, Я.Белінська, Г.Вознюк, В.Міщенко, А.Мороз,
М.Савлук.
Метою роботи є обґрунтування основних засад
організації системи валютного регулювання.
У сучасну епоху глобалізації валютні відносини
проникають у всі сфери економічного життя країни, нерозривно переплітаючись з
усією сукупністю економічних відносин і впливаючи на всі економічні процеси у
суспільстві. За цих умов зростають вимоги до валютної політики та механізму її
реалізації.
У сучасній відкритій економіці від встановленого
режиму валютного курсу залежить вибір інструментів економічної політики та її
ефективність. Валютно-курсова політика Національного банку України за весь
період ринкової трансформації ґрунтувалася на послідовному використанні усіх
видів режимів обмінних курсів. Водночас, деколи так і не вдавалося усунути
чинники валютної нестабільності, і протягом деякого часу навколо гривні
неодмінно виникали ускладнення, приборкання яких дорого коштувало українській
економіці.
Відповідно до світової практики валютні операції
резидентів і нерезидентів в Україні поділяються на поточні валютні операції і
операції, пов'язані з рухом капіталу. В Україні фактично відсутні обмеження
щодо можливості купівлі-продажу та обміну готівкової валюти, ліберальними є
умови ввозу та вивезення валютних цінностей за кордон. Здебільшого контроль НБУ
здійснює лише за експортно-імпортними операціями резидентів.
Операції, пов'язані з рухом капіталу, підлягають
більш значному валютному контролю в Україні. І це не виняток, оскільки
більшість країн, лібералізувавши поточні валютні операції, значну увагу
приділяють валютному контролю за операціями, пов'язаними з рухом капіталу.
Контроль НБУ в цій сфері можна поділити на контроль за експортом капіталу та
контроль за імпортом капіталу. Контроль за імпортом капіталу в Україні
ліберальний, проте він не дає достатніх результатів щодо залучення достатньої
кількості коштів у економіку України. Контроль за експортом капіталу в Україні
доволі жорсткий, але ефективність його також є незначною.
Національний банк України сформував досить жорстку
та ефективну систему валютного регулювання. Разом з тим, світова тенденція до
лібералізації валютних відносин вимагає від центрального банку зменшення частки
адміністративних важелів регулювання та розробки і вдосконалення ринкових
інструментів валютної політики, що забезпечувало б виконання конституційного
завдання – підтримки стабільності національних грошей.
З розвитком ринкових відносин та удосконаленням
механізмів ринкового саморегулювання, підвищенням рівня монетизації економіки,
формуванням розвинутої інституціональної та інформаційної структур,
поглибленням ліквідності валютного ринку посилюється необхідність у ширшому
використанні можливостей валютної політики для реалізації конкретних переваг
країни, стимулювання позитивних структурних зрушень. У зв’язку з цим механізм
реалізації такої політики поступово модифікується за рахунок посилення
гнучкості обмінного курсу, лібералізації системи валютного регулювання і правил
функціонування валютного ринку, активнішого розвитку строкового валютного
ринку.
Перехід від режиму фіксованого курсу до режиму з
більшою гнучкістю має кращі макроекономічні результати в умовах економічного
зростання та коли економіка має сильні зовнішні позиції. Аналіз досвіду країн,
що змінювали свої валютні режими у менш прийнятних макроекономічних умовах,
свідчить про значні втрати для економіки впродовж періоду пристосування до
нового режиму. Тому, на сучасному етапі розвитку вітчизняної економіки
особливої актуальності набуває поступовий рух у напрямі запровадження
інфляційного таргетування.
Високий ступінь залежності вітчизняної економіки
від зовнішніх факторів, її відкритість із точки зору значних потоків товарів і
послуг, а також дедалі зростаючого потоку робочої сили підвищує вразливість
економіки до зовнішніх ризиків. У цьому контексті спрямування зусиль на
створення внутрішнього ринку та низькоінфляційного середовища є запорукою
зниження залежності від зовнішніх факторів.
Можна зробити висновок, що валютне регулювання є
складовою валютної політики та способом державного регулювання валютних
відносин з метою підтримання економічної стабільності та забезпечення
економічної безпеки держави.
1. Мельников В.Н. Валютное регулирование и
валютный контроль: новый взгляд на перспективы развития [Текст] / В.Н. Мельников // Деньги и
кредит. - 2006. - №12. - С.43-47.
2. Івасів Б.С. Гроші та кредит: Підручник. –
Вид. 3-тє, змін. й доп. – Тернопіль: Карт-бланш, К.: Кондор, 2008. – 528с.